Экономические науки/ 10.Экономика предприятия.

К.е.н. Пріступа М.П., Прімут К. С.

Одеський національний політехнічний університет, Україна

Удосконалення інноваційної діяльності підприємства галузі електрозв’язку

Останнім часом новітні технологічні досягнення призвели до формування принципово нових галузей економіки, корінним чином змінивши економічний і соціальний устрій суспільства. В першу чергу це стосується сучасної галузі телекомунікацій. Для підтримки конкурентоспроможності телекомунікаційні компанії проводять активну інноваційну політику і планомірно виводять на ринок нові товари і послуги. Це пояснюється високою наукоємністю галузевої продукції і значно коротшим в порівнянні з іншими галузями життєвим циклом товару, а також відносно обмеженими можливостями по диференціації вже існуючих продуктів через їх високу стандартизацію [1].

Теперішній час характеризується стрімкими темпами розвитку телекомунікацій. Протягом 10-20 років до масових послуг зв’язку увійшли доступ в Інтернет і стільниковий зв'язок, факс і електронна пошта. За рахунок впровадження волоконнооптичних ліній зв’язку, цифрових систем передачі, потребі збільшення швидкості і об’ємів передаваного трафіку з’явилося багато нових телекомунікаційних технологій: IP-телефония, ADSL, АТМ та інші [2].

Прагнення України до інтеграції з Європейським Союзом (ЄС) вимагає від неї проведення деяких змін як в суспільстві взагалі, так і в галузі телекомунікації зокрема, таких як: лібералізація умов діяльності операторів телекомунікацій; демонополізація надання телекомунікаційних послуг; створення конкурентного середовища при наданні телекомунікаційних послуг.

Для успішного здійснення цих змін потребується удосконалення законодавчої бази. При цьому повинна бути закріплена головна роль Національної комісії з питань регулювання зв’язку (НКРЗ) України тому, що в конкурентному середовищі вона має бути незалежної від інтересів конкуруючих операторів телекомунікацій і відстоювати національні інтереси, які не завжди співпадають з інтересами окремих операторів телекомунікацій, особливо монопольних.

Для здійснення регуляторної діяльності у телекомунікації, яка в цілому є сукупністю великих, складних, відкритих і динамічних систем, необхідно уявити її у вигляді деякої моделі. Враховуючи те, що призначення телекомунікації є надання послуг, вона може описуватися за допомогою різних ринкових моделей, в частковості, як ринок надання телекомунікаційних послуг. Після розподілу ринків телекомунікаційних послуг на сегменти, на основі комплексного дослідження ринкових факторів, що формують і визначають функціонування конкретного сегменту, можна впливати на них.

Важливим етапом є визначення телекомунікаційних ринків. При цьому необхідно враховувати, що на першому місці знаходиться висока якість надання телекомунікаційних послуг, на другому - бездоганне обслуговування клієнтів, на третьому - лідирування на ринку, що також відображає безупинний процес підвищення якості продуктів та обслуговування.

Для прийняття оптимальних рішень щодо визначення ринків телекомунікаційних послуг необхідно їх проаналізувати, визначаючи при цьому неефективні послуги. Це дозволить вибрати телекомунікаційні послуги, надання яких необхідно розвивати [3].

Телекомунікаційні послуги, як товар, мають такі особливості:

- номенклатура послуг порівняно стійка, але, разом з тим, зміна технології й організації їхнього надання сильно впливають на соціально економічні характеристики і функції послуг;

- співіснують традиційні і передові технології надання послуг, при цьому терміни переходу від одних до інших послуг досить значні;

- застосовується галузевий принцип створення послуг з переважно територіальним способом їхнього надання.

Сегментація ринку телекомунікаційних послуг може бути проведена на основі різних критеріїв, вибір яких визначається призначенням послуги. Виходячи з виду продукції (тут під продукцією розуміється і послуги), наданого телекомунікаційним ринком, у самому загальному виді можна виділити три його основних сегменти: телекомунікаційних послуг; телекомунікаційних засобів і систем; програмного забезпечення.

Сучасні засоби телекомунікації у поєднанні з інформаційними технологіями формують передумови нової економіки і пов’язані з нею суспільні стосунки, а високий рівень розвитку сфери телекомунікації став одним з ключових чинників успішного соціально-економічного розвитку багатьох країн. Масове впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на основі прямих зв'язків без участі посередників сприяє свободі переміщення інформації і нематеріальних активів і створює значні переваги в суспільному розвитку. Вже зараз неймовірно збільшені потоки інформації - телефонні розмови, факсимільна інформація, електронна пошта, масиви даних та телебачення - показують, якою мірою світ стає ще більш залежним від засобів телекомунікації, які змінюють бізнес, стиль життя, суспільство в цілому.

Виникнення і формування галузі телекомунікацій є результатом активної науково-дослідної і дослідно-конструкторської діяльності міжнародних компаній, що представили на ринок абсолютно нові послуги, - стільникова, супутникова, широкосмуговий зв’язок і Інтернет.

Слід відмітити, що інноваційна діяльність телекомунікаційних компаній робить великий вплив на традиційні галузі світової економіки, висуваючи нові технологічні вимоги до продукції, організації виробництва, внутрігалузевої комунікації і управління персоналом. Для успішного функціонування в умовах нового інформаційного суспільства всім ринковим суб'єктам необхідно своєчасно адаптуватися до останніх досягнень телекомунікаційних компаній.

Література:

1. Стеклов В. К., Беркман Л. Н. Нові інформаційні технології. Транспортні мережі звязку. – К.: Техніка. – 2004. – 488 с.

2. Стеклов В. К., Кільчицький Є. В. Основи управління мережами та послугами телекомунікацій. – К.: Техніка. – 2004. – 438 с.

3. Татарников О. Перспективы развития средств связи и информационных технологий // Компьютер Пресс. – 2006. – №1. – с.16-22.