ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ЕКОНОМІКИ УКРИЇНИ

Потравка Лариса Олександрівна, к.е.н. доцент ХДАУ

 

Інвестиційна діяльність відіграє основну роль у здійсненні структурної модернізації економіки, забезпеченні стійкої позитивної економічної динаміки, залучення у світовий процес глобалізації економіки. А тому, завдання неухильного нарощування обсягів інвестування економіки, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні залишаються питання стратегічної важливості. Аналіз інвестиційних процесів в Україні свідчить про нестійкий характер їх розвитку внаслідок сукупної дії  зовнішніх і внутрішніх чинників. Зокрема, доволі динамічне зростання обсягів інвестицій в основний капітал у період економічного зростання (2000-2008 рр.) у кризові роки змінилося різким падінням інвестиційної активності та поступовою стабілізацією інвестиційної діяльності у посткризовий період (рис. 1).

 

Рис.1. Інвестиції в основний капітал в Україні у 2001-2010 рр.

Досить сприятлива світова кон’юнктура на ринках вітчизняного експорту, динамічне зростання споживчого попиту, заходи щодо вдо­сконалення регуляторного середовища у докризовий період створили передумови для високих темпів економічного зростання, які супро­воджувалися активними інвестиційними процесами. Водночас стримуючими чинниками ефективної інвестиційної дія­льності були відсутність системної інвестиційної політики, дієвих інституційних засад розвитку інвестиційної діяльності, несприятливий бізнес-клімат, незадовільна ситуація у сфері захисту прав інвесторів.

Період економічного зростання характеризувався також стрім­кою динамікою іноземних інвестицій (рис. 2). Їх обсяг збільшився з 9,1 млрд. дол. США у 2005 р. до 48,8 млрд. дол. США у 2011 р. Водночас використання Україною цього потужного джерела інвес­тиційних ресурсів знаходиться на низькому рівні. В цілому  ста­ном на 1 жовтня 2011 р. у вітчизняну економіку надійшло 48,5 млрд. дол. США, що в розрахунку на одну особу становить 1060,8 дол. США. За цим показником ми відстаємо майже від усіх країн Центральної та Східної Європи: від Росії - у 1,8 разу, Польщі - у 4 рази, Чехії - у 10,5 разу тощо (рис. 2).

Рис. 2. Обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу

в країнах Центрально-Східної Європи та СНД, тис. дол. США

Структура ПІІ, що спрямовувалися переважно у високоприбут­кові сфери та сфери зі швидким обігом капіталу, не сприяла якісно­му оновленню української економіки. З 2005 р. іноземні інвестори почали надавати пріоритет фінансовій діяльності, операціям із не­рухомістю, сфері торгівлі й ремонту. Це є характерним для країн із перехідною економікою, в яких під впливом загальносвітових еконо­мічних структурних зрушень відбувається поступове зростання част­ки невиробничої сфери в економіці, водночас спостерігається і закрі­плення структурних диспропорцій, які в подальшому стануть одни­ми з каталізаторів фінансово-економічної кризи в Україні.

Традиційними для України джерелами формування інвестицій в основний капітал є власні кошти підприємств, частка яких у структурі інвестування у докризовий період коливалася в межах 56-57 %, та кре­дити банків, частка яких збільшувалася. Проте зростаючі обсяги споживчого кредитування з боку вітчизняних банків у цей період не створювали стимулів для розвитку вітчизняної еконо­міки, підтримуючи імпорт, оскільки значна частина кредитних коштів була спрямована на купівлю товарів тривалого використання іноземно­го виробництва.

У 2011 р. продовжилася стабілізація економічної ситуації у країні, яка разом із реформуванням податкової та бюджетної систем і запро­вадженням нових інструментів проектного інвестування, механізму державно-приватного партнерства активізувала діяльність інвесторів. За січень-вересень 2011 р. підприємствами й організаціями за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 143,2 млрд. грн. капітальних інвес­тицій (без ПДВ). Приріст обсягу інвестицій в основний капітал за цей період у порівнянних цінах складав 21,2 % до січня-вересня 2010 р. Проте варто підкреслити, що такі темпи зростання значною мірою обу­мовлені низькою базою порівняння, що не дозволяє говорити про наяв­ність достатнього інвестиційного ресурсу для модернізації економіки.

Дослідженнями доведено, що негативні процеси економічних перетворень, які відбулися в результаті економічної кризи 2007-2008 рр. скоротили обсяг іноземних інвестицій в основний капітал на 82,4 млрд. грн. Варто також зазначити,  що існує низка перешкод для надходження капіталу з-закордону, проте держава намагається створити усі належні умови для збільшення потоків іноземного капіталу.