К. філол. наук, доц. Пушко
В.Ф., Михайленко О.М.
Луганський
національний університет імені Тараса Шевченка
ОСОБЛИВОСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЗАУРОЧНОМУ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
Дійовим засобом
залучення учнів до навчальної діяльності, до одержання радості від пізнання є
навчальна гра. Саме вона має велике значення в задоволенні людської потреби
пізнання світу, входячи у психічний і фізичний світ дитини з перших днів її
існування [2, 4].
Ця проблема знайшла
відображення в дослідженнях багатьох педагогів: Н.П. Анікєєвої, П.П.
Блонського, О.С. Газмана, П.Ф. Лесгафта, А.С. Макаренка, П.І. Підкасистого,
С.Русової, В.О. Сухомлинського, Я.Ф. Чепіги, С.М. Тютюнникової, К.Д.
Ушинського, С.Т. Шацького, М.Г. Яновської та ін. Проблемою сутності гри
цікавилися також зарубіжні вчені: К.Бюлер, Дж. Дьюї, Дж. Селлі, В. Штейн та ін.
Гра, як і будь-який
засіб, стає виховним фактором тільки в разі дотримання низки умов. Головна з
них – це навчально-виховне ставлення вчителя до дітей, що виражається за
допомогою ігрових прийомів. Його можна назвати ігровою позицією педагога [1,
113].
Ольга Борщ зауважує,
що «ігрова діяльність добре поєднується із «серйозним навчанням», слугує
начебто першим поштовхом для подальшої самостійної діяльності» [5, 39]. До використання
навчальної гри потрібно підходити дуже вдумливо, обережно. Гру не можна плутати
із забавою, не слід розглядати її як діяльність, що надає задоволення. Саме за
допомогою гри розв’язується багато перспективних і поточних завдань початкового
навчання [3, 36].
Федоренко відзначає,
що «завдяки грі школярі вчаться виборювати перемогу, прагнуть до успіху,
концентрують волю, досягають поставленої мети, вимогливо ставляться до себе,
бачать перспективу власного зростання й усвідомлюють потребу самовдосконалення»
[6, 5].
Існують різні види
ігор:
1.
Творчі ігри:
«У музеї»
Мета: ознайомити дітей з професійною лексикою: екскурсовод, співробітник музею,
екскурсія, екскурсанти, експонат, експозиція; ознайомити з музеями міста;
засвоїти правила поводження у громадських місцях.
Обладнання: ілюстрації, експонати класного музею «Світлиця».
І. Підготовчий етап
1. Вступна бесіда:
- Діти, будь ласка, поясніть значення слова
музей.
(Діти пояснюють своє розуміння даного слова)
Музей
– установа, заклад що займається збором, зберіганням, вивченням пам'яток
культури та мистецтва, виставками колекцій старовинних речей, предметів, що
являють собою історичний інтерес.
- Чи знаєте ви, хто працює в музеї?
(Співробітники музею, екскурсоводи)
- Що ви знаєте про професію екскурсовод?
2. Словникова робота
Екскурсовод – спеціаліст, що дає пояснення
про експонати у музеї.
Експонат – предмет, рідкісна цінна річ, що виставлена
у музеї.
Експозиція – розміщення будь – яких
предметів, що виставлені для огляду.
Екскурсанти – учасники екскурсії.
Екскурсія – поїздка куди-небудь, відвідування
чого - небудь з метою навчання або відпочинку.
3. Вивчення правил поведінки у музеї.
• Дотримуватись тиші
• Уважно слухати екскурсовода
• Нікому не заважати
• Не чіпати експонати руками
• Не заходити з тваринами
• Не смітити
4. Відвідування музеїв міста:
• Художній музей
• Краєзнавчий музей
• Музей народного побуту
• Музей літератури та мистецтва
ІІ. Основний етап
Хід гри
1. Розподіл ролей: екскурсоводи, екскурсанти.
2. Ігрові ситуації
Ситуація 1
- Ви прийшли до Музею народного побуту. Зараз
екскурсоводи проведуть для вас екскурсію. (Діти у ролі екскурсоводів проводять
екскурсію у класному музеї, решта – екскурсанти.)
ІІІ. Завершальний
етап
1. Відзначення найкращого екскурсовода та
екскурсанта.
2. Підсумки гри.
- Чого корисного ви почерпнули для себе, коли
пограли в цю гру?
3. Заключне слово вчителя.
- Діти, всі музеї належать до культурної
спадщини нашого народу. Отже, культурна спадщина народу це: архітектурні
споруди, пам`ятники, монументи, музеї , сади та парки. Все що створено народом
для народу.
Наприклад, ігри-драматизації.
Дитячий театр
Дидактична мета.
Вчити дітей виділяти у творі основні події, передавати свої думки без слів.
Зміст. Учитель ознайомлює дітей
із твором і дає завдання: показати почуте за допомогою жестів та міміки.
Наприклад: «Ріпка» – діти намагаються
передати зміст казки без слів, імітуючи рухи головних героїв, тощо.
Театралізовані ігри.
