Економічні науки / 15. Державне управління економікою

к.е.н., доц. Даценко Г.В., Мельник І.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Внутрішній та зовнішній фінансовий контроль виконання кошторису бюджетної установи

Кожна держава використовує наявні у неї кошти для здійснення бюджетних програм та надання суспільних послуг. Реалізація таких функцій здійснюється через відповідний бюджет, що концентрує в собі кошти та забезпечує їх цілеспрямований розподіл. Відповідно, з метою задоволення потреб суспільства і забезпечення конституційної будови держави, створюються і функціонують бюджетні установи і організації на всіх рівнях господарювання держави.

Для виконання функцій, що визначені типовими положеннями, бюджетні установи отримують кошти із державного чи місцевого бюджетів, відповідно до затвердженого у встановленому порядку кошторису доходів та видатків. Окрім того, бюджетні установи можуть отримувати доходи від здійснення господарської діяльності: надання платних послуг які називають власними коштами або коштами спеціального фонду. Слід відмітити, що і кошти загального фонду і кошти спеціального фонду є бюджетними коштами, вони суворо плануються та витрачаються згідно із кошторисами.

У зв’язку з цим постає питання щодо необхідності дослідження особливостей здійснення внутрішнього та зовнішнього фінансового контролю за виконанням кошторису доходів і видатків установ, їх взаємозв’язку.

На сьогодні, проблеми контролю виконання кошторису, за певними напрямками, знайшли своє відображення у наукових працях багатьох вітчизняних вчених: Котової С.С., Джоги Р.Т., Бутинця Ф.Ф., Левицької С.О. та ін. Поряд із цим, актуальним залишається питання взаємозв’язку внутрішнього та зовнішнього контролю за виконанням кошторису бюджетної установи, що й зумовлює необхідність його дослідження.

Систематичний контроль за виконанням кошторису, формуванням видатків та цільовим використанням коштів бюджетних установ здійснюють їх працівники: бухгалтери, економісти та працівники фінансових інспекцій. Такий контроль починається вже на етапі складання кошторису і закінчується аналізом його виконання.

Взагалі бюджетний процес та, особливо, процес формування доходів бюджетних установ є складним та багатоетапним, що пояснюється необхідністю здійснення контролю за формуванням показників доходності установ як всередині їх, так і вище стоячими організаціями, з метою забезпечення економного та ефективного витрачання бюджетних коштів.

Порядок складання, розгляду та затвердження кошторисів доходів і видатків бюджетних установ визначається відповідною постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» [2].

За відповідною Постановою та визначеним у ній порядком, Міністерство фінансів України (надалі – Мінфін), Міністерство фінансів АРК, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників (надалі – ГР) відомості про граничні обсяги видатків бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів. ГР, на основі даних вказівок, розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету у проектах кошторисів.

За результатами виконаних процедур, ГР розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня і складають проекти зведених кошторисів. На їх основі формуються бюджетні запити для вищестоящих органів для включення їх до проектів відповідних бюджетів.

Особливим аспектом є внутрішній контроль, що здійснюється розпорядниками нижчого рівня при визначенні обсягів видатків бюджету, стосовно об’єктивності визначення потреб установ в бюджетних коштах, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів. Усі показники, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками.

Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи.

У двотижневий строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України до ГР доводяться лімітні довідки про бюджетні асигнування. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають необхідні документи і подають їх ГР для уточнення показників проектів зведених кошторисів та складання інших зведених документів. Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками.

ГР після одержання лімітних довідок подають вищестоящим органам уточнені проекти зведених кошторисів та інших документів. Мінфін надсилає Державній казначейській службі для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету, яка доводить до ГР витяги з його складових частин, що є підставою для затвердження кошторисів, планів асигнувань та ін.

Зазначені документи відповідних установ підписуються керівником фінансового підрозділу або головним бухгалтером та затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати.

Зважаючи на складність зазначених процедур, багаторівневість та обсяги контрольних робіт, здається, що здійснення зовнішнього незалежного фінансового контролю кошторису, у частині формування доходів, є недоцільним, оскільки процес складання проекту та затвердження кошторису поєднує внутрішньовідомчий і зовнішній контроль. Але, потрібно зважати на наявність людського фактору у бюджетному процесі, неможливість його виключення, та відповідно, уникнення помилок чи шахрайства у даній сфері.

Тому законодавством визначено, що Мінфін, Державна фінансова інспекція (надалі – ДФІ), Міністерство фінансів АРК, місцеві фінансові органи щороку у межах своєї компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів та ін.

