Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент

Костьєв О.І.

Донбаський державний технічний університет, Україна

ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Програма підвищення конкурентоспроможності – це особливим чином організований комплекс робіт, спрямований на вирішення завдання підвищення конкурентоспроможності підприємства, виконання котрого обмежено в часі, а також пов’язано зі споживанням конкретних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів [1].

Вітчизняні та закордонні підприємства розробляють та реалізують велику кількість програм підвищення конкурентоспроможності, кожна з яких є унікальним набором заходів і процедур, адаптованих до умов діяльності конкретного підприємства. Це зумовлене різноманіттям, комплексністю та багатоаспектністю проблем і цілей, що постають перед тими чи іншими суб’єктами господарювання, а також відмінностями оточення, в якому їм доводиться діяти. Успішне виконання програми підвищення конкурентоспроможності оцінюється за сукупністю встановлених на етапі розробки критеріїв: строки завершення програми, вартість та бюджет програми, якість виконання робіт і специфікації вимог до результатів, ступінь задоволення замовників [2, 3].

На рисунку 1 узагальнено представлено основні дії щодо розробки та реалізації програми підвищення конкурентоспроможності підприємства.

На нульовому етапі, для розробки програми підвищення конкурентоспроможності, проводиться оцінка конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку в порівнянні з основними конкурентами. В процесі оцінки визначаються сильні і слабкі сторони підприємства, що аналізується. В результаті оцінки визначається перелік можливих напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку.

Рис. 1 – Етапи програми підвищення конкурентоспроможності

Перший етап – визначення цілей підвищення конкурентоспроможності – закладає основу процесу розробки та реалізації програми підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку. Для визначення цілей використовуються результати оцінки конкурентоспроможності підприємства. Цілі підвищення конкурентоспроможності формулюються таким чином, щоб їх досягнення давало підприємству можливість ліквідувати свої слабкі сторони, визначені при оцінки його конкурентоспроможності. Такі цілі повинні бути конкретними та вимірюваними, узгодженими та взаємопов’язаними, досяжними, зорієнтованими у часі, а також мають враховувати вплив на діяльність підприємства чинників конкурентного середовища.

На другому етапі розробляється стратегія реалізації програми підвищення конкурентоспроможності. З наявних альтернативних варіантів розробляється комплекс взаємопов’язаних дій щодо досягнення визначених на попередньому етапі цілей підвищення конкурентоспроможності.

На етапі вибору приорітетних напрямів дій, загальні цілі та стратегія доповнюються детальними планами підвищення конкурентоспроможності. На цьому ж етапі здійснюється постадійна декомпозиція процесу реалізації програми, тобто чітко виокремлюються та ув’язуються окремі фази цього процесу. Для досягнення поставлених перед програмою цілей вони розкладаються на декілька елементів – цілей наступного рівня, доки не буде отримано план дій, деталізований до цілей і задач найнижчого рівня. Отримана таким чином ієрархічна структура завдань являє собою «дерево цілей» програми підвищення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку.

На четвертому етапі визначаються необхідні ресурси, які мають бути виділені для реалізації програми підвищення конкурентоспроможності. Ресурси, які виділяються для досягнення цілей першого рівня, розподіляються між цілями другого рівня і далі до цілей і задач найнижчого рівня. Для кожної з цілей визначаються строки отримання кінцевих результатів, котрі визначають часові обмеження для завдань. Також визначаються відповідальні за виконання всіх цілей особи. В кінці, будується сітьовий графік програми підвищення конкурентоспроможності підприємства.

На п’ятому етапі розроблена стратегія підвищення конкурентоспроможності реалізується підприємством.

На заключному шостому етапі проводиться моніторинг виконання стратегії підвищення конкурентоспроможності, при необхідності окремі дії коригуються. При закінченні реалізації стратегії проводиться оцінка досягнутих результатів та ефективності стратегії. Отримані дані щодо результативності та ефективності використовуються підприємством під час розробки наступної програми підвищення конкурентоспроможності.

Література:

1. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики: Монография / Ю.Б. Иванов. – Х.: ХГЕУ, 1997. – 246 с.

2. Піддубний І.О., Піддубна А.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства / За ред. проф. І.О.Піддубного. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 264с.

3. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа [12-е издание] / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд. [пер. с англ.] – М.: Вильямс, 2003. – 928 с.