Экономические науки/13. Региональная экономика

Решетова А.С.

Керівник: к.е.н., Нефьодова Ю.В.

Донецький національний університет економіки і торгівли імені Михайла Туган – Барановського,Україна

“Аналіз методів оцінки інвестиційної привабливості підприємств України”

Вітчизняні підприємства є повноправними учасниками ринкових відносин. Це висуває до них певні вимоги, серед яких одним з найбільш важливих є самофінансування господарської діяльності. При цьому внутрішній ресурсний потенціал підприємств недостатній для нормального відтворювального процесу. Це обумовлює підвищений інтерес до зовнішніх інвестиційних ресурсів. Однак залучення останніх також пов'язано з проблемою їх обмеженості, що свідчить про необхідність ефективного управління інвестиційною привабливістю об'єкту, так і претензій кожного окремого підприємства на право отримання інвестиційних ресурсів. Таким чином, у сучасних умовах дослідження, пов'язані з обґрунтуванням вибору пріоритетного об'єкта інвестицій, стають актуальними не тільки для потенційних інвесторів, але і для самих підприємств. Це визначає необхідність удосконалення системи управління інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах і розробки прогресивних методів управління інвестиційним процесом. Доцільність вирішення як теоретичних, так і практичних питань, пов'язаних з розкриттям сутності інвестиційної привабливості, її виміру й оцінки, обумовили актуальність теми даного дослідження.

Окремі питання регулювання інвестиційної діяльності розглядалися ще класиками економічної теорії, такими як C. Брю, Дж.К. Гелбрейт, Дж.М. Кейнс, Е. Класcа, Дж. Коммонс, А. Лаффер, Д.С. Ліндсея, Р. Льюкес, До. Маркс, П. Самуельсон, У. Куля. В теперішній час оцінку інвестиційного потенціалу його формування та особливості вивчають такі вітчизняні вчені, як І.В. Матрус, Ю.О. Адріанов, О.В. Пирог, Р.М. Бойчук, О.В.Лепьохін, Ж.А. Новицька [2].

Інвестиції є важливим компонентом приватних видатків, які й зумовлюють динаміку розвитку суспільного виробництва, оскільки їх витрачають на будівництво нових заводів, на верстати, устаткування тощо. По своїй суті вони є "двигуном" економіки, що забезпечує її розвиток вперед. Водночас інвестиції є наймінливішим компонентом загальних видатків.

Інвестиції - грошові кошти, банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; технології, машини, устаткування, ліцензії, в тому числі на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права; інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності або інших видів діяльності з метою одержання прибутку (доходу) і досягнення позитивного соціального ефекту[1].

Для успішного залучення інвестицій необхідно формувати інвестиційну привабливість підприємства, тобто створювати умови для використання інвестицій із забезпеченням максимального економічного та соціального ефекту від їх реалізацій при дотриманні встановленого рівня інвестиційного ризику. Це особливо важливо для тієї категорії інвесторів, які не мають чітко виражених інвестиційних інтересів і формують свою інвестиційну стратегію на підставі інвестиційного маркетингу та оцінки інвестиційної привабливості підприємства. У сучасній економіці існує багато різноманітних методів оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

Як правило, її визначають за такими «класичними» критеріями:

1.Загальна характеристика виробництва: технології; наявність сучасного устаткування; екологічні параметри виробництва; складське господарство; наявність власного транспорту; географічне розташування наближеність до транспортних комунікацій.

2. Технічний рівень підприємства: технології; вартість основних фондів; коефіцієнт зношення.

3. Номенклатура продукції, що випускається; обсяг виробництва; досягнуті показники експорту; імпорт сировини та матеріалів; зв’язки з іншими підприємствами; постачальники та споживачі; стабільність збуту (попиту).

4. Виробнича потужність, можливість нарощування виробництва.

5. Місце підприємства в галузі, на ринку; рівень його монопольності.

6. Особливості організаційної структури і системи управління; чисельність персоналу, заробітна плата.

7. Статутний фонд,власники підприємства; номінальна і ринкова ціна акції, розподіл пакета акцій.

8. Структура витрат, рентабельність виробництва, зокрема за основними видами продукції.

