Економічні науки /Державне регулювання
економіки
студентка
Вознюк Л. В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Науковий
керівник: к.е.н. Хільська І. І.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Переваги та недоліки
вступу України до СОТ
Членство у СОТ формує міжнародний імідж України
на світовому ринку товарів та послуг. Завдяки приєднанню до СОТ ми на крок
наблизились до Євросоюзу. Це ознака інтеграції нашої держави до світової
господарської системи, це нові конкурентні умови співпраці на міжнародному
рівні. Саме завдяки лібералізації торгівлі товарами та послугами, а також разом
зі зниженням ввізних мит на товари, економіка України почала набувати вагомості
на світовому ринку. І саме СОТ є організацією,
яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної
гри на глобальному рівні і суттєво впливає на умови економічного
співробітництва в рамках регіональних угруповань.
Вчені дослідили не лише сучасний стан співпраці
України з СОТ, але й зробили припущення стосовно подальшого розвитку
співпраці. Вагомий внесок у дослідженні
співпраці України з СОТ та її впливу на розвиток вітчизняної економіки зробили
такі науковці: І. Бараковський, О. Білорус,
В. Лановий, В. Мазуренко, В.
Черевко, А. Мокій, І. Бураковський,
О. Шнирков, Т. Циганкова, В. Сіденко, А. Філіпенко, А. Лук’яненко, А.
Гальчинський та інші.
Метою дослідження є вивчення сутності членства
України у СОТ, а також визначення існуючих позитивних та негативних сторін
розвитку торговельної діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Світова Організація Торгівлі –
це, в першу чергу, правова та інституціональна основа міжнародних
багатосторонніх торговельних відносин, основними функціями якої є нагляд за
виконанням домовленостей, що є невід’ємною частиною Угоди про створення СОТ;
забезпечення швидкого та ефективного вирішення торговельних суперечок між
країнами-членами; оцінка їх торговельного потенціалу; співробітництво з іншими
міжнародними організаціями та надання технічної допомоги державам, що
розвиваються, найменш розвиненим та країнам з перехідною економікою.
16 травня 2008 року Україна
стала Членом Світової організації торгівлі. Протокол про приєднання України до
Марракеської Угоди про створення Світової організації торгівлі підписано в
Женеві 5 лютого 2008 року. 10 квітня 2008 року Верховна Рада України
ратифікувала цей Протокол, який набув чинності 16 травня 2008 року [2].
Cьогодні,
майже через п’ять років після вступу, звучать багато скептичних оцінок щодо
правильності вибраного шляху і поспішності рішень.
Вступ до СОТ є вкрай суттєвим
фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що
насамперед впливає на становлення ділового середовища як для національних, так
й іноземних компаній, а також на її економічний розвиток. Недискримінація,
передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля – основні вимоги
і в той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як
приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують
можливості для корупційних дій на всіх рівнях.
Членство у СОТ позитивно
впливає на конкурентоспроможність українських
виробників, запевняють експерти, оскільки приведення національного
законодавства у відповідність до норм і правил СОТ позитивно впливає на інституційне середовище. Це стосується державного регулювання
зовнішньоторговельної діяльності, системи стандартизації, митної справи,
законодавства у сфері інтелектуальної власності тощо. Зокрема, забезпечення
прозорості експортно-імпортних операцій відповідно до правил СОТ має прямий вплив на зниження
корумпованості і відповідно підвищення потенціалу конкурентоспроможності
країни. Вважається, що членство у СОТ також поліпшує інвестиційний клімат у країні, але через кризову ситуацію в державі і в світі приплив інвестицій не
хлинув у великій кількості [1].
З моменту вступу України до СОТ вона отримала такі переваги:
- одержання режиму найбільшого сприяння в торговельному просторі всіх
країн-членів СОТ, тобто одночасне покращення умов торгівлі із більш ніж 150
країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі;
- зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на
товарні ринки країн-членів СОТ;
- отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з
процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;
- набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створення зони
вільної торгівлі з ЄС;
- скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;
- доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;
- забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг [2].
Поряд з
низкою переваг існують певні ризики від приєднання України до СОТ, а саме -
загострення конкуренції на внутрішньому ринку та необхідність впровадження
нових норм безпеки та якості продукції.
Щодо деталізації негативних наслідків від вступу до СОТ для
держави та для економіки загалом, то ними є:
- диктат
з боку СОТ та втрата національного суверенітету: СОТ диктує урядам політику, що призводить до підриву
національного суверенітету. Під тиском економічних санкцій уряди не можуть
довго діяти на благо інтересів суспільства;
-
скорочення робочих місць: наслідками діяльності СОТ є скорочення робочих місць
і зайнятості, що збільшує дистанцію між багатими і бідними націями (на сьогодні
20 % населення, яке належить до індустріально роз-винених країн споживає 86 %
світових ресурсів, а решта 80 % найбідніших споживачів – тільки 14 %) [3];
-
пріоритет комерційних інтересів над проблемами розвитку: СОТ цікавлять
насамперед комерційні інтереси, а не проблеми соціально-економічного розвитку
країн-членів організації;
-
пріоритет комерційних інтересів над проблемами довкілля: комерційні інтереси в системі світової
торгівлі превалюють над інтересами захисту навколишнього середовища, особливо в
країнах що розвиваються;
-
недемократичність СОТ: Світова Організація
Торгівлі є недемократичним інститутом, оскільки рішення приймаються на користь
розвинених країн та їх транснаціональних корпорацій.
Для того, щоб говорити про вплив чи шкоду
від вступу України до СОТ, треба розуміти і бачити внутрішню структуру економіки
України, політичні та бізнесові інтереси правлячих кіл. Вони говорять про
реформи і модернізацію, але не зацікавлені в них. Реформи – це зміна структури
економіки, ліквідація сировинної орієнтації експорту, а значить і надприбутків
олігархів. Саме
тому слід зазначити, що головні позитивні ефекти слід пов’язувати з дією
додаткових стимулів для проведення необхідних внутрішніх реформ. Можливість нарощування обсягів продажу українських
товарів і послуг на зарубіжних ринках може стримуватися несумісністю сучасної
товарної структури експорту України зі структурою світової торгівлі.
Отже, без
структурної адаптації до пріоритетів світової економіки, формування з цією
метою адекватної інноваційної та інвестиційної стратегії нам годі й думати про
використання переваг міжнародної торгової системи – будь якої чи то СОТ чи то
Митного Союзу.
Література:
1.
Бураковський І. Л. Вступ України до СОТ: як правильно оцінити
наслідки // Економічний часопис – ХХІ. – 2004. – № 7–8. – С. 6–8.
3.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. - http://www.me.gov.ua