Економічні науки/1. Банки і банківська система

 

Гаман Я.В.

Одеський національний економічний університет

Методичні підходи до експертизи інвестиційних проектів банків

 

Для того, щоб потенційний позичальник міг отримати кредитні кошти з метою реалізації інвестиційного проекту, він повинен надати в банк не тільки фінансову звітність, а й бізнес-план або ТЕО інвестиційного проекту. І якщо на сьогодні оцінка фінансового стану позичальника є стандартною процедурою банка, то оцінка інвестиційного проекту має певні особливості.

Метою даної наукової роботи є розгляд оцінки інвестиційних проектів російських банків та їх відмінності від цієї практики українських банків.

Безпосередньо процес експертизи інвестиційних проектів можна розподілити на 3 основних етапи:

1.                                                                                                                                                                                                                                                                                              Розгляд концепції проекту;

2.                                                                                                                                                                                                                                                                                              Аналіз вихідних даних;

3.                                                                                                                                                                                                                                                                                              Розрахунки та інтерпретація результату.

Отже розглянемо кожний з етапів окремо.

Розгляд концепції проекту – спочатку треба визначити місце проекту в компанії, тобто це greenfield (коли сама компанія є проектом), brownfield- проект або проект в рамках компанії (тоді ефективність буде розраховуватись на діючому підприємстві та визначатися додатковим прибутком, отриманим від реалізації даного проекту). Також на цьому етапі розглядаються учасники проекту, тобто яка частина власних коштів буде використовуватись для реалізації даного проекту. Далі необхідно проаналізувати маркетингову складову, тобто потрібно виявити реальні перспективи проекту – спрогнозувати реальний попит на результат від інвестиційного проекту. У випадку, якщо на першому етапі не виявлені недоліки, то відбувається перехід до наступного етапу. В іншому випадку приймається рішення у відмові від інвестиційного проекту або відправка його на доопрацювання.

Аналіз вихідних даних включає детальний розгляд проекту по фазах на предмет обґрунтованості наданих чисел, тимчасову прив’язку грошових надходжень та виплат. Доходна частина залежить від маркетингової складової. Хоча на першому етапі їй приділялась увага, то на другому етапі необхідний детальний її аналіз: аналіз політики продажів, витрат на рекламу, чи має місце сезонність продукції. Витратна частина включає витрати на сировину та матеріали, накладні витрати, а також витрати на допоміжне обладнання, приміщення; банк також аналізує правильність нарахування амортизації та податків. Також банк обов’язково перевіряє наявність інших кредиторів у позичальника стосовно цього інвестиційного проекту. І у випадку, якщо позичальник отримав кошти від іншого банку, необхідно обговорити з ним та документально оформити порядок погашення кредиту банка по відношенню до інших позикових коштів. В результаті проходження другого етапу можуть бути виявлені певні недоліки в фінансовій моделі проекту, тому банк може запросити деякі документи для ліквідації даних недоліків або взагалі відмовити в реалізації проекту.

Останній третій етап «Розрахунки та інтерпретація результату» включає оцінку ефективності проекту, аналіз фінансової спроможності та ризиків.

Для оцінки ефективності українські банки використовують такі показники:

-                                                                                                                                                                                                                                                                                             NPV – чистий зведений дохід;

-                                                                                                                                                                                                                                                                                             РІ – рентабельність інвестицій;

-                                                                                                                                                                                                                                                                                             IRR – внутрішня норма доходності інвестицій;

-                                                                                                                                                                                                                                                                                             РВ – період окупності.

Але російські банки для аналізу ефективності інвестиційного проекту розраховують крім вище представлених, ще такі показники:

-       DPP – дисконтований період окупності;

-       ARR – середня норма рентабельності;

-                                                                                                                                                                                                                                                                                             MIRR – модифікована внутрішня норма доходності. [2]

Отже розглянемо саме ці показники більш детально.

Дисконтований період окупності (DPP) є одним з найбільш поширених і зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційного проекту. Дисконтування, по суті, характеризує зміну купівельної спроможності грошей, тобто їх вартості, з плином часу. На його основі виробляють зіставлення поточних цін і цін майбутніх років.

 Розглядаючи механізм формування показника періоду окупності, слід звернути увагу на ряд його особливостей, що знижують потенціал його використання в системі оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Дисконтований період окупності визначається за формулою:

DPP =  ≥ I0 , де

n - число періодів;

CFt - приплив грошових коштів в період t;

r - бар'єрна ставка (коефіцієнт дисконтування);

Io - величина вихідних інвестицій в нульовий період.

Термін окупності збільшується в порівнянні з розрахунком його без дисконтування (РР). Розрахунок РР здійснюється аналогічним способом, але при цьому за ті періоди, протягом яких приплив грошових надходжень, що покриває використані інвестиції, підсумовується ще не дисконтований дохід:

PP =  ≥ I0

Очевидно, що у разі дисконтування термін окупності збільшується, тобто завжди DPP> PP.

Середня норма рентабельності представляє прибутковість проекту як відношення між середньорічними надходженнями від його реалізаціями і величиною початкових інвестицій.

