Аналіз господарської діяльності
Замчевська
Н.В.
асистент кафедри фінансового контролю та аналізу
Бабій В., Барашенко Я.
Студентки ІV курсу
Вінницького торговельно-економічного інституту
Київського Національного
торговельно-економічного університету
м. Вінниця, Україна
Комплексного
аналіз в діяльності підприємства
Рішення питання економічного аналізу відіграє важливу роль при оцінці
ефективності господарської діяльності та пошуку шляхів її підвищення,тому
будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю та аналізу
процесів, під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання.
Вивчення і аналіз ефективності функціонування кожного підприємства залежить
насамперед від того - чи відповідають управлінські рішення, якими керується підприємство,
ринковим умовам. Базою для обґрунтування і прийняття таких рішень може бути
тільки глибокий комплексний аналіз діяльності підприємства.
Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності:
від формування підприємства, до реалізації кожного етапу його функціонування,
дотримуючись принципів етапності самого аналізу.
Аналіз досліджень та публікацій. Сьогодні проблемами ролі економічного аналізу займається
велика кількість економістів та науковців: В.М. Івахненко, В.О. Мец, А.Ф. Павленко,
Є.В. Мних, В.І. Захарченко та інші. Всі вони приділяють значну увагу
теоретичному підходу до вирішення проблем, з якими може зіткнутися
підприємство, здійснюють розробку методології економічного аналізу та її
практичне втілення.
Метою статті є визначення ролі комплексного аналізу в сучасних умовах господарювання, що
склалися в Україні, визначення способів і шляхів протидії кризовим явищам на
підприємстві.
Оцінка кризової
ситуації в економіці України, потребує розробки ефективних антикризових заходів,
що забезпечать не просто виживання підприємства, а його стійкий
фінансово-економічний розвиток. Цей процес потребує проведення комплексного
аналізу як економічних показників, так і окремих сфер і напрямів діяльності
підприємства.
Комплексний аналіз — це всебічний аналіз діяльності підприємства та його
підрозділів, який упорядковує аналітичну роботу, підвищує її ефективність,
допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Таким чином, комплексний
економічний аналіз включає:
1) маркетинговий
аналіз;
2) аналіз
стратегії господарюючого суб'єкта;
3) аналіз
і оцінка еластичності змін економічних показників в обґрунтуванні
стратегії й тактики бізнесу;
4) альтернативна
основа аналітичного пошуку;
5) визначення
й оцінка ризику підприємництва [3, с. 57].
Основними завданнями комплексного аналізу є:
1) дослідження економіки об'єднань і
підприємств як відносно відособленої системи в межах економічної системи;
2) встановлення цілей функціонування
підприємства та його підрозділів як критеріїв ефективності їх роботи;
3) використання
конкретної системи економічних показників, що характеризують
виробничо-господарську діяльність у цілому й окремі її сторони;
4) дослідження
причинних залежностей між економічними показниками роботи підприємства;
5) побудову
кількісних залежностей (рівнянь взаємозв'язку) між економічними показниками;
6) вивчення змін економічних показників у
динаміці, а також протирічь господарської діяльності та шляхів їх подолання як
причини розвитку економічної системи.
Принцип
комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має більш
вузьке значення. Він передбачає всебічне дослідження причинних
взаємозалежностей, комплексну оцінку вхідних параметрів
функціонально-структурної будови, їх зміну та розвиток на досліджуваному об'єкті
у просторі і часі, за кількісними й якісними ознаками та вихідні параметри
цього процесу. У полі зору аналітика повинні бути не лише основні результати, а
й побічні. Цілісність системи, яка відрізняється визначеною завершеністю,
припускає й відокремлений аналіз її складових елементів.
Комплексність у
процесі аналізу виявляється в цілісному уявленні досліджуваного об'єкта з
урахуванням його властивостей, будови і розвитку та в забезпеченні
взаємопов'язаних і вирішуваних завдань і їх результатів. Забезпечується
комплексність реалізацією положень системного моделювання економічних явищ.
Методологія комплексного економічного аналізу ґрунтується на методологічних
положеннях про суть ефективності виробництва. Підприємство розглядається як
сукупність техніко-технологічної, економічної та соціальної підсистем, кожна з
яких характеризується своїми показниками ефективності.
Використовуючи відповідні методичні положення загальної теорії статистики,
господарства з різним рівнем економічного розвитку групують за узагальнюючими
показниками ефективності виробництва. Найважливішим з-поміж них є рівень
рентабельності, за яким господарства поділяють на три групи: нерентабельні, низько- і середньорентабельні, високорентабельні.
За кожною групою визначають статистичні показники, що характеризують її питому
вагу в сукупності господарств, кількість об'єктів, однорідність груп, а також
аналітичні показники, які відображають умови й результати виробництва.
