Андреєва І. В., Виноградов О. А., Калина Н. В., Левенець С. В., Черняк Є.О.

ДЗ «Луганський державний медичний університет», Луганськ, Україна

Допплерографічні параметри гемодинаміки брахіоцефальних артерій у здорових людей

В останні роли з’явилась тенденція к росту розповсюдженості судинних захворювань головного мозку. На сегоднішній день вертебробазилярна патологія є провідною в структурі внутрішньочерепних судинних захворювань (Н. В. Верещагин, 1980; R. Hunerbein et al., 1997; И. И. Кухтевич, 2006). Причиною кожного третього інсульта є вертебробазилярна недостатність (А. А. Ярош и др., 1979). Летальність, яка пов’язана з порушенням кровопостачання головного мозку та венозного відтоку з порожнини черепа, займає, за статистичними даними, трете місце, поступає лише онкозахворюванням та порушенням коронарного кровообігу (Т. В. Мироненко и др., 2008).

Сучасні методи дослідження судинної системи голови й шиї (комп’ютерна томографія з ангіографиєю, магнито-резонансна томографія) дозволяють отримувати якісне зображення судинної системи, однак не дають данних о параметрах кровотоку. На сучасному рівні развития мінімально інвазивних методів сосудистой діагностики транскраніальне дуплексне сканування залишається одним методом швидкої оцінки параметрів церебральної гемодинаміки в реальному масштабі часу (М. В. Глоба, 2007).

Згідно з протоколами ультразвукового дуплексного сканування судин голови і шиї дослідженню підлягають брахіоцефальні, загальні, зовнішні та внутрішні каротидні, хребетні, базилярні, передні, середні і задні мозкові артерії (Р. Я. Абдуллаев, Л. А. Сысун, 2010; М. Ф. Абрамова, Н. С. Шурупова, 2010). У більшості робіт стан церебральної гемодинаміки оцінюють тільки за показателями кровотоку в артеріях (Е. А. Статинова и др., 2007; О. А. Харченко, Н. А. Кучеренко, 2007; А. Н. Закревский, Т. М. Клименко, 2010; В. И. Калашников, 2010; Т. С. Мищенко и др., 2010). Однак дані різних авторів мають велику розбіжність показників. Крім того, результати оцінки загального мозкового кровотоку шляхом суми об’ємних кровотоків у внутрішніх сонних та хребетних с обох боків, на наш погляд, не є досконалими.

Мета роботи – дослідити параметри гемодинаміки в брахіоцефальних артеріях здорових людей при дуплексному скануванні.

Матеріал та методи дослідження Дуплексне сканування брахіоцефальних артерій на екстракраніальному рівні проводили у 20 здорових людей віком від 22 до 35 років на ультразвуковому сканері Sonosite Titan лінійним датчиком 5 – 10 МГц у положенні лежачи на спині.

Дослідження якісних показників гемодинаміки проводили в брахіоцефальних, загальних, внутрішніх та зовнішніх сонних та хребетних артеріях, кількісних – в загальних сонних та хребетних артеріях.

До якісних показників гемодинаміки відносили: форму допплерівського спектра, локалізацію максимума спектрального розподілу, наявність спектрального вікна.

До кількісних параметрів кровотоку відносили: максимальну систолічну швидкість кровотоку (Vps); максимальну кінцеву діастолічну швидкість кровотоку (Ved); усреднену за часом середню швидкість кровотоку (TAV); індекс периферичного опору (RI). Усі досліджені параметри вимірювали програмним забезпеченням ультразвукового сканера. Крім того, розраховували площу перетину судин (S) за формулою S=πD²/4 та об’ємну швидкість кровотоку (Q) за формулою Q=S·TAV·60. Цифрові дані обробляли методами варіаційної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення. У всіх обстеженних були візуалізовані брахіоцефальні, загальні, внутрішні та зовнішні сонні та хребетні артерії у сегменті V2.

У брахіоцефальних артеріях допплерівський спектр мав високий гострий систолічний пик, негативний пик в фазу ранньої діастоли та позитивний кінцевий діастоличний пик. Це свідчить про те, що брахіоцефальні артерії можна відносити до судин з високим периферичним опором.

Сонні і хребетні артерії на малюнку допплерівського спектра мали 4 основних пика: систоличний пик, катакротичний пик, дікротична вирізка, діастоличний пик та наклонну діастоличну складову. Це характерізує ці артерії як судини з низьким периферичним опором. При цьому в здорових людей спектри кровотоку во внутрішніх сонних та хребетних артеріях мали принципові ознакі за величиною периферичного опору, що відокремлювали їх від від загальної та зовнішньої сонних артерій. Це було пов’язане з участю внутрішніх сонних та хребетних артерій у безпосередньому кровопостачанні головного мозку.

Комплекс інтима/медіа загальних сонних артерій на потовщений, від 4,3 до 7,4 мм, без порушень диференціровки на шари. Кровоток по загальних, внутрішніх та зовнішніх сонних артеріях з обох боків був симетричним, асиметрія швидкісних показників кровотоку була в межах 10 %.

У 3 (15 %) обстеженних виявлена помірна кутова звивистість хребетних артерій у сегменті V2 з одного боку, у 2 (10 %) – високе входження хребетних артерій на рівні С3 – С4 з одного боку без суттєвих гемодинамічних порушень. Кровоток в хребетних артеріях був фізіологічно спрямований, симетричний, асиметрія швидкісних показників кровотоку була в межах 15 %. Проба з поворотами та нахилами голови не виявили порушень кровотоку в вертебро-базилярному басейні.

Таким чином, при дослідженні гемодинамичних показників брахіоцефальних артерій у здорових людей оклюзіонно-стенотичних процесів не виявлено. Для людей молодого віку було типичне збільшення швидкісних показників кровотоку, переважно максимальної систоличної и усереднених за часом максимальної та середньої швидкості, збільшення індексів периферичного опору.

Загальний приток крові до голови (сума обємних швидкостей кровотоку в загальних сонних та хребетних артеріях з обох боків) коливався від 1100 до 1700 мл/хв. Залежності показника від статі не виявлено.