УДК 330.342 Проф. Башнянин Г.І., докт. екон. наук – Львівська комерційна академія

проф.Кульчицький Б.В., докт. екон. наук – Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Л.Я. – Львівська комерційна академія

Тесля А. І. – Львівський національний університет імені Івана Франка

НЕГАТИВНА СОЦІАЛІЗАЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ: СУТЬ ТА ВИДИ

Формування та зміна рівня економічної ефективності функціонування господарських систем відбувається під впливом системи факторів, а саме екологічних, технологічних, економічних, соціальних тощо. Функціональну залежність між цими факторами і рівнем економічної ефективності функціонування певних систем зображають всезагальною формулою економічної ефективності, складовою якої є формула соціалізаційна ефективність. Вона відображає вплив процесів соціалізації на економічну ефективність функціонування певних господарських систем.

Соціалізаційна еластичність економічної ефективності функціонування економічних систем (рівень соціалізаційної ефективності) вказує на те, як змінюється значення економічної ефективності функціонування економічних систем при зміні інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів. Інакше, соціалізаційна ефективність функціонування економічних систем відображає ступінь чутливості економічної ефективності, а через неї і економічних систем загалом до зміни, такого параметра її формування та зміни, як соціалізація.

Звичайно, соціалізаційна еластичність економічних систем буде різною у різних економічних системах. Одні системи можуть бути чутливіші до зміни інтенсивності соціалізації, інші – менш чутливі, а деякі з них взагалі можуть ніяк не реагувати на зміну такого важливого параметра функціонування економічних систем, як соціалізація.

За умови, що певна економічна система негативно реагує на зміну рівня розвитку чи інтенсивності соціалізаційних процесів, формується негативна соціалізаційна ефективність і відповідний соціалізаційний ефект. Відповідно, будь-яке значне чи незначне посилення розвитку соціалізаційних процесів супроводжується зниженням рівня економічної ефективності функціонування відповідних господарських систем. Ця негативна реакція знаходить своє кількісне відображення у негативній соціалізаційній еластичності цієї системи, тобто відповідний коефіцієнт менший за нуль: K_e-s=dE^e:dS£0.

Негативна соціалізаційна ефективність виступає негативною тоді, коли період функціонування певної економічної системи короткотривалий. Cоціалізація може мати негативний характер не лише в короткотривалому ринковому періоді, а й у довготривалому, навіть у гіпердовготривалому, але лише в тому випадку, коли йдеться про слабо інтелектуалізовані економічні системи. Ці системи слабо чутливі до зміни рівня соціалізації, а тому розширення практики цієї соціалізації в економічному плані – малопродуктивний процес. Оскільки сучасна вітчизняна перехідна економіка України сьогодні ще слабоінтелектуалізована, є підстави вважати, що негативна соціалізаційна ефективність проявляється в ній не лише в короткотривалому ринковому періоді, а й за його межами.

Залежно від ступеня впливу негативної соціалізації на економічну ефективність функціонування господарських систем можна виділити три її види: квазінегативна, негативна, гіпернегативна соціалізаційна ефективність.

Коли значне посилення інтенсивності соціалізації супроводжується незначним зниженням рівня економічної ефективності, спостерігається незначно негативна або квазінегативна соціалізаційна ефективність. Така ситуація можлива, коли період функціонування певної економічної системи не просто короткий, а дуже короткий, або, інакше, гіперкороткий.

Проте соціалізація призводить до формування квазінегативної соціалізаційної ефективності (квазінегативного соціалізаційного ефекту) не лише за умов гіперкороткого ринкового періоду, а й тоді, коли економічна система за характером – гіпертрадиційна.

