Курка І.В., Курнишев Ю.А.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Співпраця та економічні відносини між Буковиною та Румунією у сфері туризму

Актуальність теми. Участь України у світовій системі господарювання вимагає серйозних досліджень інтеграційних процесів, вибору відповідних шляхів і форм співробітництва, у тому числі на регіональному рівні.

Транскордонне співробітництво, як особлива сфера зовнішньоекономічної діяльності прикордонних територій, має велике значення в міжнародних економічних відносинах.

Специфікою транскордонного співробітництва між Україною та Румунією є те, що воно розгортається, з точки зору географії, на територіях охоплених інституціолізованими єврорегіонами: Карпатський (Україна – Польща – Словаччина – Угорщина – Румунія - Молдова), Верхній Прут (Україна – Румунія – Молдова).

Відповідно до національної програми інтеграції України до Європейського Союзу, схваленої у вересні 2000 р., регіональний та місцевий рівень повинні були стати осередками практичної реалізації інтеграційної діяльності. Тому розширення співпраці між регіонами України і Румунії, пошук пріоритетних напрямків, створення та оптимізація діяльності спільних підприємств, приведення у відповідність законодавства – все це відіграє важливе значення у взаємовідносинах між регіонами двох країн та вимагає поступового вирішення.

Проблемам регіональної співпраці приділяється велика увага в роботах науковців, які аргументують переваги в розвитку туризму в Сучавському повіті порівняно з іншими регіонами Румунії та визначають найбільш ефективні види туризму, що розвиваються на основі природних рекреаційних ресурсів та наявної інфраструктури, а також пам’яток історії, культури, архітектури та релігійного паломництва.

Особливу увагу вчені двох країн надають проблемам та невирішеним питанням щодо наукового обґрунтування та фінансування спільних проектів з розбудови транскордонної інфраструктури, особливо в межах єврорегіонів.

Розширення транскордонного співробітництва в рамках єврорегіону Верхній Прут вимагає визначення окремих особливостей та пріоритетів регіональної співпраці, місця і ролі туризму в розширенні економічних відносин між регіонами – членами єврорегіону Верхній Прут.

Метою роботи є вивчення сфери туризму в регіоні з погляду на економічні відносини між Україною та Румунією та використання емпіричних методів дослідження, які дозволять окреслити групу основних факторів, що впливають на розвиток туризму в регіоні.

Організація транскордонної співпраці має ґрунтуватись на таких напрямках, які є найважливішими для вирішення економічних та соціальних проблем прилеглих територій та забезпечують їх успішне впровадження та розвиток.

Серед пріоритетів регіональної співпраці територій України і Румунії на тривалий період найголовнішими вважаємо такі:

- формування економічно конкурентоспроможних регіонів;

- розробка, укладання угод та створення правової бази співробітництва.

Узгодження законодавства України та Румунії з міжнародними стандартами у тих сферах, що є взаємовигідними для обох сторін:

- розбудова пунктів перетину кордону та відповідної інфраструктури;

- розвиток міжнародного туризму;

- розвиток мереж логістичних центрів та центрів підтримки підприємництва;

- побратимство міст;

- утворення спільних асоціацій, фондів, проектів;

- координація соціально-економічного та екологічного розвитку прикордонних регіонів;

- сприяння культурному співробітництву населення територій регіону.

Розвиток туризму, як в Україні, так і в Румунії, справляє суттєвий вплив практично на всі пріоритетні напрямки регіональної співпраці. І тому цілком закономірно, що одним із найважливіших завдань єврорегіону Верхній Прут є розвиток усіх видів і форм транскордонного туризму, який передбачає розбудову інфраструктури туризму (пізнавального, культурно-етнічного, фольклорного, релігійного, сільського, екологічного) як одного з найбільш ефективних шляхів використання унікального рекреаційного потенціалу регіону, підвищення рівня зайнятості, створення та реалізації спільного туристичного продукту, залучення інвестицій та набуття європейського досвіду.

Досвід, напрацьований туристичними підприємствами Чернівецької області та Сучавського повіту впродовж останніх 20 років щодо організації взаємного обміну туристичними групами між студентами, школярами, робітничою та сільською молоддю, працівниками різних галузей господарської діяльності, дає можливість стверджувати та пропонувати до впровадження в рамках єврорегіону Верхній Прут організацію безвізових поїздок для студентської та шкільної молоді, інших туристичних груп, відпочинок яких здійснюється на території регіону. Заслуговує на увагу обмін туристичними групами на безвалютній основі, тобто обслуговування однакової кількості людей, однаковими послугами та на один і той же термін. Ці та інші форми організації туризму активно використовувались такими туристичними підприємствами, як ВТТ, «Супутник» та ін.

Анкетування 1000 туристів, які відвідали Буковину в 2005 р., свідчить, що більшість подорожуючих головною причиною поїздки називають незайману природу Карпат, можливість відпочити, пізнати історію, культуру, звичаї, обряди, зустрітися з родичами, близькими тощо.

