Мезенцева Н.М., к.е.н., доцент

Васильєва С.І., к.е.н., ст.викладач

Зав’ялова М.І., Кочевих І.С., студенти 5 курсу

спеціальності «Менеджмент організації»

Криворізький факультет ДВНЗ «Запорізький національний університет»

Митне регулювання ЗЕД

Серед зовнішньоекономічних пріоритетів сучасної України чільне місце посідає курс на євроінтеграцію та отримання максимальних переваг від залучення в міжнародні торговельні відносини через механізм членства в СОТ. Окреслені цілі зумовлюють зближення митних систем України та Євросоюзу, результатом якого буде трансформація митної справи відповідно до європейських та міжнародних стандартів. Набуття Україною членства в глобальному торговельному клубі, подальша лібералізація зовнішньоекономічної діяльності не означають відмову від державного впливу на перебіг торговельних взаємин України зі світом. Ґрунтовного осмислення потребує уточнення ролі та компетенцій держави в системі заходів регулювання ЗЕД в Україні, зокрема в розрізі митного регулювання зовнішньої торгівлі. Варто також наголосити, що стрімкі зміни у вітчизняній практиці проведення зовнішньоторговельних операцій з огляду на новий статус України як члена СОТ знаходять не завжди однозначне тлумачення в розробках вітчизняних фахівців та експертному середовищі.

До основних видів ЗЕД належать: торгівля товарами, послугами, правами інтелектуальної власності, здійснення фінансово-кредитних операцій, науково-технічна кооперація з іноземними підприємствами. Таким чином, система державного регулювання ЗЕД охоплює регулювання зовнішньої торгівлі товарами й послугами та інші важливі напрямки міжнародних взаємин країни із зовнішнім світом.

Відповідно до загальноприйнятого підходу державне регулювання зовнішньої торгівлі розглядається як тарифне та нетарифне регулювання ЗЕД. Погляди науковців збігаються на тому, що основою тарифного регулювання ЗЕД є митні тарифи. Сутність тарифного та митно-тарифного регулювання в більшості випадків однакова, це дає змогу зробити висновок, що вони є тотожними категоріями. Разом з тим формулювання назви “митно-тарифне” конкретизує, до якої саме сфери регулювання належить тариф. Нетарифне регулювання ЗЕД – більш складне поняття. Нині нараховується понад 800 заходів, що можуть бути зараховані до нетарифного регулювання. Окремо слід наголосити на тому, що митно-тарифне регулювання, яке полягає у застосуванні мита, прямо впливає на ціну імпортованого товару всередині держави, тоді як заходи нетарифного регулювання зазвичай впливають опосередковано: ціну підвищують додаткові витрати на отримання необхідних для переміщення товарів документів (ліцензій, сертифікатів тощо), витрати, що спричинені простоєм транспортних засобів і товарів унаслідок проведення державного контролю (митного, санітарно-епідеміологічного тощо).

Основним елементом митно-тарифного регулювання є мито – податок на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України. Одна з обов’язкових умов переміщення товарів через митний кордон України – сплата мита й інших податків та зборів. Мито – це непрямий податок, тобто воно включається до ціни товару. Застосування мита дає можливість впливати на ціну імпортованого товару на внутрішньому ринку. Цей податок виконує дві основні функції – фіскальну та регулівну. Фіскальна функція полягає у наповненні бюджету. Регулівна функція полягає у впливі мита на обсяги імпорту (експорту) товарів. Чим вища ставка мита на товар, тим менші обсяги зовнішньої торгівлі даним товаром (за умови, що аналогічний товар виробляється всередині країни).

Структура митно-тарифного регулювання, на наш погляд, тісно пов’язана з визначенням місця мита серед інших податків і зборів, що справляються під час переміщення товарів через митний кордон: податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору, плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів та єдиного збору. ПДВ та акцизний збір, на відміну від мита, сплачуються як імпортерами при ввезенні товарів, так і національними товаровиробниками під час реалізації товарів на внутрішньому ринку. Відповідно ці податки однаково підвищують ціну як імпортованого, так і українського товару. Єдиний збір і плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів не в змозі серйозно вплинути на ціну імпортованого товару. Крім того, об’єктом оподаткування єдиним збором є не товари, а транспортні засоби, що здійснюють переміщення вантажів, та види державного контролю, яким такий вантаж підлягає. Отже, з усіх податків і зборів, що підлягають сплаті під час переміщення товарів через митний кордон, лише за допомогою мита можна суттєво вплинути на ціну імпортованого товару, тим самим надавши цінову перевагу національним товарам.

Існує багато підходів до класифікації мита. Автором за основу береться класифікація, наведена у вітчизняному законодавстві. За способом нарахування ставки мита є адвалерними (у відсотках від митної вартості товару), специфічними (в грошовому вимірі за одиницю товарів), комбінованими (складаються з адвалерної та специфічної частин). Поділяємо підходи вітчизняних дослідників щодо впливу різних видів мита на зовнішньоекономічну діяльність і робимо висновки: специфічне (комбіноване) мито впливає на обсяг імпортних товарів, адвалерне підвищує їх ціну. Саме тому адвалерні ставки найбільш відповідають принципам ГАТТ/СОТ.

Отже, забезпечення митного регулювання в Україні та поширених у вітчизняній теорії підходів щодо змісту, структури та дієздатності системи державного регулювання зовнішньої торгівлі можна зробити такі висновки.

1. Митне регулювання як складова системи державного регулювання ЗЕД спрямоване на торгівлю товарами й не розповсюджується на інші види ЗЕД.

2. Митне регулювання в широкому сенсі варто тлумачити як заходи щодо митно-тарифного регулювання, здійснення митної справи та організації діяльності митної служби.

3. Трансформація системи митного регулювання в Україні, що отримала прояв, зокрема, в зміні положень Митного тарифу України відповідно до міжнародних зобов’язань, які взяла на себе Україна під час набуття членства в СОТ, вимагає від системи митного регулювання забезпечення балансу між вимогами подальшої лібералізації внутрішнього ринку і ЗЕД України та інтересами національної економіки, потребами забезпечення її безпеки  та підвищення добробуту громадян країни.

4. Запропоновані автором уточнення в тлумаченні базових категорій та дефініцій системи державного регулювання зовнішньої торгівлі дозволяють більш чітко структурувати систему заходів щодо впливу держави на перебіг експортно-імпортних операцій, підвищити ефективність такого впливу та окреслити сферу компетенцій митних органів в умовах трансформації системи митного регулювання в Україні.

Література:

1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 959-ХІІ від 16.04.1991 р.

2. Суворов В.В. “Методологічне забезпечення митного регулювання ЗЕД: аналіз категорій та дефініцій” / В.В. Суворов _М.: 2009.

3. Мережа інтернет refine.org.ua