На даний момент ДФІ спрямовує свою діяльність на виконання курсу схваленої Президентом України програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». За загальними даними про результати контрольно-ревізійної роботи ДФІ за І півріччя 2012 р. встановлено 4137 підприємств, установ і організацій, в яких виявлено фінансові порушення, із них 2338 – бюджетні установи і організації, тобто майже 56,5% [3].

За результатами перевірок, встановлено також, що 2964 таких підприємств та установ, що недоотримали фінансових ресурсів на загальну суму 479 136,82 тис. грн., у т.ч. за загальним фондом бюджету – 755 об’єктів (25,5%), на суму 68 542,09 тис. грн., із них 27 854,60 тис. грн. – кошти державного бюджету. Тобто, виявлені порушення, свідчать про певні недоліки та прорахунки процесу складання та затвердження кошторисів.

Контроль виконання кошторису, у його видатковій частині, крім внутрішньовідомчого, передбачає здійснення обов’язкових перевірок фінансовими інспекціями, що передбачено наказом ДФІ України від 11.12.2011 р. №90 «Про затвердження Методичних рекомендацій». За вказаними рекомендаціями, обов’язковими при перевірці кошторису бюджетних установ є такі типові питання [1]:

наявність кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету та інших документів згідно з нормативно-правовими актами щодо касового виконання державного (місцевого) бюджету за видатками, дотримання порядку їх розгляду та затвердження;

дотримання вимог законодавства щодо формування доходної та видаткової частин кошторису за загальним та спеціальним фондами, в тому числі стосовно: відповідності затверджених в кошторисі сум асигнувань загального фонду бюджету на здійснення видатків; наявності та обґрунтованості розрахунків щодо потреби в бюджетних асигнуваннях загального фонду бюджету на здійснення видатків; дотримання визначених законодавством граничних обсягів витрат на окремі види товарів, а також заходів щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів;

дотримання порядку внесення змін до кошторису;

стан виконання кошторису, в тому числі відповідність проведених касових видатків затвердженим обсягам асигнувань, відповідність використаних бюджетних коштів їх цільовому призначенню (в розрізі складових витрат та джерел їх фінансування), відповідність обсягів взятих зобов’язань розміру бюджетних асигнувань, затверджених кошторисом.

Проведені перевірки діяльності бюджетних установ і організацій ДФІ за перше півріччя 2012 р. показало також, що в процесі виконання кошторису 2260 таких установ (58,3% від загальної кількості перевірених об’єктів) проводили витрати із порушенням законодавства на загальну суму 686 071,67 тис. грн. 320 бюджетних установ (84,7%) здійснювали нецільові витрати бюджетних коштів, 2239 установ – незаконні витрати коштів (58,7%) на суму 600 241,68 тис. грн.

За січень-червень 2012 р. було перевірено 2778 бюджетних установ і організацій, із них у 2742 (98,7%) – було виявлено фінансові порушення: недоотримано фінансові ресурси, здійснені їх незаконні витрати, нецільові витрати, недостачі ресурсів.

За результатами розгляду правоохоронними органами матеріалів контрольних заходів, на 132 посадових осіб складено протоколи про корупцію. Також правоохоронними органами складено 103 протоколи про корупцію за результатами участі працівників ДФІ у якості залучених спеціалістів в перевірках, що проводяться правоохоронними органами.

До адміністративної відповідальності притягнуто майже 12 тис. посадових осіб (внесено адміністративних штрафів на загальну суму понад 2,6 млн. грн.), до дисциплінарної та матеріальної – майже 4,2 тис. осіб, з них 435 звільнено із займаних посад.

Таким чином, бачимо, що вказаними законодавчими актами та рядом інших, забезпечено правову базу для реалізації систематичного контролю за виконанням кошторису бюджетних установ. Але оскільки реалізація бюджетного процесу відбувається через відповідні державні органи та відповідальних працівників, з діями чи бездіяльністю яких пов’язано багато недоліків у діяльності установ, то вважаємо, що доцільним було б запровадження періодичного контролю відповідності вищих службовців, які забезпечують реалізацію такого процесу, займаним посадам, результативності їх роботи, відповідальності, знання нормативно-правової бази, поточних змін законодавства та ін. Такий вид контролю буде сприяти більш ефективному управлінню установами та організаціями бюджетної сфери та забезпечить зниження рівня ризику виникнення помилок за результатами невірно прийнятих управлінських рішень.

Література:

1. Про затвердження Методичних рекомендацій: затв. наказом Державної фінансової інспекції України від 11.12.2011 р. №90 [електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gov.rada.ua

2. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 [електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nau.com.ua

3. Офіційний сайт Державної фінансової інспекції України: www.dkrs.rada.ua