 Він розраховується за формулою:

ARR =  , де

Investments - початкові інвестиції;

 CFt - чистий грошовий потік від операційної діяльності місяця t;

  N - тривалість проекту в місяцях.

Показник ARR інтерпретується як середній річний дохід, який можна отримати від реалізації проекту. [3]

MIRR - скоректована з урахуванням норми реінвестиції внутрішня норма прибутковості.

З практичної точки зору найістотніший недолік внутрішньої норми прибутковості - це припущення, прийняте при визначенні всіх дисконтованих грошових потоків, породжених інвестицією, що складні відсотки розраховуються при одній і тій же процентній ставці. Для проектів, що забезпечують норми прибутку, близькі до бар'єрної ставки фірми, проблем з реінвестиціями не виникає, тому що цілком розумно припустити, що існує багато варіантів інвестицій, що приносять прибуток, норма якої близька до вартості капіталу. Однак для інвестицій, які забезпечують дуже високу або дуже низьку норму прибутку, пропозиція про необхідність реінвестувати нові грошові надходження може спотворити справжню віддачу від проекту. Поняття скоригованої з урахуванням норми реінвестиції внутрішньої норми прибутковості і було запропоновано для того, щоб протистояти вказаному спотворенню, властивому традиційному IRR.

 Формула для розрахунку модифікованої внутрішньої норми прибутковості (MIRR):

 = , де

CFt - приплив грошових коштів в періоді t = 1, 2, ... n;

 It - відтік грошових коштів в періоді t = 0, 1, 2, ... n (за абсолютною величиною);

 r - бар'єрна ставка (ставка дисконтування);

 d - рівень реінвестицій (процентна ставка, заснована на можливих доходах від реінвестиції отриманих позитивних грошових потоків або норма рентабельності реінвестицій);

 n - число періодів.

У лівій частині формули - дисконтована за ціною капіталу величина інвестицій (капіталовкладень), а в правій частині - нарощена вартість грошових надходжень від інвестиції за ставкою рівною рівню реінвестицій.

 Зазначимо, що формула MIRR має сенс, якщо термінальна вартість притоків перевищує суму дисконтованих відтоків грошових коштів (приплив грошей більше їх відтоку).

 Критерій MIRR завжди має єдине значення і може застосовуватися замість показника IRR для оцінки проектів з неординарними грошовими потоками. Проект прийнятний для ініціатора, якщо MIRR більше бар'єрної ставки (ціни джерела фінансування). [4]

Крім перерахованих вище показників банк повинен проконтролювати наявність невід’ємного залишку грошових коштів в прогнозному бюджеті руху грошових коштів проекту, як правило, досить невід’ємності накопиченого грошового потоку від проекту, але з додатковою поправкою на наявність необхідного запасу грошових коштів на випадок форс-мажорних обставин. Таким чином, знижується ризик ліквідності, усуваються касові розриви.

Аналіз ризиків проводиться в більшості випадків за традиційними схемами - аналіз чутливості, аналіз сценаріїв, розрахунок точки беззбитковості, статистичні методи (метод Монте-Карло). При цьому банка цікавить прогноз ймовірного збитку, який він може понести, якщо реалізуються будь-які ризики проекту. [1]

Окремо слід приділяти увагу ризикам, що неможливо виміряти - це технологічні, правові, адміністративні ризики та інші.

Таким чином, дотримання всіх кроків третього етапу дає відповідь на питання про можливість участі банку в інвестиційному проекті. Таке рішення приймається з урахуванням кредитної політики банку, сформованого кредитного портфеля (облік концентрації ризиків, галузевих лімітів), наявності вільних фінансових ресурсів. Підсумкове рішення приймається на засіданні кредитного комітету з урахуванням всіх зауважень, виявлених на етапі аналізу та оцінки інвестиційного проекту.

Крім трьох основних блоків, розглянутих вище, на прийняття вірного рішення про участь банку в проекті робить ще один фактор - поточний стан бізнесу позичальника. Наприклад, якщо інвестиційний проект реалізується в рамках існуючої компанії, то кредит, можливо, буде погашатися і за рахунок грошових потоків, що генеруються наявним бізнесом. Або, припустимо, проект має певні недоліки в частині опрацювання та деталізації або несе суттєві ризики, то тоді банк може покрити дані недоліки знову ж за рахунок існуючої діяльності позичальника. Крім того, для банку має значення галузева специфіка підприємства, яку частку він займає на ринку і може зайняти в майбутньому.

Проаналізувавши процес експертизи інвестиційних проектів російських банків, можна зробити висновок, що послідовність розгляду проектів російськими банками мало чим відрізняється від їх розгляду банками України. Але російські банки більш повно розглядають аналіз ефективності проекту з використанням показників, які українські банки не розраховують.

 

Література:

1) Кольцова И. «Подводные грабли» бизнес-планирования// Консультант. 2009. № 23. С. 25 – 30.

2) Електронний ресурс: Эффестивность проектов – давайте считать одинаково http://www.data-envelopment-analysis.ru/efficiency-13.htm

3) Електронний ресурс: Эффективное инвестирование – это просто http://profiz.ru/se/10_07/Effektivinv10/

4) Електронний ресурс: Инвестиционный анализ

http://financial-analysis.ru/methodses/metIAMIRR.html