К.е.н. Дончак Л.Г., студентка Лесь Т.

Вінницький інститут економіки

Тернопільського національного економічного університету

Формування собівартості продукції та шляхи її зниження

Сучасна ринкова економіка потребує від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.д. У системі показників, що характеризують ефективність виробництва, одне із провідних місць належить собівартості продукції. У ній як у синтетичному показнику відбиваються всі сторони виробничої й фінансово-господарської діяльності підприємства: рівень використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, якість роботи окремих працівників і керівництва в цілому.

Актуальність дослідження. Якісно організувати процес управління витратами на виробництво неможливо без вивчення передового досвіду щодо планування, обліку витрат та калькулювання й аналізу собівартості промислової продукції. Відповідно обраний напрямок дослідження – облік і аналіз собівартості продукції – є актуальним для сектору економіки.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Проблемам обліку і аналізу собівартості продукції присвячені праці таких вчених, як Чумаченко Н., Басманов И., Нападовська Л., Апчерч А., Друри К., Голов С. Проте сучасний стан промислових підприємств вказує на те, що дана проблема потребує подальшого дослідження.

Метою даної роботи є дослідження діючої системи обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, а також розробка пропозицій щодо удосконалення системи обліку витрат та оптимізації рівня витрат за підсумками виконаного економічного аналізу.

Управління витратами на виробництво і калькулювання собівартості продукції має найбільшу специфіку в зв'язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних видів економічної діяльності.

Розмір витрат на виготовлення конкретного продукту становить його собівартість, тобто собівартість продукції – це виражені в грошовій формі витрати на її виробництво і реалізацію. На відміну від витрат, у категорії собівартості відображаються не тільки взаємозв’язки і залежності, які стосуються переважно процесу виробництва, а й обігу споживчих вартостей. Проведений аналіз різних точок зору вчених-економістів на сутність поняття “собівартість” дає можливість зробити висновок, що під собівартістю слід розуміти суму всіх явних витрат, пов’язаних не лише з простим відтворенням, як традиційно було прийнято у вітчизняній теорії, а й з отриманням підприємницького доходу, пов’язаного з ризиком. В бухгалтерському тлумаченні собівартість – це вартісна оцінка ресурсів, які використовуються для виробництва і реалізації продукції з метою отримання економічної вигоди.

У промисловості виділяють три основних види собівартості: повну, операційну і виробничу. Повна собівартість включає загальну суму витрат за економічними елементами. Побудова обліку операційних витрат за економічними елементами регламентується чинним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку “Витрати”. Згідно з цим Національним стандартом в Україні передбачене таке групування витрат на виробництво: матеріальні витрати; оплата праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів і нематеріальних активів; інші операційні витрати.

Особливої уваги потребує типова номенклатура статей калькулювання повної операційної собівартості реалізованої продукції, яка включає: виробничу собівартість реалізованої продукції; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати; фінансові витрати.

Виробнича собівартість включає до свого складу такі елементи: вартість сировини і матеріалів; поворотні відходи виробництва; вартість напівфабрикатів власного виробництва; вартість покупних комплектуючих; витрати на паливо для технологічних цілей; витрати на енергію для технологічних цілей; основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; відрахування на соціальні потреби; витрати на відтворення інструменту; витрати на утримання і експлуатацію устаткування; витрати на розробку та освоєння нової продукції; інші цехові витрати; загально виробничі витрати; втрати від браку; інші виробничі витрати.

Результати проведеного аналізу повної, операційної та виробничої собівартостей на підприємстві ПАТ «Концерн Хлібпром» за період 2009-2011 рр., зазначені в таблиці 1.

Таблиця 1

Собівартість ПАТ «Концерн Хлібпром» за 2009-2011 рр.

Вид собівартості	Роки			Відхилення, %
	2009	2010	2011	2011/2009	2011/2010
Повна	307529	319863	493284	+ 60,4	+ 54,2
Операційна	613975	536088	809019	+ 31,8	+ 50,9
Виробнича	269436	311874	542672	+ 101,4	+ 74,0

Таким чином, протягом аналізованого періоду на ПАТ «Концерн Хлібпром» спостерігається підвищення повної та операційної собівартості. Це призводить до зменшення рівня прибутковості підприємства. Виробнича собівартість знизилася у період з 2010 р. по 2011 р., але оскільки рентабельність у цій галузі досить низька, то зменшення виробничої собівартості не буде вагомо впливати на зміну ціни продукції, тому потрібно застосовувати певні заходи, що впливають на зниження повної та операційної собівартості, а саме: розширення спеціалізації та кооперації; зменшення трудових витрат; збільшення продуктивності праці; раціональне використання матеріальних ресурсів, дотримання найсуворішого режиму економії на всіх ділянках виробничо-господарської діяльності підприємства; безперервність постачання матеріальних ресурсів; використання обґрунтованої амортизацій ної політики; скорочення витрат на обслуговування виробництва й управління; оптимізація витрат на транспортування, зберігання запасів та продукції тощо.

Література

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, із змінами та доповненнями.

2. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 року №145

3. Ефремова, А. А. Себестоимость: от управленческого учета затрат до бухгалтерского учета расходов / А. А. Ефремова. – М. : Вершина, 2009. – 208 с.