Васільєва С.О., Загниборода І.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Рівень фізичного стану студентів Природничо-географічного факультету

Здоров’я – одна з найважливіших людських цінностей, запорука щастя, можливості самореалізації. В епоху науково-технічного прогресу його цінність зростає ще більше, що зумовлюється негативним впливом соціальних, технологічних факторів на здоров’я людини. Зростає громадський інтерес до цієї проблеми, попит інформації, збільшується число публікацій, теле- і радіопередач, присвячених питанням, збереження здоров’я. Насамперед, рівень здоров’я сучасної молоді погіршується.

Навчання у вищих навчальних закладах супроводжується великим обсягом навчальної роботи і високим розумовим навантаженням, що може негативно вплинути на розумову і фізичну працездатність.

Проведення дослідження рівня фізичного стану молоді, має суттєве значення для впровадження ефективних програм навчання, та його ефективного медичного супроводу.

Актуальність дослідження полягає у необхідності пошуку нових доступних та надійних методів визначення рівня здоров’я великих груп населення з метою діагностики соматичного здоров’я та його подальшої корекції. Найбільш активно в сучасних умовах розвивається насамперед, що базується на кількісній оцінці рівня здоров’я з точки зору енергетичного потенціалу.

З метою дослідження змін фізичного стану студентів протягом навчання в університеті було сформовано групу з 31 студента – 17 юнаків і 14 дівчат.

Рівень фізичного стану визначали методом PWC₁₇₀ у варіанті степергометрії з подальшим розрахунком максимального споживання кисню (Г.Л.Апанасенко, 1991 рік).

Дослідження проведене у 2008 році показало, що серед 31 студента першого курсу 9 осіб мали відмінний фізичний стан, що відповідає 29%, 5 осіб мали добрий фізичний стан (16.1%), 7 – посередній (22.6%), 8 студентів мали фізичний стан нижче посереднього (25.8%) і лише 2 особи мали низький рівень фізичного стану, що складає 6.5%. За даними дослідження, проведеного у 2011, році серед тих же студентів, тепер уже четвертого курсу 11 осіб мали відмінний фізичний стан, що складає 35.4%, 2 особи мали добрий фізичний стан (6.5%), 12 – посередній (45.1%), 2 особи мали фізичний стан нижче посереднього (6.5%) і ще 2 особи – низький фізичний стан (6.5%).

У 6 з 9 студентів, що мали на першому курсі відмінний фізичний стан протягом чотирьох років навчання в університеті рівень соматичного здоров’я залишився на тому ж рівні. У двох – рівень фізичного стану знизився, але залишився добрим, а у одної студентки відмінний рівень фізичного стану понизився до посереднього.

Добрий рівень фізичного стану на першому курсі мали 5 студентів (3 дівчини і 2 юнаки). У 3 студенток протягом навчання він покращився і став відмінним, а у двох студентів добрий фізичний стан знизився до посереднього.

Посередній рівень фізичного стану на першому курсі мали 6 юнаків і 1 дівчина. У п’ятьох з них протягом чотирьох років він не змінився, а у двох погіршився до низького.

Рівень фізичного стану нижче посереднього на першому курсі мали 8 студентів. У п’ятьох з них фізичний стан дещо покращився до посереднього, у двох студенток залишився низьким та у однієї погіршився до низького.

На першому курсі було зареєстровано 2 юнаки з низьким рівнем фізичного стану, у обох фізичний стан протягом 4 років навчання підвищився: у одного – до посереднього, у другого – до доброго рівня.

Таким чином, протягом чотирьох років навчання в університеті у 10 студентів (31%) рівень фізичного стану покращився, у 7 (23%) не змінився і залишився високим, у 6 (19%) залишився незмінно низьким і у 8 (27%) погіршився.

