Економічні науки/ 2. Зовнішньоекономічна діяльність

Аспірант Черкасова В.В.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Специфіка міжнародного партнерства та співробітництва. Спільні та відмінні риси. Взаємозв’язок

Нині розуміння гостроти і необхідності рішень економічних, політичних, соціальних, екологічних та багатьох інших проблем, все більше набуває глобального характеру, розуміння в усіх країнах світу, їх універсальність та взаємозумовленість дозволяють створювати загальні пропозиції та міри, незалежно від географічного розташування країн та рівня їх економічного розвитку. Разом з тим різні країни світу мають далеко не однакові можливості здійснення самостійно програм для вирішення зазначених вище проблем. У вирішенні цього питання важливу роль відіграє міжнародне співробітництво та міжнародне партнерство.

Поняття «міжнародне співробітництво» демонструє такий процес взаємодії двох або декількох акторів, у якому виключається застосування збройного насильства і домінують спільні пошуки реалізації загальних інтересів. Всупереч повсякденному розумінню, співробітництво - це не відсутність конфлікту, але «порятунок» від його крайніх, кризових форм. Ілюзія «прозорості» змісту даного поняття послужила, певне, причиною того, що спроби його визначення зустрічаються достатньо рідко. Одна з них належить Ж.-П. Деррієннику, відповідно до котрого «два актора знаходяться в стані співробітництва, коли кожний із них може бути задоволений тільки в тому випадку, якщо задоволений і інший, тобто, коли кожний із них може домогтися досягнення своєї мети тільки тоді, коли цього може домогтися й інший... Результатом чисто кооперативного відношення може бути ситуація, у котрій або обидва актора задоволені, або не задоволений жодний із них». [1]

Як правило, відносини співробітництва характеризуються укладенням між суб’єктами міжнародних відносин різних актів та договорів, спрямованих на досягнення конкретно визначеної мети, а також розширення рамок міждержавної, політичної та іншого діяльності, яка проводиться між двома або більше суб’єктами міжнародних відносин. Вдалим прикладом, що характеризує наведену вище категорію, є міжнародне співробітництво між країнами з метою забезпечення миру та безпеки, вирішення конфліктних питань, які виникають між сторонами такого співробітництва, та їх вирішення становить значний інтерес як для інших суб’єктів, так і для суб’єктів співробітництва зокрема.

На сьогодні взаємодії між країнами світу на тому чи іншому рівні та в різних сферах діяльності пов’язана не лише з міжнародним співробітництвом, а й міжнародним партнерством країн.

Для розуміння сутності поняття «міжнародне партнерство» варто, перш за все, звернути увагу на визначення поняття «партнерства».

Нинішнє трактування суті партнерства можна представити у розрізі різнобічних наукових підходів. Так, частина авторів, серед яких Гетьман В.Г., розглядають партнерські відносини як прояв інтеграційних зв’язків між підприємствами. Інші, Майданчик Б.І., Карпунін М.Г., Любинецький Я.Г., - як горизонтальні взаємовідносини партнерів у господарській діяльності. Більш ґрунтовно висвітлюють проблему партнерства науковці, які визначають його одним серед найвагоміших принципів ринкової економічної системи, називаючи принципом договірних, контрактних відносин, які прийшли на зміну відносинам підлеглості (Райзберг Б.А., Банашов С. В., Сєдов П.Л.). Прибічники вертикальних зв’язків (Носкова І.Я., Портер М.) під партнерством розуміють комерційні зв’язки, легальні правила конкуренції, а відтак і ринкові закони, вбачаючи майбутнє процвітання економіки в посилені ролі контрактів і договорів.[2,5]

Категорійний апарат та практичне застосування міжнародного партнерства став об’єктом дослідження та широкого застосування у сфері міжнародних відносин за останні десятиліття.

Вдалим прикладом такого застосування може стати набуття статусу партнера кожної з країн-членів Європейського Союзу, розширення рамок міжнародної діяльності та започаткування глобальних міжнародних проектів.

Тож, можемо говорити, що міжнародне партнерство - це добровільна угода про міжнародну співпрацю між двома або більше сторонами, в якому всі учасники домовляються працювати разом для досягнення загальної мети або виконання певної задачі і розділяти ризики, відповідальність, ресурси, правомочність і прибуток.

Можливим є виділення певних ознак, які характеризують поняття міжнародного партнерства та співробітництва, а також є умовами їх здійснення. Серед них виділяють наступне: надійність, динаміка, ефективність та сутність відносин, а також довготривалість їх.

З огляду на проведення короткого аналізу сутності міжнародного партнерства та міжнародного співробітництва стає важливим виділити спільні та відмінні риси між даними поняттями.

Так, спільним між даними категоріями можна вважати сферу застосування – міжнародну, обов’язковість закріплення положень міжнародного партнерства та/ або співробітництва у формальних визначених нормах законодавствах або договорах.

Серед відмінних рис можемо зазначити наступне:

· за відношенням між понятими: міжнародне співробітництво є ширшим

поняттям ніж міжнародне партнерство;

· за сферою застосування: міжнародне партнерство зосереджене на більш конкретних та вузьких задачах, у той час, як міжнародне співробітництво - це глобальні питання певної сфери;

· за тривалістю відносин: міжнародне співробітництво спрямоване на досягнення мети, погодженої сторонами, та триває невизначений строк; міжнародне партнерство, як правило, є довготривалою взаємодією між сторонами та інколи визначається конкретним строком дій, передбаченою угодою.

На нашу думку, поняття «міжнародне співробітництво» більш ширше ніж поняття «міжнародне партнерство». Для більш чіткого розуміння сутності даних понять, варто розглядати міжнародне партнерство як один із різновидів міжнародного співробітництва, але разом із тим, варто відзначити, що широке та довготривале співробітництво між країнами з часом перетворюється на міжнародне партнерство в тій чи іншій галузі.

Як показує світовий досвід, відносини співробітництва та партнерства між країнами набувають все більше вагомого значення за останні роки, особливо для країн, які відстають у своєму розвитку, адже лише за допомогою світогосподарських зв’язків можна забезпечити відсутність споживчих та виробничих товарів в тій чи іншій країні, отримати додаткові ринки збуту та доступ в сфері інформаційних, інформаційно-комунікаційних та біотехнологій, а також прискорити розвиток освітніх проектів та науки в цілому.

Література:

1. «Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією», прийнятий 31 травня 1997р.-К.- 1998 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ruthenia.info/txt/drgluck/irteo/2T10.html

2. Підгурська І. Особливості формування міжнародних партнерських відносин у сучасній світовій економіці / Підгурська І.// Галицький економічний вісник. - 2010. - № 1(26). - с.5 - 11