Комплексний
аналіз використовується
власниками для обґрунтування рішень стратегічного характеру, менеджерами
підприємства – для інформаційного забезпечення потреб оперативного фінансового
планування. Такий аналіз є складовою інструментарію антикризового управління.
Вважається, що цей вид аналізу, який уможливлює проведення як ретроспективної,
так і перспективної оцінки фінансового стану підприємства, оптимально
відповідає вимогам виконання таких завдань:
1) залучення фінансових ресурсів;
2) оцінка надійності партнерів;
3) оптимізація фінансової діяльності підприємства;
4) комплексне фінансове оздоровлення суб’єкта господарювання.
Для
досягнення основної мети господарського та фінансового стану підприємства
можуть застосовуватися різні методи комплексного аналізу. Методи комплексного
аналізу – це комплекс науково-методичного інструментарію для оцінки
господаського стану підприємства. Проаналізувавши літературні джерела авторів,
які досліджували дане питання можна визначити наступні методи оцінки стану підприємства: коефіцієнтний;
комплексний; інтегральний; беззбитковий; рівноважний.
Коефіцієнтний метод
передбачає розрахунок системи коефіцієнтів, що висвітлюють різні боки
господарювання підприємства і враховують вплив як внутрішнього, так і
зовнішнього середовищ на фінансовий стан підприємства.
Основними
недоліками даного методу, що ускладнюють його застосування, є:
1. Трудомісткість, тобто
досить складний процес формування результатів оцінки;
2. Відсутність нормативних
значень більшості коефіцієнтів, що використовуються в процесі аналізу;
3. Ситуація, коли зміни
величин коефіцієнтів у динаміці не можуть бути інтерпретовані належним чином,
оскільки значення для розрахунку постійно змінюються у часі.
Даний метод слід
використовувати на підприємствах, які мають час для правильної інтерпретації
результатів.
Комплексний метод дає змогу
виявити ті напрямки в діяльності підприємства, в яких виникають проблеми, а
також дає змогу досліджувати причини, що їх зумовили. Це є величезною перевагою
даного методу. Однак існують і недоліки. Як і попередній метод він є
трудомістким та немає нормативних значень більшості коефіцієнті, саме тому вони
обмежують використання даного методу на практиці, особливо під час оперативної
оцінки підприємства.
Щодо інтегрального
методу аналізу господарського та фінансового стану підприємства – то його слід
використовувати тим підприємствам, які хочуть визначити свій фінансовий стан
певним (одним, сукупним) інтегральним показником. Під час даного методу
розраховується інтегральний показник на базі узагальнюючих показників за рівнем
платоспроможності, фінансової незалежності та якості активів підприємства.
Беззбитковий
метод базується на ролі операційного важеля у формуванні результатів діяльності
підприємства, на можливості управління його витратами й результатами з метою
досягнення необхідних показників беззбитковості виробництва.
Рівноважний
метод базується на понятті ліквідності й оцінці фінансового стану підприємства
з позицій досягнення рівноваги між ліквідними потоками у сфері господарсько-інвестиційної
та фінансової діяльності підприємства.
Господарська діяльність
підприємства повинна бути спрямована на забезпечення систематичного надходження
і ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і
кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і
залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування
підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість
систематичної оцінки господарського стану підприємства, якій належить суттєва
роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Таким
чином, комплексний аналіз господарського стану
підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх
елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю
виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що
відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Дана ж діяльність
характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального
функціонування підприємства,доцільним їх розміщенням та ефективним
використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними
особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.
Висновки. В
ситуації, що склалася сьогодні в Україні, роль комплексного аналізу значно
зростає, особливо в умовах виникнення кризових явищ на підприємстві, коли саме
завдяки проведенню комплексного економічного аналізу вдається визначити причини
кризи та розробити і обґрунтувати можливі шляхи виходу з криз. Сучасний
комплексний аналіз дає можливість запроваджувати на підприємстві системи
комп'ютерного аналізу основних показників діяльності підприємства, але
недоліком є те, що в Україні така практика проведення економічного аналізу не
знайшла широкого розповсюдження.
Література:
1. Захарченко
В.І. Економічний аналіз процесів ринкової трансформації багатостадійних
промислово-територіальних систем // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - №6.
- С. 3-11.
2. Мних
Є.В. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації //
Бухгалтерський облік та аудит. - 2006. - №1. - С. 55-61.
3. Цигилик
І.І. Економічний аналіз - основний чинник підвищення ефективності
підприємницької діяльності // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №7.
- С. 57-96.
4. Захарченко В.І. Економічний аналіз ринкової
трансформації багатостадійних промислово-територіальних систем // Актуальні
проблеми економіки. – 2009. – №8. – с. 3-11.