Економічні науки/ 10. Економіка підприємства.

Борщ М. В., студентка IV курсу

Вінницький національний технічний університет, Україна

Конкурентоспроможність малих підприємств

Динаміка розвитку багатьох країн світу показує, що в сучасних умовах господарювання розвиток малих підприємств стає вирішальним чинником підвищення конкурентоспроможності багатьох галузей підприємництва. Малий бізнес виступає однією з головних рушійних сил економічного розвитку країни, ефективним засобом структурної перебудови та подолання диспропорцій на окремих сегментах ринку.

Дослідженням питання конкурентоспроможності малих підприємств займалися такі фахівці як Кривенко Л. В., Воржакова Ю. П., Довгань Л. Є., Половян О. В., Петренко К. Г., Кузьмін О. Є. та багато інших.

Малий бізнес – це самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність суб'єктів підприємництва, до яких відносяться малі підприємства усіх форм власності та громадяни-підприємці, що започатковують свою справу на власний ризик з метою одержання прибутку. Водночас ключовими особливостями малого підприємництва як економічної категорії є [1]:

- наявність особистого фактора (підприємця, який на власний ризик організовує та управляє підприємством);

- раціональне комбінування факторів виробництва на інноваційній основі;

- спрямованість на отримання підприємницького доходу.

Конкурентоспроможність малого підприємства – це відносне поняття, яке відображає відмінність процесу розвитку даного малого підприємства від конкурента. Головними чинниками, які впливають на рівень конкурентоспроможності малих підприємств є такі [2]:

- чинники макросередовища (економічні, політико-правові, законодавчо-нормативні, науково-технічні, соціально-демографічні, екологічні та випадкові);

- чинники мезосередовища (інтенсивність конкуренції, стан приватизації, контактні аудиторії, кількість постачальників, ЗМІ, еластичність попиту і пропозиції, наявність постачальників та розвиненої інфраструктури);

- чинники мікросередовища (виробничі потужності, економіко-географічне положення, інформаційне забезпечення, ефективність витрат та збуту продукції, наявність техніко-технологічного, ресурсного, виробничого потенціалів тощо).

Так для малих підприємств, деякі чинники є більш впливовими, в той час як для великих підприємств вони мають незначний вплив, і навпаки.

Незважаючи на досить динамічний розвиток малого підприємництва в Україні, його показники значно нижчі, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою.

Для того, щоб малий бізнес повною мірою виконував свої економічні та соціальні функції, а також підвищував свою конкурентоспроможність необхідна свідома стратегія, спрямована на всебічну підтримку малого підприємництва. Основними формами такої підтримки є наступні [1, 3]:

- державна, яка включає регулятивно-правові, організаційні та фінансові заходи;

- коопераційна, що здійснюється через самоорганізацію та кооперування малого підприємництва.

На сьогодні багато проблем є невирішеними, що в свою чергу не дозволяє ефективно та всебічно здійснювати управління процесом забезпечення стабільного розвитку підприємств малого бізнесу, підвищуючи при цьому їх конкурентоспроможність.

Малі підприємства повинні об'єктивно пристосовуватись до потреб великого підприємництва, його стратегічних цілей та тактичних планів. Велике значення також має самоорганізація малого підприємництва на базі представницьких об'єднань малих підприємців, їх належна взаємодія з органами державною управління [4].

Управління розвитком підприємств малого бізнесу являє собою системний вплив на їх зовнішнє і внутрішнє середовище [3]. При цьому ключовими напрямками удосконалення управління цим процесом, з боку держави, слід виділити такі:

- формування відповідної нормативно-законодавчої бази;

- раціональний поділ функцій і повноважень між центральними і регіональними органами влади з питань підтримки малого бізнесу;

- удосконалення ринкової інфраструктури, яка сприятиме розвитку малого підприємництва.

Отже, малий бізнес займає особливе місце у ринковій економіці, оскільки як свідчить досвід розвинених країн, забезпечує 60% валового внутрішнього продукту. Таким чином, роль малого бізнесу в сучасних умовах з кожним роком набуває все більшого значення. Без його існування ринкова економіка не має можливостей повноцінно функціонувати та розвиватися.

Література:

1. Кривенко Л. В. Стратегічні пріоритети підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу в Україні // Економіка проблеми теорії та практики. – Випуск № 241.

2. Воржакова Ю. П., Довгань Л. Є. Зовнішні та внутрішні чинники формування конкурентоспроможності малих підприємств. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-4.pdf

3. Половян О. В., Петренко К. Г. Основи управління малим підприємством // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №6.

4. Кузьмін О. Є. Проблеми розвитку регіональної економіки шляхом підвищення ефективності діяльності малих і середніх підприємств // Регіональна економіка. – 2007. – № 4.