На момент дослідження серед 31 студента четвертого курсу природничо-географічного факультету 11 осіб мають відмінний рівень фізичного стану, що складає 35.4%, 2 - добрий (6.5%), 14 посередній (45.1%), 2 – нижче посереднього (6.5%) та 2 – низький рівень фізичного стану (6.5%).

На нашу думку є декілька причин, які пояснюють отримані результати. Дані дослідження українських авторів вказують на низький рівень здоров’я дітей, які були народжені в період 90-х років. Це пов’язане з тим, що саме у ці роки в країнах СНД відбувалась значна дестабілізація політичних, соціальних, економічних умов. Така ситуація в країні призвела до значного відтоку заробітчан з України за кордон у пошуках заробітку, а відтак до зниження батьківської уваги дітям. В результаті погіршилась фізична підготовка, оскільки спортивні секції через брак коштів багатьом стали не доступні, нераціональне, незбалансоване харчування дітей тільки погіршило ситуацію.

Необхідно відмітити, що в останні роки серед підлітків поширюється «американський спосіб життя». В Україні з кожним роком росте мережа фастфудів, що користуються попитом серед молоді. Часте вживання «швидкої їжі» призвело до ожиріння, і, як наслідок, порушує функціональний стан серцево-судинної системи.

Значна комп’ютеризація призводить до зниження рухової активності. Більшість молодих людей надають перевагу комп’ютерним іграм, над активним відпочинком.

Аналіз отриманих результатів свідчить про залежність рівня фізичного стану від статі. Так, 9 студенток (64.3%) мають відмінний фізичний стан, троє дівчат (21.4%) – добрий, одна (7.1%) – посередній, та 1 (7.1%) – фізичний стан нижче посереднього. Протягом чотирьох років навчання у 9 студенток (66.7%) фізичний стан залишився стабільно високим або покращився. Дві студентки (16.7%) знизили рівень свого стану.

У юнаків на першому курсі були виявлені такі показники рівня фізичного стану: відмінного фізичного стану не виявилось у жодного студента, добрий фізичний стан лише у двох студентів (11.8%), середній у 6 студентів (35.3%); 7 юнаків (41.1%) мали фізичний стан нижче посереднього, а 2 (11.8%) – низький фізичний стан. Протягом навчання 6 студентів (43%) покращили свій фізичний стан з рівня нижче посереднього до посереднього, а 4 (21.4%) погіршили свій фізичний стан.

Таким чином, дівчата мають достовірно вищі показники рівня фізичного стану, на відміну від юнаків. В значній мірі цю різницю можна пов’язати з небіологічними чинниками: куріння, наркозалежність, алкоголізм, підвищений побутовий й професійний травматизм.

Серед біологічних «захисних» механізмів, що забезпечують більш високу витривалість жіночого організму, слід відмітити перевагу в концентрації деяких біологічно активних речовин в тому числі гормонів. Так, у жінок в більш високий вміст естрогенів і α-ліпопротеїдів в сироватці крові.

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити висновок про значний вплив на фізичне здоров’я людини способу життя та рухової активності. Адже відомо, що помірні систематичні фізичні навантаження позитивно впливають на роботу дихальної та серцево-судинної систем. Помітний вплив на наше здоров’я має харчування, воно має бути повноцінним, збалансованим та раціональним.

Таким чином, пропагування принципів здорового способу життя, раціонального харчування та режими праці і відпочинку є першочерговим завданням педагогів, вихователів та лікарів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Апанасенко Г.Л. Проблемы управления здоровьем человека // Наука в анатомическом спорте. – 1999. – Спец. вып. – С. 56-60.

2. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. – К.: Здоровье, 1985. – 80 с.

3. Апанасенко Г.Л. Эволюция биоэнергетики и здоровья человека. – СПб.: Петрополис, 1992. – 132 с.

4. Апанасенко Г.Л., Дубогай А.Д., Шаповаолова В.А. К методологии физического развития детей и подростков. – К.: Здоровье, 1980. – 142 с.