Педагогические
науки/2. Проблемы подготовки специалистов
Неїжко
С.І.
Національний
технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
Проблеми відбору іншомовних
навчальних матеріалів для студентів інженерних спеціальностей
Специфіка навчання професійно орієнтованої дискусії (ПОД)
майбутніх фахівців в галузі енергозбереження та енергоменеджменту (далі –
майбутніх фахівців) вимагає особливої уваги до проблеми відбору змісту
навчання, диктуючи необхідність більш ретельно досліджувати потреби іншомовної
професійно орієнтованої компетенції (ПОК), що дозволяє здійснити правильний
вибір навчальних прийомів і тематико-ситуативного змісту.
В умовах професійно орієнтованого навчання дискусії
проблема навчальних матеріалів постає особливо гостро, оскільки навчальний
матеріал є не лише засобом навчання, але й засобом отримання професійної
інформації. З посиленням специфіки контексту професійно орієнтованого навчання
дискусії зменшується кількість навчально-методичної продукції і неминуче постає
питання про ефективний інформаційний пошук прийнятних для використання в
процесі навчання матеріалів і/або створення таких [ 3].
За таких умов матеріалами для навчання професійно орієнтованої дискусії
можуть бути:
1) фрагменти навчально-методичних
комплексів, підручників або окремих їх компонентів (включаючи мультимедійні);
2) адаптовані або
модифіковані фрагменти навчально-методичних комплексів і посібників;
3) автентична друкована
продукція іноземною мовою (книги, періодичні видання тощо) професійно орієнтованого
змісту;
4) автентична мультимедійна
продукція іноземною мовою (теле- і радіопередачі, документальні і художні фільми
тощо) професійно орієнтованого змісту;
5) автентична
документація компаній або організацій цільової галузі для внутрішнього користування
(посадові інструкції, циркуляри, звіти тощо);
6) автентичні матеріали
про організації і/або їхню діяльність для зовнішнього користування (матеріали
сайтів, інформаційні брошури для клієнтів тощо);
7) опис характерних
ситуацій взаємодії співробітників у контексті діяльності організацій цільового
профілю.
Перераховані вище
матеріали є достатніми для ефективного проведення ПОД і дозволяють скласти
повне уявлення про форму і зміст майбутньої професійної діяльності студентів
інженерних спеціальностей.
Існує декілька способів конструювання та структуризації
мовного матеріалу. Перший спосіб – це лінійна побудова навчального матеріалу.
За такої структури частини навчального матеріалу представлені послідовно і
безперервно, як ланцюжки єдиної теми. Другий спосіб концентричний,
використовується коли одне і теж питання розглядається декілька разів. При
повторі зміст розширюється, збагачується новою інформацією та розглядається на
новому рівні. Третій спосіб – спіралеподібний: коли розглядається проблема до
вирішення якої викладач та студенти постійно звертаються, розширюють та
збагачують коло пов’язаних з нею запитань. Четвертий – модульний, за такого
способу весь зміст розподіляється за певними напрямками [ 2, с. 272]. Інтерес становить також кейсовий метод організації навчального матеріалу [1].
Кожен кейс містить вправи, що
забезпечують активізацію чотирьох основних компонентів, що виділяються у змісті
навчання ПОД:
·
мотиваційного
·
процесуального
·
результативного
·
рефлексивного.
Мотиваційний аспект навчання ПОД
пов'язаний з першим етапом говоріння, що здійснюється студентами ̶ мотиваційно-спонукальною фазою. До діалогу
студента спонукає комунікативно-пізнавальна потреба здійснити усне спілкування.
Вона уособлюється в мотиві мовленнєвої діяльності і направляється
комунікативним наміром, що усвідомлюється студентом в меті говоріння: запитати,
роз’яснити, уточнити інформацію.
Таким чином
мотиваційно-спонукальна фаза, що являє собою складну взаємодію мотиву говоріння
і комунікативного наміру, формує загальний задум, загальний предмет
висловлювання.
Відповідно до вищесказаного перед
викладачем постає завдання створити, підтримати і підвищити мотивацію
мовленнєвого вчинку студента. Рішення такого завдання передбачає здійснення
викладачем добору й організації проблемних професійно орієнтованих ситуацій, що
стимулюють виникнення і розвиток комунікативно-пізнавальної потреби студентів
для висловлення думки іноземною мовою з визначеною метою. Для ПОД викладач
повинен відбирати актуальний і цікавий матеріал, тобто професійні теми,
проблемні ситуації, що є значимими у професійному плані для студентів і
задовольняють їх комунікативно-пізнавальні потреби на основному етапі.
Процесуальний аспект змісту
навчання ПОД пов'язаний з другим етапом говоріння, що здійснюється студентами –
орієнтовано-дослідна фаза. На цьому етапі студент повинен
здійснити правильний вибір засобів формулювання власної думки іноземною мовою,
а також планування, програмування і внутрішню мовленнєву організацію
предметного і змістового планів.
Результативний
аспект змісту навчання ПОД пов'язаний із третьою фазою здійснюваного студентами
говоріння – виконавчою.
Виконавча фаза говоріння носить
зовні виражений характер. Студенти вимовляють висловлювання і у такий спосіб
реалізують свій задум.
Рефлексивний аспект змісту
навчання іншомовного говоріння пов'язаний з таким компонентом говоріння, як
контроль, аналіз, самоконтроль.
У процесі говоріння студенти
реалізують визначену програму породження висловлення, задану ситуацією ПОД. При
програмуванні й реалізації іншомовного говоріння, вони постійно здійснюють
контроль своїх дій у внутрішній мові і зовнішньому оформленні висловлювання.
Таким чином, постійно контролюючи
свої мовленнєві дії, студенти поступово опановують здатність породжувати
іншомовне висловлювання самостійно, без використання допоміжних мовних,
мовленнєвих і наочних засобів.
Литература:
1.
Методика
обучения иностранным языкам в средней школе / [под ред. М. К. Колковой]. – СПб.
: КАРО, 2006. – 224 с.
2.
Реан
А. А. Психология и педагогика / А. А. Реан, Н. В. Бордовская, С. И. Розум. –
СПб. : Питер, 2007. – 432 с.
3.
Сімкова І.О. Відбір матеріалу для навчання англомовної професійно
орієнтованої
дискусії майбутніх фахівців у галузі
енергозбереження та енергоменеджменту / І.О.
Сімкова // Вісник
національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка і психологія. –
Київ : Видавничий центр КНЛУ, 2011. – Вип. 9. – С. 47-53