Інсценізація уривку з п’єси-казки «Бабусина пригода» (3
кл.)
Діти разом з
учителем вибирають уривки для інсценізації. Призначають режисера, декораторів,
акторів, ведучого.
Підготовча робота:
визначення емоційного стану героїв, відповідної інтонації та поведінки,
розглядання малюнків до п’єс.
Спочатку проводиться
репетиція. Учитель пропонує дітям розглянути малюнки, де зображено бабусю з
п’єси «Бабусина пригода», і визначити, де бабуся посміхається. Потім діти
уявляють бабусю зляканою: пригадують епізоди, де і за яких обставин бабуся
дивилася на песика, які рухи робила головою, рукою, як танцювала. Потім діти
зосереджуються на малюнках інших героїв. Учитель спонукає дітей показати, що
робили персонажі у кожному з прочитаних уривків. Діти за бажанням вибирають
найулюбленіші уривки з п’єси і в парі готуються до їх показу, вчать ролі.
Ігри-фантазування.
Що було перед тим?
Що сталося після того?
Дидактична мета. Дати уявлення про
композицію, розвивати творчу уяву, формувати навички писемного мовлення з
елементами фантазування.
Зміст. Діти мають придумати і записати, що могло трапитися з
героями після закінчення твору, скласти кінцівки або придумати події, які могли
передувати викладеним у творі.
Наприклад: «Лисичка-сестричка і Вовк-Панібрат».
(Вовк помстився Лисичці за
обман.)
2.
Ігри за правилами:
- рухливі ігри (сюжетні чи з предметами; ігри-естафети);
Подолянка
Діти водять хоровод, а
один, що стоїть у колі, робить рухи, що відповідають змісту пісні:
Десь там, десь там
подолянка була,
Десь там молоденька була,
Отут вона впала,
До землі припала.
Устань, устань,
подоляночко,
Промий очки, як скляночки,
Та візьмися в бочки,
Та поскавчи скочки.
Скачи, скачи понад бродом,
Як рибонька попід льодом.
Візьми собі панну, которую
крайню,
Візьми собі паничка,
котрого крамничка.
Той, що посередині, вибирає
когось з кола замість себе, і гра продовжується.
Дидактичні ігри (словесні,
з іграшками).
«Хто (що) заховалося?»
розвиває у молодших школярів логічне мислення. Класовод вивішує на магнітну
дошку малюнки предметів зворотною стороною до дітей. На зворотній стороні
записано кілька ознак предмета, який «заховався». Педагог читає ці ознаки. Учні
намагаються назвати предмет. Якщо вчитель відкриває малюнок, то діти із
завданням впоралися. Школярі складають речення зі словом, яке позначає названий
предмет, у зошитах. Один з учнів коментує правопис словникового слова. Під час
проведення гри «Намалюй мене» застосовують міжпредметні зв'язки. Діти за
ознаками відгадують задуманий предмет, правильно вимовляють його назву,
вказують наголос і орфограму словникового слова. Після виконання цих
граматичних завдань учні малюють цей предмет.
Матеріал для ігор
«Хто (що) заховалося?» і «Намалюй мене»:
1.Стрімкий, залізний,
точний... (годинник).
2.Працьовитий, рідний,
старенький... (дідусь).
3.Новий, цікавий,
словниковий... (диктант).
4.Хижий, маленький, сірий,
безхвостий, колючий... (їжак).
5.Легкий, дерев'яний,
кольоровий... (олівець).
6.Перший, вихований,
мудрий... (учитель).
7.Коричнева, солодка,
шоколадна... (цукерка).
8.Чорні, однакові,
шкіряні... (черевики).
Отже, під час педагогічного експерименту у Ровеньківський
гімназії №1 використовувались такі ігри, тому що вони забезпечують повноцінний
розумовий, моральний, трудовий, фізичний, естетичний розвиток дитини, формуючи
її як цілісну, гармонійну особистість.
Знання педагогами народних
ігор допоможе цікаво і змістовно проводити дитяче дозвілля, зберегти та
передати наступним поколінням звичаї і традиції українського народу.
Література
1.
Аникеева Н.П. Воспитание игрой/Н.П. Аникеева.- М.: Просвещение,
1987. -
144 с.
2.
Інтелектуальні вправи та ігри/авт. тексту Г.М. Кучерова.
– Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 144 с.
3.
Рудакова Т.І. Дидактична гра – дієвий засіб активізації
пізнавальної активності учнів/ Т.І. Рудакова // Початкове навчання. - 2005. - №
16-18. - С.7-13.
4.
Організація дитячої ігрової діяльності в контексті
наступності дошкільної та початкової освіти. Навч.-метод. посіб./За ред. Г.С.
Тарасенко. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. - 320 с.
5.
Ольга
Борщ Впровадження змісту ігрового навчання в педагогічну практику/ О. Борщ//Початкова школа.
2011.
- №7. - С.39
6.
Федоренко В. Ігровий університет.
Інтелектуально-пізнавальні ігри української тематики/ В. Федоренко. - К.:
Грамота, 2007.- С. 303