К.е.н. Шевчук Л.П., Циганчук В.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

Дослідження структурно-логічних особливостей формування стратегії управління (оптимізації) фінансовими ресурсами промислових підприємств

Перехід економіки до ринкових відносин дещо ускладнив діяльність підприємств незалежно від форм власності, галузевого спрямування, правового статусу тощо. Особливо це торкнулось підприємств промислового комплексу. З ускладненням зовнішнього середовища, всебічними змінами технології, що застосовуються на підприємствах, появою нових стратегічних цілей на перший план висувається необхідність визначення ідеології стратегічного управління фінансовими ресурсами.

Метою даної роботи є дослідження особливостей формування ключової стратегії в управлінні фінансовим потенціалом промислових підприємств та запропонувати нові підходи для її розробки. Крім того, недостатня забезпеченість підприємств фінансовими ресурсами супроводжується низьким рівнем їх використання.

Серед наукових праць, які істотно вплинули на стратегію управління фінансовими ресурсами підприємств, можна виділити дослідження в області оптимізації фінансових ресурсів і потоків наступних авторів: О.В. Ареф'євої [1], І.А. Бланка [2], В.М. Гриньової [3], О.М. Кизими [6], Н.С. Краснокутської [5], В.С. Пономаренка [6], Л.В. Руденко [4], П.Г.Грабового, Є.А.Уткіна.

В економічній літературі досі немає єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їх змісту, методів впливу на ефективність господарювання. Вітчизняна фінансова наука сформувала достатньо цілісне та докладне уявлення про процеси формування фінансових результатів підприємств, і у той же час, наука практично не нагромадила теоретичного та практичного досвіду розробки шляхів їх цільового та ефективного використання.

На думку більшості вчених і науковців найбільш правильно висвітлює їх сутність в своєму визначенні автор Краснокутська Н.С.. За її твердженням фінансові ресурси - це грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства та беруть участь у процесі відтворення. До фінансових ресурсів належать грошові фонди та частина грошових коштів, яку підприємство використовує у нефондовій формі [5].

На становлення стратегічного управління ресурсним потенціалом найвідчутніше впливають особливості й перешкоди внутрішнього середовища суб'єктів господарювання. Незважаючи на те, що стратегічне управління є засобом успішного виживання у кризових умовах, на практиці стратегія поведінки більшості суб'єктів господарювання в Україні відсутня, це особливо видно на промислових підприємствах, що значною мірою погіршує їхнє становище. Як приклад можна взяти до уваги Вінницьку область.

За підсумком січня-жовтня 2012 року рівень виробництва промислового сектору області перевищив минулорічні показники на 7,7% (проти 0,3% у січні-жовтні 2011 року) і залишився незмінним у зрівнянні з січнем-вереснем поточного року (січень-вересень 2012 року – 107,7%). Приріст промислового виробництва у 20,6% область показала у зрівнянні з вереснем поточного року, а з жовтнем 2011 року - + 3,1%.

Серед регіонів України за індексом виробництва промислової продукції Вінницька область залишила за собою почесне 3 місце.

Внутрішні територіальні відмінності промислової спеціалізації полягають у концентрації високотехнологічних машинобудівних підприємств на північному заході області в зоні впливу обласного центру. Це можна пояснити насамперед намаганням керівників швидко досягти фінансових результатів, інертністю мислення управлінських кадрів, які сформувалися за адміністративно-планової економіки, відсутність досвіду застосування стратегії в управлінні, а також незнання і нерозуміння головної суті, принципів, методів і прийомів.

Висновки . Стратегічне визначення напрямів діяльності підприємства не пов'язане з його організаційною структурою у всіх її можливих варіантах. Виділення стратегічних напрямів діяльності ґрунтується на перспективі баченні динаміки і потоків ресурсів та продуктів, які забезпечать в довгостроковому періоді зростання підприємства.

Оскільки на сучасному етапі об'єктом будь-якого стратегічного аналізу є певне поєднання «продукт – ринок», діяльність підприємства, її структурування та організаційне впорядкування теж мають підпорядковуватися цій логіці. Стратегічний аналіз передбачає обов'язкову оцінку умов, за яких відбуватиметься діяльність промислового підприємства, привабливості існуючих і потенційно можливих ринків, він зобов'язує всі промислові підприємства якомога точніше оцінювати їхню конкурентну позицію на ринку.

Література:

1. Ареф'єва О.В. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посібник. – К.: ЄУФІМБ, 2008. – 94 с.

2. Бланк И.А. Управление денежными потоками. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2009. – 736 с.

3. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фiнанси підприємств. – Х.: IНЖЕК, 2009. – 432 с.

4. Котляревський Я.В., Передерієнко Н.І., Демяненко О.М. Фінансовий менеджмент: Підручник для студ. вищ. навч. закл. рек. Міносвіти України. – Львів: УАД, 2010. – 199 с.

5. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 352 с.

6. Пономаренко В.С., Тридід О.М., Кизим М.О. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія. – Х.: Інжек, 2011. – 328 с.

7. Міністерство економіки. Режим доступу: http://www.me.gov.ua/