Гуцул Інна Анатоліївна

Тернопільський національний економічний університет

(м Тернопіль, Україна)

УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ

Дослідження митного регулювання набуває особливої актуальності в сучасних умовах розвитку глобалізаційних процесів, оскільки кількісне зростання зовнішньоекономічних зв'язків, суттєві якісні зміни вимагають активного втручання держав у процес регулювання цієї діяльності з метою оптимізації, підвищення ефективності засобів, форм та інструментів.

Важливе значення митного регулювання в системі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю зумовило постійну увагу дослідників до вивчення різних його аспектів. На особливу увагу заслуговують праці М. Aлексійчука, О. Буланого, О. Гребельника, В. Качана, А. Лавринця, В. Прокопенка, В. Хомутенка та ін.

Доцільним для України в процесі реформування практики здійснення митної політики та удосконалення механізму використання інструментів митно-тарифного регулювання є використання світового досвіду.

Митно-тарифне регулювання експортно-імпортних операцій розвинутих країн cвіту в основному відповідає рекомендаціям міжнародних організацій. У країнах з розвинутою ринковою економікою з метою заохочення припливу капіталу до країни митом оподатковується лише імпорт, а експортне мито не застосовується (у CША навіть заборонено на законодавчому рівні). Варто відзначити, що більшість високорозвинених країн та країн з перехідною економікою застосовують зовнішньоекономічну політику, що полягає у стимулюванні експорту готової продукції, обмеженні вивозу сировини та заохоченні імпорту комплектуючих, матеріалів для розвитку власної промисловості.

Митно-тарифне регулювання як засіб стимулювання експорту успішно використовується в Індонезії, зокрема, якщо експортер представляє план експорту, де вказані імпортні матеріали, а також додає банківську гарантію, то імпортер даних матеріалів звільняється від сплати мита шляхом отримання ліцензії на імпорт ресурсів, а суму мита  сплатить експортер у тому випадку, якщо не вивезе 85% продукції у вказаний час. У Китаї також діє система сприяння експорту, що полягає у наданні численних пільг та сприянні при здійсненні експортних операцій, в той час, як пільги імпортерам заборонені та введено додаткові тарифи за прискорення митного оформлення [1, с. 8].

Тобто митний тариф застосовується як інструмент стимулювання виробництва та експорту продукції з високою часткою доданої вартості, що практикується на основі використання принципу тарифної ескалації, що полягає у тому, що ставки мита підвищуються відповідно до зростання ступеня обробки товарів, причому ця різниця може сягати навіть 10 разів. Зокрема, рівень митного обкладання імпортної готової продукції в Японії більший за рівень ставок мита на сировину в 10,8 разу, в ЄC – в 7,7 разу, CША – в 7,1 разу. В країнах з перехідною економікою тарифна ескалація дещо менша: зі збільшенням ступеня обробки товару рівень тарифного захисту зростає в Польщі в 2,8 разу, Чехії – в 4,5 разу. Приблизно на тому ж рівні знаходиться й тарифна ескалація в Україні, де готова імпортована продукція обкладається митом, більшим у 3,2 разу, ніж для сировини. Отже, тарифна ескалація є дієвим методом захисту національного товаровиробника, проте застосування її у розвинених країнах спричиняє консервуванню технологічної відсталості країн, що знаходяться на шляху до ринкової економіки, адже унеможливлює доступ їх готової продукції на ринки таких країн [2, с. 42].

Цікавим є той факт, що багато країн світу поряд зі стимулювання експорту та сприянням розвитку вітчизняного виробництва не створюють перешкод і для імпортних товарів. Тут можна навести приклад Японії, де діє система податкових пільг для імпортерів, наприклад, податковий кредит у розмірі 5 % від обсягу імпорту або взагалі звільнення від оподаткування великого переліку імпортних товарів, що складає у кінцевому підсумку до 25% загального обсягу імпорту.

Митний тариф Польщі передбачає чотири види митних ставок: основні (конвенційні), преференційні, автономні та знижені. Знижені ставки застосовуються для країн, які підписали угоди про вільну торгівлю з Польщею. В Угорщині, аналогічно до Польщі, митно-тарифна політика здійснюється за нормами ЄC, а митне оформлення – на основі Єдиного адміністративного документа, що застосовується у країнах ЄC. Митна політика Угорщини, так само, як і інших нових країн – членів ЄC (Словенії, Словаччини), характеризується перехідним станом від політики захисту національної економіки від імпортної експансії до лібералізації торговельної політики під тиском CОТ, намаганням уникнути різкого зниження митних ставок та зберегти елементи державної підтримки сільського господарства та інших вразливих галузей економіки [3, с.13].

Суттєва відмінність митно-тарифного регулювання в Україні від розглянутих країн світу полягає у надзвичайно розгалуженій товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності, що створює потенційну можливість для зловживань суб’єктів ЗEД шляхом декларування товару не за своїм кодом з метою сплати меншої суми платежів. На жаль, можливість гармонізації митного законодавства України за вимогами ЄC суттєво гальмується через  надання пріоритету фіскальній функції митних органів, що надзвичайно ускладнює можливість тісної співпраці з країнами ЄC . У промислово розвинутих країнах мито виконує перш за все регулюючу функцію, а не фіскальну, і надходження від справляння ввізного мита складають не більше 0,3% ВВП, на відміну від України, митна служба якої відіграє важливу роль в процесі наповнення державного бюджету [4, с. 54].

Також слід акцентувати агу на тому, що різке зростання обсягів товаропотоків в Україну вказує на необхідність вирішення питань підвищення ефективності митного регулювання з використанням пост-аудиту (перевірки товарів після випуску) та впровадженням системи «Електронна митниця». Пост-аудит є важливою формою сучасного митного контролю та сприяє розвитку торгівлі. В сфері прискорення товарообігу, боротьби з недостовірним декларуванням і корупцією, одним із основних завдань митних органів є масштабне впровадження електронної митниці в митну систему України.

Таким чином, лише злагоджена та урівноважена система регулювання може забезпечити для України сталий та прогресивний розвиток у сфері митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Впровадження системи «Електронна митниця» сприятиме інтеграції української економіки у світову систему господарства. Також необхідно знизити собівартість вітчизняної продукції та здійснити перехід українських підприємств на інтенсивний розвиток виробництва, що в свою чергу підвищить конкурентоспроможність продукції. Крім того особливої актуальності набуває забезпечення управлінського регулювання, яке спроможне усунути можливість прийняття законодавчих актів, які по предмету правового регулювання відносяться до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄC, норм і принципів CОТ і не відповідає вимогам європейського права.

Література

1. Буланий О.О. Світовий досвід сучасного митно-тарифного регулювання та застосування його в Україні / О.О. Буланий // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 9. – С. 7-14.

2. Прокопенко В.В. Реформування митного законодавства України необхідно починати з основ / В.В. Прокопенко, Т.І. Осінь // Митна справа. – 2012. – № 1. – С. 11-21.

3. Хомутенко В. Організаційні моделі митно-податкового адміністрування в зарубіжних країнах / В. Хомутенко, О. Запорожець // Економіст. – 2012. – № 4. – С. 42-45.

4. Качан В.В. Інноваційні підходи до вирішення питань митного регулювання прикордонної торгівлі в Україні / В.В. Качан // Митна справа. – 2010. – № 4. – С. 25-32.