Економічні науки/10.Економіка підприємництва

Марецька Маргарита Валеріївна, Хачатрян Валентина Валентинівна

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету,Україна

Планування як інструмент обґрунтування стратегій підприємництва

Функція планування в системі управління підприємництвом є однією з головних, центральних функцій, що визначає кінцеві результати виробничо-збутової, економічної, фінансової й інвестиційної діяльності. У процесі планування визначаються основні напрямки розвитку підприємства. На основі маркетингових досліджень підприємство визначає види й обсяги продукції, що планує випускати, потребу в ресурсах, та ефективність їх використання. Планування забезпечує підприємству основу для прийняття оптимальних управлінських рішень та знижує ризик, сприяє пошуку найбільш придатних напрямів дій.

Планування – це процес визначення цілей і завдань підприємства на певну перспективу та вибір оптимального шляху їх досягнення й ресурсного забезпечення.

Результатом процесу планування є план. Який завдяки використанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення певної мети. Планування об’єднує структурні підрозділи підприємства спільною метою, надає всім процесам однакового напрямку та скоординованості, що дозволяє найбільш повно та ефективно використовувати наявні ресурси, комплексно, якісно та своєчасно розв’язувати різноманітні завдання управління.

Основними чинниками зростаючої ролі планування в умовах сучасного ринкового господарства є:

- Рухливість зовнішнього середовища;

- Збільшення розміром підприємства та розширення напрямів його діяльності;

- Зростаюче значення часу;

- Обмеженість ресурсів

- Комплексність господарських завдань;

Застосування планування створює такі важливі переваги:

- Дає можливість передбачити різні майбутні ситуації та заздалегідь підготувати альтернативні варіанти плану розвитку підприємства;

- Поліпшує координацію дій в організації;

- Сприяє більш раціональному розподілу ресурсів;

- Чітко розмежовує обов’язки та відповідальність працівників підприємства за виконання планових завдань;

- Поліпшує контроль в організації та ін;

Процес планування діяльності підприємства має багато складових: виробництво і реалізація продукції, її собівартість, забезпечення трудовими ресурсами, фінансовими і матеріальними ресурсами, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства, його інвестиційна діяльність. Саме це і формує об’єкт планування діяльності підприємства [1].

Планування охоплює всі види діяльності підприємства. Форми й види планування залежать від конкретних об’єктів планування. Об’єктами планування на підприємстві є всі його види діяльності:

- Маркетингова;

- Інноваційна;

- Комерційна;

- Економічна;

- Соціальна;

- Виробнича

- Екологічна.

Предметом планування на підприємстві є його ресурси. У процесі планування встановлюється їх необхідність, оптимальна кількість, напрям і термін використання, режим споживання. Засоби поповнення.

Основні напрями планування персоналу на підприємстві: чисельність та структура; продуктивність праці (виробіток та трудомісткість); оплата праці; норма часу та виробітку; підготовка та перепідготовка кадрів; підвищення кваліфікації; стабільність кадрового складу; ефективність стимулювання.

При плануванні виробничих фондів виокремлюють основні і оборотні фонди. При плануванні основних виробничих фондів визначаються їх оптимальна величина, склад та структура, плануються заходи для підвищення інтенсивного й екстенсивного використання фондів, фондовіддача та фондомісткість; заходи щодо капітального ремонту і модернізації; виробнича потужність підприємства в цілому та окремих підрозділів, введення в дію нових виробничих потужностей, режими ремонту та роботи обладнання та ін..

При планування оборотних фондів визначаються номенклатура та величина запасів матеріально-технічних ресурсів, запасів незавершеного виробництва, напівфабрикати власного виробництва, норми витрат товарно-матеріальних цінностей на виготовлення виробів та їх окремих елементів, ефективність використання матеріальних ресурсів, потреба в оборотних коштах та джерелах їх надходження.

Планування інвестицій передбачає визначення майбутніх обсягів та напрямів інвестування власних коштів. Залежно від характеру цінностей предметом планування є такі види інвестицій:

- Реальні - довгострокові вкладенні коштів у матеріальне виробництво;

- Фінансові – придбання цінних паперів та фінансових прав;

- Інтелектуальні, що передбачають вкладення коштів у персонал (підготовку спеціалістів, придбання ліцензій, ноу-хау, наукові розробки).

Наявність інформаційних ресурсів є необхідною умовою ефективної діяльності підприємства. В умовах швидкої рухливості зовнішнього середовища особливе значення приділяють інформаційним технологіям.

Планування будь-яких заходів пов’язане з визначенням часу на їх виконання, дати початку та закінчення.

Методи планування – це сукупність засобів, прийомів, процедур, за допомогою яких здійснюється розроблення планів підприємства.

Постійна мінливість ринкового середовища зумовила необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві [2].

Стратегія – це генеральна комплексна програма дій. Яка визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію та цілі, розподіл ресурсів для їхнього досягнення.

Метою розроблення стратегії розвитку підприємства є виявлення основних напрямків його ефективного функціонування на підставі максимальної реалізації існуючого науково-технічного потенціалу у взаємозв’язку із внутрішньовиробничими резервами й зовнішнім навколишнім середовищем [3].

Література:

1. Планування діяльності підприємства: конспект лекцій / Укладач О.Ю. Древаль.- Суми: Вид-во СумДу, 2008.- С. 8-9.

2. Маховикова Г.А. Планирование на предприятие / Г.А. Маховикова, Е.Л. Кантор, И.И. Дрогомирецкий.- М.: Эксмо, 2007.- С. 34-36.

3. Планирование на предприятии: практ. пособ. / Под. ред. Ладыгина.- М.: Изд-во «Омега-Л», 2007.- С. 78-80.