УДК 336.22 Лазур Сергій Петрович

здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Основні засади інформатизації процесу податкового адміністрування

В умовах світової глобалізації та податкової гармонізації податковий процес набуває постійного динамізму, оскільки динамічними є цілі й пріоритети держав, вплив зовнішніх і внутрішніх чинників неминуче призводить до відповідних фіскальних трансформацій. З огляду на це, податкова система перебуває в стабільно-перехідному стані. Тому завдання податкового адміністрування полягає в організаційному забезпеченні їх «податкової еволюції» на фахово високому управлінському рівні із застосуванням ефективних прийомів податкового менеджменту. Для розвинених ринкових країн тенденційним є перехід на нові організаційно-технологічні моделі організації праці, основним виробничим ресурсом яких виступають інформація і знання. Як наслідок, дуже важливо достовірно визначити напрями формування перспективних інформаційно-комунікаційних технологій підтримки ключових робочих процесів податкового адміністрування на основі інформаційних послуг, які забезпечують якісно нові підходи щодо організації праці податкових службовців.

Світовий досвід напрямів модернізації розвитку податкових систем зарубіжних країн переконливо свідчить на користь докорінної зміни інформаційних технологій підтримки робочих процесів податкового адміністрування шляхом переходу від методів постановки завдань до технологій надання інформаційного сервісу. Основними шляхами вирішення вказаного завдання, на наш погляд, повинні стати наведені нижче організаційно-фіскальні заходи: удосконалення боротьби з незаконним ухиленням від сплати податків їх перекладанням і нелегальною мінімізацією податкових зобов’язань. Головні зусилля при цьому необхідно сконцентрувати на попередженні, запобіганні та оперативному встановленні фактів відмивання незаконно отриманих доходів шляхом укладання фіктивних угод і контрактів; спрощення порядку стягнення сум недоїмки та нарахованої на неї пені. Для цього потрібно запроваджувати процедуру погашення податкової заборгованості за рахунок продажу активів платника в примусовому порядку; уніфікація різних облікових систем (насамперед бухгалтерського і податкового обліку) та приведення їх у відповідність до міжнародних норм і стандартів фінансового рахівництва; чітке законодавче окреслення податкового статусу неприбуткової діяльності за окремими видами послуг; запровадження інституту податкових посередників-консультантів для заповнення та оприлюднення податкових декларацій, розрахунків, інших форм податкової звітності; активізація ролі попереднього документального контролю (камеральних перевірок) і підвищення фінансової та адміністративної відповідальності за результатами виявлених правопорушень; подальша автоматизація порядку ведення карток особових рахунків платників в напрямі забезпечення поетапного переходу до системи єдиного особового рахунку, що, по-перше, є інструментом скорочення витрат та обслуговування механізму справляння податків (ведення одного особового рахунку є вартісно дешевшою процедурою ніж ведення цілої низки таких рахунків у контексті їх обслуговування); по-друге, стає можливим проводити перезарахування недоїмки з одного податкового платежу переплатою з іншого, здійснювати інші операції з податковими надходженнями в процесі планового виконання доходів бюджетів; автоматизація контрольно-перевірочних методик обробки декларацій і податкових розрахунків на базі використання логіко-синтаксичного й логіко-арифметичного контролю, порівняння показників декларацій з аналогічними звітними реквізитами, отриманими від інших носіїв фінансової інформації; подання декларацій в електронному вигляді; цілеспрямований відбір для проведення документальних перевірок найімовірніших порушників податкового законодавства; централізоване інформаційне забезпечення певних програмних питань документальної перевірки, а саме: відновлення бухгалтерського обліку за первинними документами, оперативний доступ до нормативно-правових документів, підготовка актів (довідок, доповідних записок), протоколів податкових правопорушень, отримання необхідної довідкової інформації щодо підконтрольного об’єкта чи суб’єкта із бази даних податкової системи; ідентифікація платників податків при одночасному всеохоплюючому обліку всіх можливих об’єктів оподаткування; удосконалення автоматизації обліку суб’єктів та об’єктів оподаткування в умовах централізації інформаційних ресурсів податкових органів; встановлення потенційної заборгованості; автоматизована підтримка процесів накладення санкцій – підготовка стандартних протоколів, оперативне отримання довідкової інформації із бази даних податкової системи про платника податку; удосконалення аналізу і прогнозування податкових надходжень, побудова економіко-математичних, статистичних, імітаційних комп’ютерних моделей. З огляду на це перспективним напрямом розвитку податкового адміністрування є інформатизація податкових органів та автоматизація податкових процедур, які, своєю чергою, вимагають висококваліфікованого персоналу з навичками роботи в новому фіскально-інформаційному середовищі.

Список використаних джерел

1. Нікітішин А.О. Адміністрування податків в умовах фінансово – економічної кризи / А.О. Нікітішин // Фінанси України. – 2010. – № 1. – С. 38 – 45.

2. Олейнікова Л.Г. Підвищення фіскальної й економічної результативності податкового адміністрування в Україні / Л.Г. Олейнікова // Фінанси України. – 2010. – № 10. – С. 47 – 59.

3. Черник Д.Г. Технология налогового контроля / Д.Г. Ченик, В.П. Морозов, А.В. Лобанов // Налоговый вестник. – 2002. – №6. – С. 63-64.

Дані про авторa:

Паласевич Микола Богданович – к.е.н., здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Лазур Сергій Петрович – здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії

Адреса для розсилки:

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.