Марчук О. О.

Львівська комерційна академія

Таргетування інфляції в грошово-кредитній політиці України

 

Одним із основних чинників дестабілізації монетарної сфери української економіки є інфляція. Розгортання інфляційних процесів призводить до скорочення обсягів національного виробництва, зниження інвестиційної активності суб’єктів господарювання, підвищення цінових очікувань споживачів. Саме тому питання розробки інструментів антиінфляційної політики відноситься до найактуальніших проблем сучасності. Одних із найбільш дієвих засобів антиінфляційної політики розвинених ринкових та перехідних економік на сьогодні вважається режим монетарної політики таргетування інфляції. Таргетування інфляції є відносно новим монетарним режимом. Першою країною, що запровадила його, стала Нова Зеландія (березень 1990 р.).  На сьогодні  таргетування інфляції застосовує близько 30 держав.

Режим таргетування інфляції широко обговорюється в науковій економічній літературі сучасності (дослідженням зазначеної проблематики займається А. Гальчинський,  В. Стельмах, В. Шевчук та ін). В Україні впровадження інфляційного таргетування має своїх критиків та прихильників. Однак навіть критики визнають його перспективним монетарним режимом, здатним стабілізувати інфляційні очікування, знизити відсоткові ставки за довгостроковими кредитами, а також сприяти розвитку внутрішнього сектора економіки [1]. Таргетування інфляції не розглядається як панацея від надмірно високої інфляції, а обирається задля поліпшення якості економічної політики при проведенні необхідних реформ в фінансових, соціальних та економічних сферах.

Впровадження механізму інфляційного таргетування визначено одним з пріоритетів розвитку монетарної сфери вітчизняної економіки (Програма економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава»). Основними елементами такого підходу для НБУ мають бути [2, с. 8]:

-  визначення цінової стабільності як приоритетної цілі монетарної політики та кількісного параметру цільової інфляції;

- відхід від ситуативного регулювання окремо на грошовому та валютному ринках;

-   поступовий перехід до режиму вільноплаваючого курсу;

- координація монетарної та фіскальної політики за відсутності домінування останньої в ході контролю за інфляцією тощо.

Окрім того, Уряд країни повинен виконати цілу низку технічних передумов для того, щоб інфляційне таргетування запрацювало [3]. Перш за все, необхідно зменшити адміністративне втручання в процес ціноутворення, щоб інфляція головним чином відображала загальноекономічні співвідношення попиту та пропозиції. Крім того, НБУ має визначити канали трансмісії монетарної політики в українській економіці, розвинути інструменти монетарної політики, які дали б змогу регулювати ці канали належним чином. Регулятор повинен краще інформувати суспільство про свої рішення, наміри та їхню макроекономічну мотивацію.

Прийняття рішення про перехід до таргетування інфляції та його запровадження може стабілізувати в Україні інфляційні очікування, які зараз погіршуються, незважаючи на фіксований обмінний курс. Здобувши підтримку у вигляді стриманої фіскальної політики, НБУ зміг би поступово, в міру того, як  посилюватиметься його здатність контролювати умови ліквідності в економіці, підвищити дієвість своїх зусиль щодо подолання інфляції.

Таким чином, перехід до таргетування інфляції є закономірним процесом підвищення ефективності формування цілей грошово-кредитної політики. Складність та багатофакторність таргетування інфляції вимагає застосування комплексного підходу, який має враховувати та координувати широке коло інфляційних чинників, серед яких монетарні, немонетарні, організаційні та чинники законодавчо-нормативного забезпечення.

 

Література:

1.     Варгас В. Державна політика щодо регулювання інфляції у трансформаційній економіці України / В. Варгас [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/visnik8/fail/Vargas.pdf

2.     Петрик О. Криза довіри / О.Петрик // Вісник НБУ, 2010, №3. – С. 6-11

3.     Кучеренко С.А. Таргетування інфляції як інструмент антиінфляційної політики національної економіки / С.А. Кучеренко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/vchu/ econ/2011_207/N207p116-122.pdf

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

 

Марчук Олена Олександрівна – аспірант кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії.

 

Адреса для розсилки:

 

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.