Економічні науки/7. Облік та аудит

Алєйникова І. М., к. е. н., доц. Федорець М. С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Роль міжнародних стандартів фінансової звітності в розвитку бухгалтерського обліку України

Як одна з перспектив розвитку бухгалтерського обліку в Україні, зокрема підвищення ефективності побудови фінансової звітності, є запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), метою яких є зведення до мінімуму розходження фінансової звітності різних країн і забезпечення на цій основі порівнянності і надійності інформації для різних користувачів [4]. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: міжнародні стандарти фінансової звітності – прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності [5]. До МСФЗ відносяться:

— Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

— Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

— Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтерпретації міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або Постійним Комітетом з інтерпретації (SIC), що діяв раніше.

З 1 січня 2012 року МСФЗ стають обов’язковими для застосування низкою вітчизняних суб’єктів господарювання, а також можуть бути використані при підготовці фінансової звітності всіма іншими.
Перелік суб’єктів господарювання, які повинні будуть складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність, повністю застосовуючи МСФЗ, визначений ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Це, зокрема: публічні акціонерні товариства; банки; страхові компанії; підприємства, що здійснюють господарську діяльність за видами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Інші підприємства, крім зазначених у ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», можуть самостійно визначати доцільність використання МСФЗ з метою підготовки фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Будуть користуватися дозвільною нормою у вигляді добровільного застосування МСФЗ підприємства, серед власників яких значаться нерезиденти – адже тоді їм не доведеться одночасно складати фінансову звітність в двох форматах (окремо відповідно до національних П(с)БО – для вітчизняних користувачів, окремо за МСФЗ – для зарубіжних інвесторів). Підприємствам, які застосовують МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, потрібно буде проінформувати про це Державну службу статистики України [1].

Система бухгалтерського обліку в Україні потребує реформування, запровадження методології розкриття економічної інформації за міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та співставлення фінансової звітності різних суб’єктів господарювання.

Приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку здійснюється за такими напрямками:

— законодавче закріплення принципів ведення бухгалтерського обліку;

— формування нормативної бази (стандарти);

— методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, коментарії);

— кадрове забезпечення (підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку);

— міжнародне співробітництво (вступ і активна робота в міжнародних спеціалізованих професійних організаціях) [4].

Впровадження МСФЗ також відіграє важливу роль в розвитку економіки України, тому що збільшує можливість притоку іноземного капіталу. Для залучення інвестицій, компанії стикаються з необхідністю представляти фінансові результати своєї діяльності згідно з МСФЗ. Аналізуючи фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами іноземні інвестори адекватно оцінюють свої вигоди від капіталовкладень в компанію [3].

Позитивними сторонами застосування МСФЗ для підприємств, які складають фінансову звітність є:

— змога об’єктивно оцінювати стан і ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення;

— забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є;

— можливість виходу на зарубіжні ринки [2].

Таким чином, МСФЗ є базою для підвищення ефективності побудови фінансової звітності України, мінімізації її розходження у різних країнах, що забезпечує залучення іноземного капіталу та розвиток економіки в цілому.

Література:

1. Міжнародні стандарти фінансової звітності [Електронний ресурс] / Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку «Україна фінансова» – Режим доступу: http://ufin.com.ua/analit_mat/sdu/103.htm

2. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) на офіційному сайті Міністерства фінансів України [Електронний ресурс] / Бібліотека бухгалтерського обліку – Режим доступу: http://www.pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=52&ArtID=29

3. Перехід України на міжнародні стандарти фінансової звітності: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / Петраченко О. А. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=22344

4. Перспективні напрямки узгодження фінансової звітності в Україні з міжнародними стандартами [Електронний ресурс] / Штулер Г. Г. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2010_29_2/statti/57.htm

5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [Закон України № 996-XIV від 16.07.1999] – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/996-14