Первухіна Світлана, Кожокар Марина

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Рекомендації з фізичної підготовки для людей розумової праці

Праця спеціалістів комп’ютерних мереж, автоматизованих систем управління (АСУ), електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) має свою специфіку, пов’язану з поточними спостереженнями і контролем за роботою різних пристроїв, з відтворенням і швидкою переробкою великого потоку інформації, з виконанням швидких і правильних рухів, особливо складних по координації при значному емоційно-вольовому напружені.

Існує чимало професій, які пов’язані з постійною напругою пальців рук (програмісти та ін.). Постійні навантаження у представників цих професій часто призводять до появи болю в м’язах рук, сухожиллях кисті і пальців. Частіше болі стають хронічними і примушують людину змінювати професію.

Умови праці інших спеціалістів також мають свої особливості, до їх фізичної підготовки пропонуються специфічні вимоги,обумовлені характером виконуємих трудових операцій. При цьому практично у всіх професіях, особливо в роботі спеціалістів середнього і вищого рівня освіти, відмічається зниження компоненту фізичного тягарю роботи.

Нерегламентованість робочого часу призводить до значної загальної і локальної втоми. Частіше всього це виражається в різкому ослаблені уваги, виникненню сторонніх думок, з пам’яті зникає те, що було засвоєно; байдужості до роботи, чи навпаки; в сильному перезбудженні.

В цьому випадку і направленні фізичні вправи мають деякі особливості. Збільшується тривалість відпочинку. Фізичне навантаження виконується з меншою інтенсивністю і довше по часу, з більшим різновидом. В фізкультурні паузи рекомендується вводити вправи на розвиток координації рухів, переходити на улюблену фізичну працю, захоплення, здійснювати прогулянки та ін. Тільки в окремих випадках можна відказати собі в бажанні побувати на повітрі.

Варіанти активного відпочинку при значній втомі визначаються в залежності від сполучення чотирьох основних ознак: спад, уваги, загубленість інтересу до роботи, сонливість, перезбудження. Що, коли і кому застосовувати в якості відпочинку, рекомендувати неможливо. Це суто індивідуально. Дуже багато залежить від типології особистості.

Так, при падінні уваги, але при збереженні бажання працювати, активний відпочинок слід починати з гімнастичного комплексу, а потім переходити до нетривалої прогулянки з дихальними вправами. Орієнтовна тривалість фізкультпаузи 15-20 хвилин.

Якщо процес відновлення працездатності затягується, треба продовжити прогулянку, маршрут якої краще змінити, щоб відволіктися.

З гімнастичного комплексу застосувати вправи на увагу, а останні виконувати окремо, безпосередньо перед оновленням розумової праці. Якщо гімнастичний комплекс довелося виконувати в приміщені, потім бажано вийти на свіже повітря.

Виконуючи дихальні вправи, весь час себе контролюйте. Це не тільки покращує якість виконання, але й відвертає від домінанти розумової праці. Зробивши 10-20 циклів дихальних вправ, залиште 5-7 хвилин для вільної прогулянки.

При підвищеній сонливості рекомендується в фізкультурній паузі чи фізкультурній хвилинці використовувати вправи для м’язів шиї і верхньої частини трапецивидної м’язи з розтиранням їх. Корисні вправи, які можна виконувати не знімаючи рук зі стола: піднімання і опускання плечей, обертання їх. Розминання м’язів і рухи плечима допомагають головним чином у початковому періоді роботи. При сонливості від втоми треба прибігти до гімнастичних комплексів, пов’язаних з прогулянками і дихальними вправами. В фізкультпаузи можна включати тільки пересування на свіжому повітрі на протязі 10-15 хвилин (легку пробіжку, змінюючи ходьбою).

Якщо падіння уваги з небажанням продовжувати роботу у людей працелюбних, то це дуже небезпечний сигнал перевтоми. Але й іноді роботу необхідно буває продовжити. Якщо це сталося в службових умовах, бажано використовувати короткочасну перерву. В домашніх умовах це простіше - відпочинок можна поширювати по потребам, а головне - це його зміст. Дуже корисно переключитися на улюблене заняття.

При значній втомі присутні «вибухи» фізичних напружень, 10-15 хвилинні фізкультпаузи повинні заповнюватися вправами загальної і помірної дії на організм. Для такої мети підходять ходьба і легкий біг, їх зміна з дихальною гімнастикою, яка виконує не тільки своє пряме призначення але і відвертає від збуджень мозок, які призводять до втоми. Гімнастичні комплекси, особливо місцевої дії, небажані. Після прогулянки треба виконати вправи на увагу і координацію рухів. Під час втоми, потреба в відпочинку може бути задовільнена по різному. Спочатку вистачить коротких фізкультпауз без відриву від праці. Коли цього вже недостатньо, проробляють подовженні фізкультпаузи з відривом від роботи на 5-8 хвилин. Потім змінюють зміст фізкультпауз і ще продовжують їх. Але в останньому випадку мова йде вже не про зняття втоми, а тільки про її зменшення, затримання падіння працездатності. Однак, настає час, коли спроби продовжувати роботу стають безплідними навіть за допомогою фізичної активності і людина повинна тривалий час плідно відпочити.

Проблема зміцнення здоров’я, підвищення загальної і специфічної працездатності не може бути вирішена короткочасними заходами типу гігієнічної гімнастики. Людині необхідні додаткові чи самостійні заняття в вільний від роботи час.

Література

1. Вилькин Я.С., Каневец Т.М. Организация работы по массовой физической культуре и спорту. – М.: ФиС, 1985.

2. Безносиков Е.Я., Домбровский В.И. Предпосылки приобщения взрослых к самостоятельным занятиям физическими упражнениями / Безносиков Е.Я., Домбровский В.И. // Вопросы теории и практики физической культуры и спорта. – Минск, 1993. – Вып.23. – С.3.

3. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого / Бальсевич В.К. – М.: ФиС, 1989. – 208 с.

4. Бойко В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека / Бойко В.В. – М., 1987. – 144 с.