Экология/6. Экологический мониторинг

К.б.н., Москалик Г.Г., Русу А.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Поширення Ambrosia artemisifolia L. у межах м. Чернівці

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisifolia L.) – один із найбільш небезпечних в Україні карантинних бур’янів, який за сто років пройшов усі етапи експансії: первинне проникнення, розселення та наступна натуралізація. Наразі A. artemisifolia L. поширена у 23 областях, на площі 3667365,79 га, що становить майже 23 % від загальної площі держави [2,4,5].

Мета дослідження: з’ясувати видову та екологічну структуру синузій A. artemisifolia для визначення рівня її експансії на території м. Чернівці. У зв’язку з цим перед нами стояли наступні завдання:

· з’ясувати поширення A. artemisifolia у м. Чернівці;

· оцінити видову різноманітність синузій A. artemisifolia;

· з’ясувати екологічну структуру синузій A. artemisifolia.

Першим етапом нашої роботи було виділити місця зростання A. artemisifolia L. у межах м. Чернівці. Знаючи екологію цього виду, до уваги брали присадибні ділянки, узбіччя доріг, залізничні колії, берег річки Прут.

Використовуючи відомості державної карантинної служби [5] та власні дослідження у південно-західній частині м. Чернівці виділено 10 ділянок, на яких зростає A. artemisifolia. Досліджувані біотопи поділили на чотири групи, використовуючи показник проективного покриття виду:

I. Група – проективне покриття A. artemisifolia максимальне 26,67-25 %: вул. Полігонівська (узбіччя дороги), вул. Борщівська (присадибна ділянка);

II. Група – проективне покриття A. artemisifolia коливалось від 12,5 до 15,5 %: Калинівський ринок («Добробут»), вул. Борщівська (узбіччя дороги), вул. Рогатинська (присадибна ділянка);

III. Група – проективне покриття A. artemisifolia від 3,3 до 6,00 %: вул. Рогатинська (узбіччя дроги), вул. Брідська (присадибна ділянка), Калинівський ринок (на березі р. Прут);

IV. Група – проективне покриття A. artemisifolia L. мінімальне – 0,71-1,00%: ЗД вокзал, Калинівський ринок (біля автостоянки).

Слід зазначити, що висота рослин у досліджуваних біотопах коливалась від 35,83 см до 180,60 см.

Наступним етапом нашої роботи було з’ясувати видову різноманітність синузій A. artemisifolia L.

Виявлено збіднений видовий склад досліджених ценозів, зокрема максимальна кількість видів зафіксована на 1-й та 9-й ділянках (по 5 видів), середня кількість видів на – 3, 4, 7, 8, 10 ділянках (3-4 види), та мінімальна кількість на – 2, 5, 6 ділянках (по 2 види). Досліджені синузії представлені такими видами: Aristolochia clemantiles L., Dactylis glomerata L., Malva sylvestris L., Polygonum aviculare L., Potentilla anserine L., Sonchus arvensis L., Urtica dioica L. Причому зустріваність наведених видів різна: на семи ділянках зустрічався Sonchus arvensis L., на шести – Aristolochia clemantiles L., на п’яти –Dactylis glomerata L., на чотирьох – Polygonum aviculare L., Potentilla anserine L., та Urtica dioica L., і на трьох –Malva sylvestris L.

Показано, що коефіцієнт таксономічної різноманітності досліджених синузій A. artemisifolia L. коливався незначно 1,65-1,75.

Проаналізувавши екологічну структуру досліджуваних фітоценозів з’ясовано, що за відношенням до води переважна кількість видів – мезофіти (6 видів), лише Urtica dioica L. – представник гігрофітів. За відношенням до світла всі види виявились геліофітами або факультативними геліофітами. Стосовно живлення, з’ясовано, що частина видів – мезотрофи (Urtica dioica L., Dactylis glomerata L., Polygonum aviculare L.), а інші – евтрофи (Aristolochia clemantiles L., Malva sylvestris L., Sonchus arvensis L., Potentilla anserine L.). Слід відмітити, що за господарським значення всі досліджені види лікарські та кормові рослини.

Відомо, що кожний вид характеризується екологічною валентністю [1,3]. З метою більш детальної екологічної оцінки синузій A. artemisifolia застосовували шкалу Еленберга [6].

Встановлено, що види, які входять до синузій A. artemisifolia L. є еврівалентами до освітленості, температури та кислотності грунту і стеновалентами щодо вологості грунту.

Таким чином, синузії A. artemisifolia L. за видовою та екологічною структурою є однорідними, що відображає умови біотопів, а це вказує на чітку тенденцію витіснення аборигенних видів і активну натуралізацію карантинного виду A. artemisifolia L.

Література:

1. Жукова Л.А. Методология и методика определения экологической валентности, стено-эврибионтности видов растений / Л.А. Жукова // Методы популяционной биологии. Сборник материалов VII всероссийского популяционного семинара (Сыктывкар, 16-21 февраля 2004 г.). – Сыктывкар, 2004. – Ч. І – С. 75-76.

2. Оніпко В.В. Біологічні особливості амброзії полинолистої та заходи боротьби з нею в агроценозах польових культур лівобережного Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. : 06.01.01 – «Загальне землеробство» / В. В. Оніпко. – Полтава, 2002. – 20 с.

3. Полянская Т.А. Анализ экологической валентности видов растений бореальной эколого-ценотической группы/ Т.А. Полянская // Актуальные проблемы геоботаники. III Всероссийская школа-конференция. II часть. Петрозаводск: КарНЦ РАН, 2007. C. 128-131.

4. Царенко О. М. Амброзія – небезпечний представник урубанофлори / О. М. Царенко, О. П. Царенко // Безпека життєдіяльності. – 2008. №8. – С. 23-25.

5. Державна інспекція з карантину рослин по Чернівецькій області. Амброзія полинолиста – Ambrosia artemisiifoliа L. – небезпечний карантинний бур’ян [електронний ресурс]. – Режим доступу : http://golovderzhkarantyn.gov.ua/index.phpoption=com_content&task=view&id=164&I temid=l

6. Экологические шкалы. Шкалы Элленберга [електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mfd.cepl.rssi.ru/flora/ecoscale.htm