Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Завдання та фази стратегічного контролінгу інноваційної діяльності підприємства

Контролінг представляє собою комплексну систему управління підприємством, що включає в себе управлінський облік, облік і аналіз витрат з метою контролю всіх статей витрат, всіх підрозділів і всіх складових виробленої продукції або наданих послуг, а також їх наступне планування. Контролінг забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку процесів прийняття рішень при управлінні підприємством.

В концепції контролінгу виживання і розвиток підприємства можливе на основі: адаптації стратегічних цілей підприємства до умов зовнішнього середовища, що змінюються; узгодження оперативних планів із стратегічним планом розвитку організаційної системи; координації і інтеграції оперативних планів по різних бізнес-процесам; створення системи забезпечення менеджерів інформацією для різних рівнів управління в оптимальні проміжки часу; створення системи контролю над виконання планів, корегування їх змісту і термінів реалізації; адаптації організаційної структури управління підприємством з метою підвищення її гнучкості і здатності швидко реагувати на змінні вимоги зовнішнього середовища.

На рівні підприємства виділяють стратегічний і оперативний контролінг. Це справедливо також і по відношенню до інноваційної діяльності, тобто і в цьому випадку доцільно виділяти стратегічний і оперативний контролінг інноваційних процесів, включаючи цілі і результати інноваційної діяльності.

Цільове завдання стратегічного контролінгу полягає в підтримці процесів ефективного використання переваг, що є у підприємства, і в створенні нових потенціалів успішної діяльності в перспективі. Для цього потрібно формулювати і упроваджувати стратегії пошуку, побудови і збереження потенціалу успіху.

В ході стратегічного планування контролінг відповідає лише за інформаційне і методичне забезпечення процесу планування, але зовсім не здійснює розробку планів. Це завдання менеджерів. Завдання стратегічного контролінгу полягає в супроводі і підтримці стратегічного плану з погляду забезпечення його життєздатності. Супровід включає перевірку адекватності формулювання стратегії, її впровадження і реалізацію.

Концепція стратегічного контролінгу інноваційної діяльності повинна передбачати вирішення наступних задач: формування контрольованих величин для вимірювання і оцінки потенціалу інновації; встановлення нормативних величин, що діють як база для порівняння; визначення фактичних значень контрольованих величин; повторна перевірка реальних величин по відношенню до нормативних шляхом порівняння плану і факту і порівняння плану з контрольованими величинами, що реально склалися та характеризують актуальний потенціал успіху; фіксація відхилень і аналіз причин, відповідальних за відхилення; виявлення необхідних корегуючих заходів для управління відхиленням від курсу стратегії.

Основне завдання процесу стратегічного контролінгу полягає в підтримці процесу досягнення стратегічної мети підприємства. Процес стратегічного контролю складається з: фази формування контрольованих величин; фази проведення контрольної оцінки; фази ухвалення рішення за наслідками стратегічного контролю. Як контрольовані величини слід розглядати об’єкти контролю: цілі, стратегії, потенціали успіху, чинники успіху, сильні і слабкі сторони підприємства, шанси і ризики.

Фаза проведення контрольної оцінки може розглядатися як власне контроль у вузькому сенсі. Тут визначається і оцінюється ефективність інноваційного процесу і створеної структури, а також правильність вибору поставленої мети. Зокрема, на цій фазі можуть проводитися порівняння, аналіз і оцінка відхилень, а також обґрунтування причин, що викликали виявлені відхилення.

На останній фазі процесу контролю за даними аналізу відхилень між контрольованими величинами генеруються і реалізуються корегуючі заходи. Крім того, стимулюється проведення самих коректур.

Необхідність і можливість використання контролінгу як методологічної бази сучасної концепції управління інноваційною діяльністю підтверджена практикою. Проте як і раніше практично немає спеціальних досліджень, присвячених питанням використання методології контролінгу для управління інноваційними процесами на промисловому підприємстві. У невеликому обсягу і дуже фрагментарно представлені методологічні аспекти контролінгу інновацій Частково проблематика контролінгу інноваційних процесів розглянута в роботах, присвячених контролінгу проектів.

Контролінг дозволяє на достатньо високому рівні підтримувати добре структуровані процеси. Відомі публікації, в яких питання контролінгу НДДКР пропрацювали на хорошому рівні. Багато в чому це пояснюється тим, що, не дивлячись на високий ступінь невизначеності результатів, структура робіт добре вивчена. Достатньо широко представлені результати досліджень і практичне застосування контролінгу в інвестиційній діяльності підприємств. У їх основі лежить великий науково-практичний заділ в області інвестиційного менеджменту, свідоцтвом чому є потік вітчизняних і зарубіжних книг з питань аналізу і планування інвестиційної діяльності.

Враховуючи особливості реалізації інноваційних процесів, а також високий ступінь невизначеності цілей і результатів інновацій, можна стверджувати, що відомі і апробовані на практиці системи контролінгу НДДКР і інвестиційних проектів не можуть повною мірою використовуватися як методична база контролінгу інновацій. Необхідна розробка спеціальних методик і інструментарію, що базуються на методології контролінгу і дозволяють здійснювати ефективне управління інноваційними процесами.