Економічні науки / 7. Облік та аудит

к.е.н., доц. Ліщинська Л.Б., Таранюк К.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

На сучасному етапі важливе місце у стратегії діяльності підприємства посідають проблеми ефективного формування, раціонального використання й управління власним капіталом. Метою формування капіталу підприємства є придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання. Власний капітал є основним початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, а також джерелом погашення його збитків. Даний капітал є найголовнішим показником, що використовується при оцінці фінансового стану підприємства, що обумовлює актуальність теми.

Метою даної роботи є висвітлення основних стадій аудиту власного капіталу.

Розв’язанню теоретичних і методологічних питань аудиту власного капіталу присвячена значна кількість досліджень вітчизняних вчених: С. Ф. Голова, С. Я. Зубілевича, Н. І. Дорош, Л. М. Черленивського, Н. І. Беренда, Ф. Ф. Бутинця, Б. Ф. Усача, Н. Г. Виговська, Н. І. Петренко, М. М. Шигун, Л. П. Кулаковської, Ю. В. Піча, Г. М. Давидова, М.Т. Білухи, В.Я. Савченко та ін.

Метою аудиту власного капіталу є перевірка достовірності показників фінансової звітності щодо нього та відповідності ведення бухгалтерського обліку вимогам чинного законодавства.

Розглянемо етапи аудиту власного капіталу. На початковій стадії аудиту на практиці часто проводиться тестування контролю щодо обліку капіталу.

Аудиту підлягає насамперед структура капіталу господарюючого суб’єкта за джерелами його утворення. Здійснюючи аудит власного капіталу, виходять із того, що він формується на основі внесків власників підприємства у вигляді грошових коштів, майна, нематеріальних активів у розмірах, визначених установчими документами. Надходження внесків засновників необхідно перевірити аудитору на підставі даних первинних документів і записів за кредитом рахунка 67 «Розрахунки з учасниками» в кореспонденції з дебетом рахунків основних засобів, грошових коштів, нематеріальних активів, виробничих запасів тощо [1, c.23].

Кожний внесок повинен підтверджуватися документами, на які обов’язково роблять посилання при формуванні статутного капіталу.

Наступний етап аудиту - перевірка своєчасності внесків у статутний капітал засновниками підприємства.

Моментом фактичного надходження внесків у статутний капітал є:

- для грошей - дата зарахування їх на рахунок у банку чи внесення у касу підприємства;

- для основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів – дата складання акта приймання передання основних засобів, матеріальних і нематеріальних активів або інших документів, що підтверджують надходження вказаних об’єктів на підприємство. Одним із важливих завдань аудиту є перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеному засновницькими документами.

Керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», аудитору необхідно перевірити правильність розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо [2, c. 209].

Основним критерієм ефективності капіталу є його рентабельність, що визначається аудитом як на стадії формування, так і на стадії використання на підприємстві. Рентабельність вкладення капіталу є рушійною силою у бізнесі, інвестиційній діяльності. При цьому необхідно визначати вартість капіталу у широкому розумінні, тобто, скільки обходиться підприємству весь капітал, який використовується, або яку віддачу має фізична чи юридична особа від вкладення своїх коштів у підприємство.

Завершальним етапом аудиту узагальнення виявлених відхилень в обліку власного капіталу і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення [3, c. 21].

Основними шляхами удосконалення проведення аудиту власного капіталу є:

- удосконалення форм первинної документації;

- удосконалення форм звітності;

- удосконалити аналітичний та синтетичний обліку складових власного капіталу;

- покращення існуючого методологічного забезпечення обліку капіталу

- пропонується в наказі про облікову політику зазначити оптимальне співвідношення між статутним і резервним капіталом та порядок розподілу майна у зв’язку із виходом учасників.

Таким чином, дослідивши існуючи підходи до висвітлення аудиту власного капіталу, можна сказати, що він складається з кількох стадій, що потребують ретельного вивчення. До цих стадій відносять: тестування контролю щодо обліку власного капіталу, перевірка своєчасності внесків у статутний капітал засновниками підприємства, перевірка правильності розподілу прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу, узагальнення виявлених відхилень в обліку власного капіталу і обґрунтування пропозицій щодо їх усунення.

Список використаних джерел:

1. Душко З.О. Методичні аспекти аудиту власного капіталу / З.О. Душко // Управління економікою. - 2011. - № 2. - С. 22-25.

2. Коркушко О.Н. Аудиторський контроль складових власного капіталу / О.Н. Коркушко // Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2010. - № 3. - С. 208-210.

3. Сметанко О.В. Аудит власного капіталу в акціонерних товариствах України / О.В. Сметанко // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2011. - № 3. - С. 20-22.