Проведене анкетування дало можливість встановити основні фактори, що впливають на розвиток туризму в регіоні, а саме: наявність природних рекреаційних ресурсів;

- велика кількість пам'яток історії, архітектури, культури;

- етнічні, родинні та культурні зв'язки;

- розбудова загальної та туристичної інфраструктури; вигідне географічне та геополітичне розташування; транзитність території;

- зручне транспортне сполучення,

Важливим напрямком співробітництва двох країн у галузі туризму є взаємодія митних та прикордонних служб України та Румунії, розміщених на території Чернівецької області та в суміжних повітах Румунії. Основні питання, що стоять сьогодні на порядку денному, стосуються вдосконалення системи митного кордону, формування фондів розвитку прикордонної співпраці та ін. Вважаємо за необхідне створення міжрегіонального банку прикордонного співробітництва, який, окрім обслуговування експортно-імпортних операцій в своїй зоні, міг би кредитувати спорудження об'єктів прикордонної та туристичної інфраструктури – переходів, вокзалів, кемпінгів, готелів тощо. Вивченню та обґрунтуванню підлягає також можливість спільних дій у залученні інвестицій Європейського співтовариства для розвитку транзитних коридорів, залізниць, автошляхів, що значно активізує транзитні потоки туристів.

Нагальними залишаються питання про створення в районі станцій Багринівка (Чернівецька область) і Вікшани (Сучавський повіт) спільного українсько-румунського залізничного вузла, який у комплексі зі станцією Вадул-Сирет започаткує формування потужного транспортного коридору, що обслуговуватиме не тільки обопільні економічні зв'язки, а й зв'язки країн СНД та Південно-Східної Європи.

Одним з важливих завдань двосторонньої співпраці в галузі туризму вважаємо спрощення процедури проходження прикордонного та митного контролю на українсько-румунському державному кордоні. Це «Зелені коридори», часові нормативи контролю, спільний контроль, здійснюваний службами двох країн та ін.

Висновки. Проблеми зовнішньоекономічної діяльності, особливо транскордонного співробітництва, досліджуються в ряді наукових установ як України, так і Румунії. Але вони не зв'язані між собою, немає відповідної координації досліджень, недостатні контакти між науковими установами і зацікавленими міністерствами і відомствами. Щоб значно покращити економічну співпрацю та усунути вище перелічені недоліки, необхідна програма спільних дій, розроблена загальними зусиллями науковців України та Румунії.

У зв'язку із здійсненням керівництва єврорегіоном Верхній Прут у 2006-2007 рр. Румунською та Молдовською сторонами та переходом очолювання робочої комісії єврорегіону з питань економіки, інфраструктури і туризму до представника від Чернівецької області, запропоновано Виконавчому голові ради єврорегіону звернутися до урядів країн, що входять окремими територіями до складу єврорегіону, та відповідних структур ЄС, інших міжнародних і регіональних організацій з пропозиціями щодо спрощення візових формальностей для мешканців територій єврорегіону, перегляду існуючої державної податкової, фінансово-кредитної, митної, інвестиційної політики, розробки та впровадження туристичних програм з безвізовим відвідуванням об'єктів розташованих на територіях країн - учасниць єврорегіону, приведення у відповідність законодавства щодо співробітництва між туристичними організаціями, організації спільних туристичних виставок та міжнародних ярмарків, відновлення роботи міжнародних молодіжних центрів тощо.

Для реалізації туристичного потенціалу Буковини повною мірою місцеві органи повинні:

- забезпечити туристам комфортні і безпечні умови для приїзду на Буковину;

- проводити ефективну політику розвитку масового туризму, опрацювати відповідну концепцію;

- спростити і прискорити оформлення віз, скасувати візовий режим для країн ЄС, США, Канади, Японії;

- зменшити готельний збір;

- вжити заходів до поліпшення стану визначних пам'яток і створення нових об'єктів масового туризму. Внести зміни до законів про землекористування, до правил видачі відповідних дозволів організаціям суміжних галузей, що дозволить залучати інвестиції у відкриття нових осередків відпочинку;

- створити можливості для будівництва та роботи малих мотелів і готелів сімейного типу, які забезпечать збільшення кількості робочих місць для населення і можуть стати джерелом валютних надходжень;

- розгорнути реалізацію проектів з будівництва готелів високої категорійності.

Але не дивлячись на те, що існують певні перешкоди розвитку буковинського туризму. Приклавши всі зусилля на подолання цих бар’єрів з боку владних та власне туристичних структур дана галузь в майбутньому процвітатиме і ті туристи, які будуть приїздити на нашу Буковину на довго запам’ятають гостинність краю і чудові та комфортні умови для їхнього відпочинку.

Література

1. Вачевський М.В., Свінцов О.М. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні // Український бальнеологічний журнал. – 2002. – №1. – C. 99-104.

2. Ґудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. – Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2001. – 269 с.

3. Кравців В.С., Жук П.В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. – 1993. – №12. – C. 57-62

4. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика у Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. – Чернівці: Прут, 1995. – 72 с.