Рагоза М.В, студентка ІІ курсу
Одеський інститут Фінансів Украінського Державного університету фінансів та міжнародної торгівлі.
Науковий керівник: к.е.н.,
доц. Гура О.Л.,кафедра прикладної
економіки
Виробнича потужність підприємства: шлях підвищення ефективності виробництва
Актуальність теми: Головним завданням розвитку економіки України на
сучасному етапі є забезпечення сталого економічного зростання країни.
Відповідно особливої актуальності набуває проблема підвищення ефективності
використання виробничого потенціалу промисловості та її виробничих потужностей
як елемента цього потенціалу.
Об’єкт дослідження: об’єктом дослідження являється виробнича потужність підприємств, аналіз їх
роботи.
Мета дослідження: Метою дослідження являється вивчення ефективності використання
виробничої потужності підприємств на сьогодні, шляхів підвищення ефективності
виробництва.
Основна частина
дослідження: Виробнича потужність - це найважливіший інструмент
планування виробництва. Вона дозволяє визначити оптимальну змінність
роботи парку основного технологічного обладнання, виявити внутрішньовиробничі
резерви устаткування, виробничих площ та трудових ресурсів, розробити план
організаційно - технічних заходів по усуненню не спряженості між
взаємопов'язаними цехами, ділянками і обладнанням, обгрунтувати виробничу
програму, необхідність розширення спеціалізації, кооперації виробництва
тощо.[2,127]
Успішне вирішення цієї проблеми потребує посилення економічних методів
управління процесами створення і використання виробничих потужностей
підприємств і галузей народного господарства. Такі обставини залишають гострою
потребу створення економічного механізму формування та оцінювання потужності
підприємств і галузей промисловості, яка передбачає врахування взаємозв’язку
величини і рівня використання виробничих потужностей з витратами на виробничі
ресурси.
Проблема вимірювання виробничої потужності
промислових підприємств здебільшого є актуальною з огляду на те, що більшість
виробничих систем виготовляє декілька продуктів, в процеси виробництва, у
продукти та в технології вносять постійні зміни, інколи радикальні,
відбувається неперервна зміна цін використовуваних засобів виробництва,
домінують показники обслуговування, акцептовані клієнтами тощо[1, с. 112].
Дослідженню актуальних соціально-економічних
проблем формування і функціонування виробничих потужностей, методам їх
визначення, ресурсному забезпеченню і ефективності використання присвячено
роботи Воскресенського Б.В., Гавришка А.С., Євдокимова Ф.І., Манілівського
Р.Г., Москаленка В.П., Орлова О.О., Тарасюк Г.М. Проте, досліджувана проблема залишається невирішеною і вимагає
подальшого вивчення.
Визначальним моментом планування діяльності
підприємства є розроблення виробничої програми, тобто обґрунтування обсягу
виготовлення продукції, конкретної номенклатури й асортименту відповідно до
потреб ринку.
Основна мета регулювання пропорцій
у потужностях полягає в забезпечення узгодження функціонування системи машин і
наслідок - формування комплектних резервів, наявність яких дає змогу
збільшувати випуск продукції, освоювати нові види продукції, домагатися
рівномірного завантаження роботою дільниць і цехів підприємства в межах
визначеного режиму роботи та підвищення ефективності виробництва.
Для виробничих підрозділів характерними напрямами підвищення ефективності
виробництва можуть бути:
·
оптимізація виробничої програми для
цехів (дільниць);
·
зміна структури устаткування без зміни його загальної кількості;
·
підвищення завантаження устаткування
до нормативної величини;
·
формування оптимального
технологічного плану розподілу робіт;
·
приведення у відповідність структури
машиномісткості (трудомісткості) виготовлюваної або передбаченої до
виготовлення продукції зі структурою
наявного в підрозділі парку устаткування;
·
визначення і придбання необхідної
кількості устаткування на задану величину потужності та ін.
Більш масштабними є напрями для підприємств і об'єднань,
серед яких:
·
оптимізація виробничої програми
підприємства;
·
зміна структури устаткування в цехах
з урахуванням можливої зміни площ;
·
оптимізація капітальних вкладень на
придбання устаткування;
·
перерозподіл
устаткування між цехами.
На виробничу потужність впливають: будівництво нових і розширення
діючих підприємств; технічне переозброєння і проведення інших організаційно -
технічних заходів, зокрема, механізація і автоматизація виробничих процесів,
модернізація і заміна фізично зношеного та морально застарілого обладнання;
розширення кооперації; підвищення рівня спеціалізації виробництва; вибуття
фізично зношеної техніки.[5,212]
Зрозуміло,
що регулювання пропорцій у виробничих потужностях як комплекс заходів, спрямованих на ефективне використання
повинен проводитися у певній послідовності,
передбачати вибір найбільш раціональних напрямів його
здійснення. Практичне розв'язання задачі регулювання
пропорцій у потужностях підприємств зводиться до побудови балансу машино-годин, необхідних для виготовлення продукції, і
машино-годин, які може або повинно відпрацювати в межах прийнятого режиму наявне в системі машин устаткування.
Висновок: Підприємства мають великі можливості для
підвищення ефективності використання
потужностей шляхом раціональної побудови систем машин за рахунок маневрування наявними у них потужносними
ресурсами. Особливо значні резерви такого маневрування можна виявити
в складі технологічного устаткування. Але в
усіх випадках вони повинні бути спрямовані
на підвищення ефективності використання потужностей діючих підприємств.
Література:
1. Несторишен І.В. Проблеми оцінювання виробничої потужності промислових
підприємств в умовах ринку – 2010 р.
2. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник /
Орлов О. О. – К.: Скарби, 2009. – 336 с.
3. Петецький І. Виробнича потужність
підприємства в ланцюгу поставок – 2008р.
4. Петрович Й.М. Методи оцінювання використання виробничих потужностей
машинобудівних підприємств на засадах системного підходу – 2009 р.
5. Тарасюк Г. М. Планування діяльності підприємства: [навч. посіб. 3-тє
вид.] / Г. М. Тарасюк, Л. І. Шваб. – К. : Каравела, 2008. – 352с.