Экономические науки / 15. Государственное регулирование экономики

Сопун В. І., наук. кер. доцент Ліщинська Л. Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Аналіз діяльності Рахункової палати України як державного контрольного органу

Державний фінансовий контроль як важлива функція держави забезпечує нормальні умови для функціонування фінансової системи. Важливим суб’єктом державного фінансового контролю є Рахункова палата України як вищий орган контролю державних фінансів.

Державний фінансовий контроль та діяльність Рахункової палати України досліджуються в публікаціях П. Петренко, О. Грищенко, М. Крутевича, Л.А. Савченко, А.Д. Соменкова, Н.Д. Погосяна та С.О. Шохіна.

Метою даної роботи є аналіз діяльності Рахункової палати України, принципів контролю, виявлення проблемних аспектів у її роботі та внесення пропозицій щодо їх вирішення.

Нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність органів РПУ є Конституція України, Закон України «Про рахункову палату», Бюджетний кодекс України, Стандарт Рахункової палати «Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів» та інші.

Рахункова палата є постійно діючим органом контролю, що створений Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Завданнями Рахункової палати є [2]: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу; визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; контроль за фінансуванням загальнодержавних програм розвитку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям; контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банках; аналіз встановлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу; регулярне інформування ВРУ, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу, про результати здійснення інших контрольних функцій.

Розглядаючи питання про статус Рахункової палати, виявляються розбіжності навіть у чинному законодавстві. На сьогоднішній день залишається невирішеним питання про невідповідність законодавчої бази, яка потребує значного удосконалення. Відповідно до чинного законодавства України правовий статус Рахункової палати та завдання діяльності щодо Державного бюджету України, які встановлює ст. 98 Конституції України [1] та Закон України «Про Рахункову палату» [2], надають цьому органу державного фінансового контролю особливого становища, але не встановлюють її незалежності та самостійності.

Створена ВРУ та звітуючи перед нею, Рахункова палата де-юре не може вважатись незалежною, але прагне такого статусу зважаючи на специфіку своєї діяльності. На нашу думку такі побоювання є безпідставні, адже Рахункова палата не відноситься ні до законодавчого, ні до представницького, ні до судового органу влади. Схожа ситуація спостерігається з іншим органом державного контролю – Національним банком України, але це привід для іншої дискусії [4, с.8].

Рахункова палата України здійснює свою роботу у таких напрямках: бюджетна політика; використання коштів державного бюджету фінансовими та контролюючими органами; використання коштів державного бюджету в регіонах; правове забезпечення; державний борг, міжнародна діяльність та фінансові установи; оборона та правоохоронна діяльність; АПК, природоохоронна діяльність та надзвичайні ситуації; наука та гуманітарна сфера; соціальна політика; промисловість, виробнича інфраструктура та державна власність. На нашу думку, найбільше слід приділяти увагу першим п’яти напрямкам, тому що контроль по інших здійснюють профільні міністерства (МНС, Міністерство соціальної політики України, їх внутрішні органи контролю) [5].

До основних принципів організації та діяльності Рахункової палати слід віднести такі як [3, с.105]:

1) принцип законності, який відносно Рахункової палати слід розуміти у двох контекстах: організаційному та функціональному. В організаційному контексті це обов'язкове дотримання встановленого законом порядку організаційної побудови цього органу; у функціональному – як обов'язок виконання і дотримання в процесі діяльності вимог чинного законодавства усіма учасниками суспільних відносин та недопустимість свавілля у діяльності посадових осіб;
2) принцип незалежності – проголошує незалежність вищих органів фінансового контролю від інших органів державної влади, а також об'єктів, що ними перевіряються;
3) принцип об’єктивності – в основу діяльності має бути покладене вивчення реальних фактів, виключення можливості впливу суб'єктивної думки на прийняття тих чи інших рішень, неупередженість в оформленні отриманих результатів;
4) принцип плановості – контроль за виконанням Державного бюджету та здійснення інших завдань проводиться на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням усіх видів та напрямів її діяльності та доручень ВРУ;
5) принцип гласності – Рахункова палата регулярно інформує про свою діяльність органи державної влади та засоби масової інформації.
 Позитивним є членство Рахункової палати України в Міжнародній організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) та Європейській організації вищих органів фінансового контролю (EUROSAI). Вона бере участь у роботі комітетів і підкомітетів INTOSAI з інституціонального розвитку, аудиту відповідності, стандартів внутрішнього контролю, фінансового аудиту, аудиту державного боргу, ключових національних показників, а також робочих груп EUROSAI з аудиту навколишнього середовища (Рахункову палату України обрано до Наглядового комітету Робочої групи) та інформаційних технологій [5].

Отже, враховуючи досвід зарубіжних держав та реалії діяльності Рахункової палати України, на нашу думку, удосконалення її діяльності доцільно було б здійснювати у таких напрямках: прийняти у новій редакції Закон України «Про Рахункову палату», розширивши тим самим аналітико-інформаційну спрямованість діяльності Рахункової палати; вдосконалити структуру Рахункової палати, передбачивши створення функціональних підрозділів для здійснення попереднього, поточного та наступного контролю; розширити повноваження Рахункової палати в частині контролю за формуванням та використанням коштів місцевих бюджетів, разом з тим, оптимізувати розподіл функцій щодо здійснення бюджетного контролю між Рахунковою палатою та іншими контролюючими органами; адаптувати методики проведення контрольно-аналітичних заходів і критеріїв їх узагальнення до стандартів INTOSAI.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що лише комплексна реалізація запропонованих заходів дасть можливість підвищити ефективність діяльності Рахункової палати України та зайняти їй належне місце в системі органів бюджетного контролю, що позитивно позначиться на бюджетній дисципліні в державі загалом.

Література:

1. Конституція України: від 28.06.1996 № 2222-IV. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Закон України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 № 315/96-ВР. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/315/96-вр
3. Зубенко Г. В. Основні принципи організації та діяльності Рахункової палати/ Г. В. Зубенко //Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна . – 2011. –№ 9. –С. 103-107
4. Миколенко М. С. Шляхи вдосконалення діяльності Рахункової палати України / М. С. Миколенко//Управління розвитком. –2010. –№ 2(78) . –С. 8-9
5. Рахункова палата України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua