Экономические науки / 7. Учет и аудит
К.е.н. Кузнецова С. О.,
Журило О. В.
Харківський
торговельно-економічний інститут
Київського національного
торговельно-економічного університету, Україна
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Інформаційною
базою контролю фінансових результатів підприємства є дані:
-
балансу (форма № 1);
-
звіту про фінансові результати (форма № 2);
-
звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
-
звіту про власний капітал (форма № 4);
-
дані статистичної звітності та оперативні дані;
-
матеріали ревізій, аудиторських перевірок тощо.
Баланс
– це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його
активи, зобов’язання та власний капітал. Цей документ слугує джерелом для такого
напрямку контролю, як визначення платоспроможності, ліквідності та
співвідношення оборотного капіталу з короткостроковими зобов’язаннями та інше.
Так,
під час вивчення балансу, ревізор отримує інформацію про розмір фінансових
інвестицій, які забезпечують надходження грошових коштів на підприємство у
вигляді процентів, дивідендів та інших видів доходів, які в подальшому
використовуються в новому грошову обороті, і, в свою чергу, приносять нові види
прибутків для суб’єкта господарської діяльності; розмір грошових коштів на
рахунках банку, на базі чого аналізують платоспроможність підприємства, що, у
свою чергу, свідчить про спроможність підприємства в майбутньому виконувати
свої фінансові зобов’язання; розмір основних засобів та інших необоротних
активів, які займають, як правило, найбільшу питому вагу у структурі
необоротного капіталу підприємства і слугують основою для розрахунку таких
важливих показників, як: коефіцієнт вибуття, коефіцієнт оновлення і зростання
основних фондів, а також фондовіддачі, фондоємності та фондоозброєності, які
надають можливість користувачеві ознайомитись з ефективністю використання на
підприємстві засобів праці. Але треба зауважити, що при такому виді контролю
слід звернути увагу на типові помилки, які згідно зі статистичними даними
допускаються при вивченні балансу. Це проведення неправомірних бухгалтерських
записів; заниження (завищення) оцінки активів, власного капіталу та
зобов’язань; необґрунтоване списання активів та зобов’язань; наявність
прихованих нестач, крадіжок активів; необґрунтовані виправлення в облікових
регістрах за минулі періоди [3].
Звіт
про фінансові результати необхідний ревізору для проведення факторного аналізу
рентабельності підприємства, оскільки саме цей документ надає користувачеві
обізнаність у таких питаннях, як: розмір витрат на виготовлення та збут
продукції, на управління процесом виготовлення та обслуговування; розмір
інвестиційних витрат та доходів; прибутковість та збитковість суб’єкта
господарювання від участі в капіталі асоційованих, дочірніх та спільних
підприємств, від інших здійснених підприємством фінансових операцій; чистий
прибуток або збиток, результат діяльності підприємства.
При
здійсненні контролю за правильністю заповнення звіту про фінансові результати
треба звернути увагу на такі проблемні питання, як: обсяги реалізації активів
та правильність визнання на цій основі доходів та витрат звітного періоду,
правильність класифікації та оцінки доходів, витрат і фінансових результатів у
розрізі діяльності підприємства, правомірність відображення в системі рахунків
бухгалтерського обліку доходів та витрат, порядок їх відображення у звіті та інше
[1].
Наступним
інформаційним документом для контролю фінансового стану підприємства є Звіт про
рух грошових коштів. Цей документ надає можливість оцінити здатність
підприємства генерувати майбутні грошові потоки, робити висновки щодо
спроможності підприємства погашати свої зобов’язання [2]. Таким чином, Звіт про
рух грошових коштів містить інформацію про спроможність підприємства нарощувати
грошові потоки протягом року; причини розбіжностей, що виникли між даними
фінансової звітності про прибуток (збиток) підприємства та фактичною наявністю
грошових потоків; можливість підприємства розплатитися з боргами, тобто
платоспроможність; прогнозні дані майбутніх грошових надходжень та їх
витрачання. Виходячи з цього, головними проблемними питаннями контролю
фінансового стану підприємства на базі вивчення даного документа є: оцінка
правильності та доцільності класифікації грошових потоків у розрізі видів
діяльності, оцінка правильності визначення чистого руху грошових потоків у
результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, аналіз руху
грошових потоків за звітний період та правильне визначення на цій основі
динамки та тенденцій отримання грошових коштів у майбутньому [4].
Слід
також зауважити, що всі інші складові фінансової звітності, а саме Звіт про
власний капітал та Примітки до фінансової звітності не використовуються під час
проведення контролю за фінансовим станом підприємства. Крім того, оскільки вся
фінансова звітність складається на базі певних документів, то ревізор може під
час контролю за фінансовим станом підприємства використовувати первинну
документацію з обліку доходів і результатів діяльності та документи з аналітичними
розрахунками.
Неможливо
переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та
результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних
фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських
рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають
певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для
користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у
попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише
порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною
методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.
Можна
зробити висновок про те, що фінансова звітність виконує надзвичайно важливу
роль, a контроль спрямований, перш за все, на підтвердження достовірності
поданої користувачеві інформації, що допомагає йому у прийнятті важливих
рішень. Але, у той же час, під час перевірки фінансового стану виникає ряд
проблемних питань, правильне вирішення яких призводить до суттєвого зменшення
ризиків, пов’язаних з прийняттям управлінських рішень з боку всіх контролюючих
структур, підвищення довіри до підприємства з боку зовнішніх та внутрішніх
користувачів та утвердження його позитивного іміджу, що в комплексі сприятиме
успішному розвитку підприємства.
Література:
2.
Тютюнник П. С. Фінансова звітність : навч. посібн. / П. С. Тютюнник, Ю. Д.
Маляревський. – Харків : ВД «ІНЖЕК», 2003. – 108 с.
3.
Хом’як Р. Л. Організація та методика аудиту фінансової
звітності суб‘єктів господарювання / Р. Л. Хом’як // Вісник національного
університету «Львівська політехніка». – 2008. – № 623. – С. 259-264.
4.
Янок Д. А. Економічний зміст
фінансових результатів діяльності підприємств / Д.
А. Янок // Економіка АПК. - 2003. - № 11. - С. 91 - 96.