Аспірант Зайцев В. О.

Державний заклад “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

З метою визначення стану здійснення позакласної роботи у контексті формування культури здоров’я підлітків нами було опитано дві групи респондентів: І група – вчителі біології, ІІ група – вчителі фізичної культури, тобто вичелів, які викладають у загальноосвітніх закладах навчальний предмет основи здоров’я й призвані організовувати позакласну роботу з учнями у контексті зазначеного предмету. Розподіл вчителів на дві групи респондентів був перш за все обумовлений різним змістом підготовки зазначених вчителів у ВНЗ. Наведемо окремі питання, а також отримані відповіді на них вчителями біології та фізичної культури.

Отже, на перше запитання: «Як Ви вважаєте, наскільки позакласна робота є важливою у формуванні культури здоров’я підлітків?» респонденти відповіли наступним чином: 31,9% вчителі біології, 28,4% вчителі фізичної культури – «Дуже важлива», 47,8% вчителі біології, 52,4% вчителі фізичної культури – «Опосередковане значення», 20,3% вчителі біології, 19,2% вчителі фізичної культури – «Взагалі непотрібна». Як видно, думки вчителів біології та вчителів фізичної культури дещо відрізняються, але не суттєво, при цьому слід звернути увагу, що більшість учителів, нажаль, вважають, що позакласна робота не достатньо важлива у формуванні культури здоров’я учнів основної школи. Серед основних причин такої відповіді викладачі наголошують на небажанні більшості школярів відвідувати гуртки з питань здоров’я та приймати участь у позакласних заходах, а також вказують на те, що навчальний предмет «Основи здоров’я» містить достатньо часу на його вивчення й цілком дозволяє засвоїти учням увесь запланований матеріал.

Наступне питання яке нас цікавило «Які теми чи питання відповідно навчального предмету «Основи здоров’я» викликають у Вас труднощі?». На поставлене питання ми отримали такі відповіді: 21,7% вчителів біології, 30,6% вчителів фізичної культури – називають незручним для розмов питання пов’язанні зі статевим вихованням та профілактикою хвороб, що передаються статевим шляхом, 28,4% вчителів біології, 25,7% вчителів фізичної культури – вважають, що це питання які стосуються духовного аспекту здоров’я школярів, 18,2% вчителів біології та 19,7% вчителів фізичної культури не достатньо комфортно себе почувають при розгляді питань пов’язаних з психічним здоров’ям підлітків, 24,7% вчителів біології, 22,4% вчителів фізичної культури вважають складними питання відносно соціального здоров’я учнів і т.д.

Наявність труднощів у викладанні зазначених вище тем в певній мірі можу слугувати причиною небажання самих викладачів здійснювати позакласну роботу з учнями основної школи, оскільки в позанавчальний час бажано щоб розширювались знання відповідно навчальної програми предмету «Основи здоров’я». Саме тому, у більшості шкіл вчителі, що викладають вищевказаний навчальний предмет намагаються уникати позакласної роботи з підлітками з питань формування культури здоров’я.

Наступні питання переважно стосувались якості здійснення вчителями позакласної роботи з учнями основної школи. Так, наприклад, з’ясовуючи як часто вчителі спілкуються з батьками учнів з питань здоров’я ми побачили наступне: 46,3% вчителів біології та 47,9% вчителів фізичної культури час від часу спілкуються з батьками щодо питань підвищення рівня культури здоров’я дітей, хоча організація зустрічей з усіма батьками одночасно робиться вкрай рідко й лише окремими вчителями.

Наступним, що нас цікавило, чи організовують вчителі в процесі позакласної роботи конференції, Олімпіади та вікторини присвячені питанням здоров’я. На задане питання ми отримали наступне: 38,4% вчителів біології та 24,5% вчителів фізичної культури хоча б раз на рік проводять одне з вище перелічених заходів.

Особливо важливо для нас було з’ясувати, як ставляться учителі до здійснення у процесі позакласної роботи з основ здоров’я оздоровчої роботи, а також чи виконують учнів в процесі позакласної роботи оздоровчі технології спрямовані на духовний, психічний та фізичний аспекти здоров’я. Отримані відповіді дозволили констатувати наступне: більше 55% учителів біології та 63% учителів фізичного виховання переконані у необхідності здійсненя оздоровчої роботи учнями у позакласнавчальний час. Між тим, лише 7,8% учителів біології застосовують у позакласній роботі оздоровчі технології спрямовані на фізичний та частоково психічний аспекти здоров’я. Серед вчителів фізичної культури цей показник дещо вищий (36,8%), педагоги зазначеної спеціальності впроваджують окремі оздоровчі технології (переважно фізичні вправи), що певним чином пов’язано зі специфікою їх підготовки у ВНЗ. Разом з тим, не зафіксовано жодного вчителя фізичного виховання, який би цілеспрямовано застосовував оздоровчі технології спрямовані на формування духовного аспекту здоров’я учнів.

Аналіз відповідей стосовно відповідей учителів-практиків на наведені питання, а також інших питань дозволив зробити висновок, що більшість учителів які викладають навчальний предмет «Основи здоров’я» ставляться до проведення позакласної роботи без бажання. Лише деякі вчителі які здійснювали позакласну роботу з учнями дозволили нам відвідати гуртки здоров’я, бути присутніми при бесідах з підлітками та проведенні окремих заходів. Це у свою чергу свідчить про те, що у переважної більшості вчителів не відзначалось достатнього рівня професійної готовності до позакласної роботи з основ здоров’я.

Таким чином, позакласна робота з питань формування культури здоров’я підлітків часто відбувається стихійно, без відповідної підготовки та відповідальності вчителів до організації і проведення окремих заходів.  Все це ще раз підтверджує важливість підготовки у ВНЗ майбутніх учителів основ здоров’я до позакласної роботи з учнями основної школи.

Зайцев Володимир Олексійович – аспірант кафедри фізичної реабілітації і валеології Державного закладу “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Адреса: 91031, м. Луганськ, кв. Димитрова, 26а, кв. 60.

м.т. 0952125278. vjacheslav_vib@list.ru