Економічні науки/1. Банки та банківська система

Студент Чернов К. О.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

Вдосконалення грошово-кредитної політики в Україні шляхом активізації її інструментів

Монетарна політика є дуже ефективним інструментом формування конкурентоспроможності національної економіки, оскільки здійснює безпосередній вплив на чинники, пов’язані з ціною та ціноутворенням і з відтворювальним процесом загалом.

На сьогоднішній день стратегія України, що до розвитку економіки в цілому тісно пов’язана з проведення ефективної монетарної політики та регулювання цієї політики зі сторони Національного Банку.

Але грошово-кредитна політики, що проводилася НБУ має свої проблеми та можливості вирішення цих проблем. Основними з таких проблем є:

· при використанні монетарних інструментів макроекономічного регулювання відсутня збалансованість дій;

· монетарні заходи впливу на економіку мають короткостроковий характер, не переслідують стратегічних цілей грошово-кредитної політики держави;

· динаміка монетарних агрегатів в Україні залишається негативною;

· у зв’язку з інфляційними процесами існує недовіра економічних суб’єктів до національної грошової одиниці, що спричиняє високий рівень доларизації економіки[1].

Починаючи з етапу становлення і до сьогоднішнього дня НБУ активно використовував лише декілька інструментів грошової політики. Це відсоткова політика, операції на відкритому ринку та норма обов’язкового резервування. Як ми знаємо наслідки використання даних інструментів не завжди можна передбачити і вони не завжди мали позитивний характер на економіку країни. Ця проблема головним чином була спричинена розбіжністю в діях уряду України та НБУ.

На сьогодні стратегічним завданням грошової політики України є збільшення довіри населення до національної валюти. Це в свою чергу вимагає від України збільшення коефіцієнта покриття грошової маси золотовалютними резервами.

Поряд з цим для підвищення регулювання грошово-кредитної політики НБУ держава має здійснити комплекс заходів, а саме:

· за дорученням Нацбанку доцільно розробити на визначений періодом (від 3 до 5 років) систему пільг для комерційних банків, які надають частину своїх ресурсів на кредитування;

· банкам, що кредитують високоефективні інвестиційні проекти, спрямовані на освоєння нових технологій та інвестицій, закупівлю імпортного обладнання, забезпечити пріоритетність виділення кредитних ресурсів у повному обсязі й на пільгових умовах рефінансування, обумовити можливість часткового забезпечення і гарантій держави під такі пільгові кредити;

· поступово зменшити адміністративний контроль за діяльністю банків у валютній сфері, полегшити доступ комерційних банків до валютних коштів паралельно із удосконаленням нагляду за проведенням ними валютних операцій, у тому числі послабити обмеження щодо надання валютних кредитів за умови спрямування їх на інноваційно-інвестиційні цілі;

· спростити процедуру отримання та оформлення кредитів, чому сприятиме створення повноцінно функціонуючого кредитного бюро, яке б акумулювало в себе інформацію про потенційних кредиторів[2].

Беручи до уваги всі проблеми регулювання грошово-кредитної політики НБУ та низку заходів, що є бажаними для проведення в поточному періоді, необхідно здійснити і певні макроекономічні заходів. Основними з таких заходів є:

1. Застосування інструментів монетарного регулювання має бути спрямоване на забезпечення стійкості ринкових механізмів і фінансових ринків з метою досягнення балансу між ефективною дією ринкових законів і довгостроковою стабільністю.

2. Здійснити перехід до фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх запозичень та розробити певний механізм для розвитку та підвищення ліквідності внутрішнього ринку цінних паперів.

3. Підвищити стабільність грошової одиниці застосовуючи інструменти монетарної політики таким чином, щоб забезпечити стабільність попиту на гроші з однієї сторони, та не призвести до значного підвищення цін з іншої.

4. Встановлення цільових орієнтирів відсоткових ставок і формування програми грошової пропозиції, яка відповідає величині попиту на гроші.

5. Впровадження інноваційних технологій монетарного регулювання економіки.

6. Забезпечити валютний курс гнучкістю, та здійснювати грошову політику базуючись на теорії таргетування інфляції. Отже, з наведеної вище інформації стає зрозумілим, що в Україні існує можливість підвищення ефективності проведення грошово-кредитної політики та її регулювання НБУ. Це б надало Україні можливість забезпечення стабільного економічного зростання, подолання наслідків світової фінансової економічної кризи та знизити інфляційні процеси.

Література:

1. Грошово-кредитні засоби регулювання економіки [Текст] : монографія / за заг. редакцією д-ра екон. наук Л. В. Кривенко / Л. В. Кривенко, О. М. Дутченко, М. І. Синюченко та ін. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. - 210 с.

2. В.П. Биховченко Основні цілі Національного банку України і напрями його впливу на фінансовий розвиток держави/ Актуальні проблеми економіки.- 2009.- №5.- С. 175-180