9. Обсяг прибутку та його використання за звітний період.

10. Фінанси підприємства: - структура дебіторської та кредиторської заборгованості; її аналіз за часом виникнення та характеристикою боржників; - показники фінансової стабільності та ліквідності; - аналіз платоспроможності; - оцінювання прибутковості [3].

Та в сучасній економіці для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства інвестори, як правило, користуються лише останніми трьома пунктами, тобто вони проводять детальний аналіз фінансових ресурсів підприємства. Необхідно зауважити, що проблема оцінки інвестиційної привабливості підприємства може бути вирішена лише після визначення усіх факторів, що впливають на її рівень як зовні, тобто з боку держави, регіону та галузі, так і із середини, із боку самого підприємства. Саме інвестиційне планування починається з оцінювання обсягів наявних ресурсів, перевіряється можливість реалізації існуючої інвестиційної стратегії. Інвестиційний менеджер, приймаючи рішення щодо вибору певного інвестиційного проекту повинен оцінити такі їх критерії: - прибутковість; - терміновість досягнення інвестиційних цілей; - ступінь ризику інвестиційного проекту; - відповідність проекту фінансовим ресурсам [5] .

Науковець С.С. Донцов [4] пропонує оцінювати інвестиційну привабливість підприємства за допомогою надійності його цінних паперів. С.С. Донцов у своїй праці «Оцінка інвестиційної привабливості підприємства за допомогою аналізу надійності його цінних паперів» рекомендує розраховувати три групи показників: 1) показники, які характеризують надійність підприємства в цілому (борг на капітал, коефіцієнт покриття поточних зобов’язань ліквідними активами, коефіцієнт покриття поточних зобов’язань найбільш ліквідними активами); 2) показники, що визначають надійність емітента з точки зору повернення коштів, які були вкладені інвестором у цінні папери даного підприємства (коефіцієнт покриття облігацій, коефіцієнт покриття привілейованих акцій, коефіцієнт покриття простих акцій); 3) показники, що характеризують надійність емітента з точки зору гарантії отримання інвестором доходу за конкретними цінними паперами (коефіцієнт покриття виплат за облігаціями, коефіцієнт покриття дивідендів за привілейованими акціями, коефіцієнт покриття дивідендів за простими акціями).

Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства, запропонована С.С. Донцовим, дозволяє інвестору оцінити теперішнє становище акціонерного товариства, але не враховує майбутніх перспектив розвитку суб’єкта господарювання і не може бути пристосована до оцінки інвестиційної привабливості підприємств іншої форми господарювання.

Таким чином, основна частина критеріїв, за допомого яких можна детально оцінити перспективу підприємства, відходить на другий план (детально розглядається фінансова спроможність), хоча вони мають досить вагоме значення. Необхідно зауважити, що проблема оцінки інвестиційної привабливості підприємства може бути вирішена лише після визначення усіх факторів, що впливають на її рівень як зовні, тобто з боку держави, регіону та галузі, так і із середини, із боку самого підприємства. Виходячи з цього, оцінку інвестиційної привабливості підприємства треба проводити за двома напрямами з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів впливу: оцінка попереднього та поточного фінансово-економічного стану підприємства (короткострокова життєдіяльність підприємства); визначення прогнозних значень показників діяльності підприємства (довгострокова діяльність підприємства). Будь-яка система показників має завершуватися загальним показником визначення інвестиційної привабливості підприємства. Тому визначення збалансованої системи інтегральних та комплексних показників доцільності вкладання капіталу інвестором в об’єкт інвестування має стати результатом подальших досліджень.

Література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність»

2.Грідасов В.М., Кравченко С.В., Ісаєва О.Є. Інвестування: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2004. – 164 с.

3.Данилов О. Д., Івашша Г. М., Чумаченко О. Г.Інвестування: Навч. посіб. - К.: Видав, дім «Комп'ютерпрес», 2001. - 364 с.

4.Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності Інвестування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – 424 с.

5.Коваленко Ю. М., Пересада А. А., Онікієнко С.В. Інвестиційний аналіз: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 485 с.

6.Статистичні дані про інвестиційну діяльність в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua