К. філол. н., доцент Мішеніна Т.М.

Криворізький педагогічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ ФАХОВО ОРІЄНТОВАНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Інтеграція вітчизняної освіти до міжнародного освітнього простору базується на засадах пріоритету національних інтересів, поваги до здобутків інших освітніх систем і пошуку ефективної моделі кооперації систем освіти, що актуалізує дослідження розвитку фахово орієнтованої науково-дослідницької діяльності в українських вищих навчальних закладах третього тисячоліття.

Ґрунтовний аналіз наукової літератури стосовно загальних процесів розвитку академічної освітньої галузі, змісту вітчизняної кадрової політики і підготовки науково-педагогічних кадрів (К. Галкин, Г. Доброва, О. Микитюк, В. Онопрієнко); теоретико-методологічних праць щодо філософського аспекту використання науки як форми культурної творчості в контексті гуманітаризації вищої освіти, теорії й методології наукових досліджень (Н. Амелін, Г. Дресвянська, О. Єгорова, М. Пепер); розкриття педагогічних аспектів організації науково-дослідницької роботи у ВНЗ, професійного спрямування навчально-дослідницької діяльності майбутніх учителів, активізації науково-дослідницької роботи студентів під час вивчення фахово орієнтованих курсів в умовах ВНЗ переконує в актуальності розкриття проблеми формування дидактичної компетентності майбутніх фахівців шляхом інтегрування науково-дослідницької й навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Опитування і власний педагогічний досвід засвідчують динаміку кількості студентів, які систематично брали участь у самостійній фахово орієнтованій науково-дослідницькій діяльності протягом навчання. Управління науково-дослідницькою діяльністю студентів буде ефективним, якщо для оптимізації цього напряму діяльності ВПНЗ буде залучено до керівництва науково-дослідницькою діяльністю майбутніх фахівців кураторів випускного курсу – магістрів, аспірантів.

Пропозицією є впровадження системи організації науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців протягом професійної підготовки відповідно до спеціальності в межах курсових, бакалаврських і магістерських проектів. Організація самостійної позааудиторної науково-дослідницької діяльності майбутніх фахівців має перспективою рекомендацію до публікації в наукових виданнях, аспірантури з подальшою рекомендацією до впровадження результатів наукового пошуку в навчальний процес.

Водночас розвиток самостійної фахово орієнтованої науково-дослідницької діяльності студентів філологічних спеціальностей буде динамічним за умов дотримання:

а) раціонального розподілу ресурсів, їх концентрації на завершальній стадії циклу «дослідження – розроблення – упровадження»;

б) надання об’єктивної оцінки наукового рівня й економічного ефекту результатів дослідження щодо попередження завищування реального ефекту від упровадження отриманих результатів;

в) збагачення змісту навчальних курсів новітніми досягненнями науки;

г) залучення наукових працівників до лекторської роботи, проведення семінарсько-практичних занять;

ґ) урахування концентрації у ВНЗ науковців і спеціалістів різного профілю, залучення фахівців до порівняльної оцінки досягнень світової і вітчизняної науки.

Вимоги, що висуваються до змісту науково-дослідницької роботи студентів, детерміновані фахово орієнтованим спрямуванням усіх видів навчально-пізнавальної діяльності з напряму підготовки – філологія:

1) структурування теоретичного матеріалу має забезпечувати досягнення мети фахової підготовки, зміст якої послідовно обґрунтовано у кваліфікаційних характеристиках, сприяти усвідомленню прикладного значення навчальної дисципліни для майбутнього фаху;

2) змістовне наповнення досліджуваного матеріалу має бути методологічним, що є засобом вироблення узагальнених умінь і навичок;

3) теоретична частина фахово орієнтованої навчальної дисципліни має містити фундаментальне ядро знань, що сприятиме формуванню у студентів наукової картини світу і сучасної методології її пізнання;

4) розроблення завдань самостійної науково-дослідницької роботи студентів варто формулювати в контексті майбутнього фаху, що сприятиме розумінню й усвідомленню логічної моделі об’єкта дослідження.

Відповідно до висвітленого етапу констатувального експерименту визначаємо детермінанти процесу культуротворчої праці як результату сформованості дидактичної компетентності майбутніх фахівців. Це такі характеристики індивіда і соціокультурної цілісності, як:

1) узгоджений зміст уявлень про зміст майбутньої професійної діяльності і його конкретизацію щодо виробничих завдань;

2) ритмічна організація професійної діяльності й досвід її трансформації;

3) функціональні соціокультурні традиції, які відіграють функції соціокультурних чинників, і дотримання яких є бажаним;

4) досвід обмеження перетворювальної активності індивіда з позицій діалогічної взаємодії;

5) усвідомлення наслідків як нового, так і відмови від нього, для індивіда і для педагогічної діяльності в умовах соціокультурної цілісності.

Отже, організація фахово орієнтованої позааудиторної науково-дослідницької діяльності як засіб формування дидактичної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей уможливлює успішне розв’язання проблем якісної гуманітарної підготовки в умовах вищих педагогічних навчальних закладів:

1) цілісний системний характер процесу створення нового у професійній діяльності відбиття в теоріях і концепціях професійної підготовки;

2) суттєве збільшення континууму соціокультурних ситуацій, які є наслідками впровадження нового в педагогічну діяльність в умовах соціокультурного середовища;

3)  увага до розв’язання проблем соціокультурного плану, що зумовлює цілісне формування вмінь узгоджувати новий продукт із соціальним середовищем у професійній освіті;

4) послідовне втілення світових, європейських тенденцій у галузі праці, які відокремлюють процес створення нового в професійній діяльності від творчості як трансгресії, більш чітко відображують різновекторність цих процесів.

Література:

1. Микитюк О.М. Становлення та розвиток науково-дослідної роботи у вищих педагогічних закладах України (історико-педагогічний аспект) / О.М. Микитюк. – Харків : ОВС, 2001. – 256 с.

2. Науково-практичні аспекти аспекти організації навчальної і методичної роботи в університеті : монографія. – Донецьк : Юго-Восток, 2004. – 254 с.