З позицій характеру співвідношення традиційної (переважно фізичної) та інтелектуальної (переважно розумової) праці, всі економічні системи ми поділяємо на три типи. По-перше, це гіпертрадиційні економічні системи, в яких явно домінує фізична, тобто традиційна праця. Такі системи слабо реагують на зміну рівня соціалізації. Гіпертрадиційні системи є гіпоінтелектуалізованими (слабоінтелектуалізованими) системами. Аналогічно квазітрадиційні і гіпотрадиційні системи виступають, відповідно, як інтелектуалізовані і гіперінтелектуалізовані. По-друге, це власне традиційні (або квазітрадиційні) системи. В цих системах частка традиційної праці ще значна, але не дуже переважає над інтелектуальною працею. Квазітрадиційні системи чутливіші до зміни рівня соціалізації. По-третє, це гіпотрадиційні системи, які особливо чутливі до зміни рівня соціалізації економічного розвитку.

Гіпертрадиційні системи займають значну частку в перехідній економіці України, а це означає, що значна частина вітчизняних економічних систем у гіперкороткому ринковому періоді може бути кваліфікована як така, що негативно і слабо реагує на зміну рівня соціалізації.

У деяких економічних системах може формуватися або власне негативна, або квазінегативна соціалізаційна ефективність. Соціалізація економічної системи супроводжується формуванням квазінегативного актуального соціалізаційного ефекту за двох основних умов: по-перше, коли період її функціонування – квазікороткий, а по-друге, за відповідного характеру економічних систем. Ми вважаємо, що квазітрадиційні (або квазіінтелектуальні) системи помірно і негативно реагують на зміну інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів. Такі квазітрадиційні системи є панівними в перехідних економіках .

В гіпокороткому ринковому періоді і в гіпотрадиційних (або гіпоінтелектуалізованих) економічних системах формується гіпернегативний актуальний соціалізаційний ефект. За цих умов незначне посилення інтенсивності розвитку соціалізації супроводжується значним зниженням рівня економічної ефективності функціонування вказаних вище систем, а коефіцієнт відповідної соціалізаційної еластичності економічної ефективності менший від (-1).

Оскільки гіпотрадиційні (або гіперінтелектуалізовані) системи в перехідній економіці (в тому числі й України) займають незначну частку, то можна стверджувати, що явище гіпернегативної реакції більшості систем на розвиток соціалізаційних процесів не властиве вітчизняній економіці. Гіпернегативно тією чи іншою мірою можуть реагувати на зміну інтенсивності розвитку соціалізаційних процесів лише найрозвиненіші економіки країн Заходу, бо вони достатньо інтелектуалізовані, принаймні, значніше інтелектуалізовані, ніж національна економіка України.

Література

1. Башнянин Г.І. Дерегуляційна еластичність ринкових економічних систем: вплив концентрації і молнолізації / Г.І. Башнянин, М.С. Хом’як, Г.С. Третяк // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Вип. 262. Т. ХІІ. – Дніпропетровськ, Дніпропетровський ДНУ, 2010. – С.2995-3003.

2. Башнянин Г.І. та ін. Економічні системи. Т. 3 / За ред. Г.І. Башнянина. – Львів: Вид-во ЛКА, 2012. – 500 с.

3. Башнянин Г.І. Ефективність соціалізації економічних систем: методологічні проблеми метрологічного аналізу / Г.І. Башнянин, Л.Я. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2010. – 240 с.

ДАНІ ПРО АВТОРІВ

Прізвище, ім’я, по батькові - Башнянин Григорій Іванович

доктор економічних наук, професор, завідувач кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії

Кульчицький Богдан Володимирович,

доктор економічних наук, професор,

Львівський національний університет імені Івана Франка

Гончарук Лілія Яківна,

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Тесля Алла Ігорівна

аспірантка кафедри економічної теорії та маркетингу

Львівський національний університет імені Івана Франка

Адреса для розсилки – 79008, м. Львів,

вул. Туган-Барановського, 10,

Львівська комерційна академія,

кафедра економічної теорії

Башнянину Григорію Григоровичу

Телефон – 0322-95-81-37