Первухіна
Світлана, Кожокар Марина
Чернівецький
національний університет ім. Юрія Федьковича
Рекомендації з
фізичної підготовки для людей розумової праці
Праця спеціалістів комп’ютерних мереж, автоматизованих
систем управління (АСУ), електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) має свою
специфіку, пов’язану з поточними спостереженнями і контролем за роботою різних
пристроїв, з відтворенням і швидкою переробкою великого потоку інформації, з
виконанням швидких і правильних рухів, особливо складних по координації при
значному емоційно-вольовому напружені.
Існує чимало професій, які пов’язані з постійною напругою
пальців рук (програмісти та ін.). Постійні навантаження у представників цих
професій часто призводять до появи болю в м’язах рук, сухожиллях кисті і
пальців. Частіше болі стають хронічними і примушують людину змінювати професію.
Умови праці інших спеціалістів також мають свої
особливості, до їх фізичної підготовки пропонуються специфічні вимоги,обумовлені
характером виконуємих трудових операцій. При цьому практично у всіх професіях,
особливо в роботі спеціалістів середнього і вищого рівня освіти, відмічається
зниження компоненту фізичного тягарю роботи.
Нерегламентованість робочого часу призводить до значної
загальної і локальної втоми. Частіше всього це виражається в різкому ослаблені
уваги, виникненню сторонніх думок, з пам’яті зникає те, що було засвоєно;
байдужості до роботи, чи навпаки; в сильному перезбудженні.
В цьому випадку і направленні фізичні вправи мають деякі
особливості. Збільшується тривалість відпочинку. Фізичне навантаження
виконується з меншою інтенсивністю і довше по часу, з більшим різновидом. В
фізкультурні паузи рекомендується вводити вправи на розвиток координації рухів,
переходити на улюблену фізичну працю, захоплення, здійснювати прогулянки та ін.
Тільки в окремих випадках можна відказати собі в бажанні побувати на повітрі.
Варіанти активного відпочинку при значній втомі
визначаються в залежності від сполучення чотирьох основних ознак: спад, уваги,
загубленість інтересу до роботи, сонливість, перезбудження. Що, коли і кому
застосовувати в якості відпочинку, рекомендувати неможливо. Це суто
індивідуально. Дуже багато залежить від типології особистості.
Так, при падінні уваги, але при збереженні бажання
працювати, активний відпочинок слід починати з гімнастичного комплексу, а потім
переходити до нетривалої прогулянки з дихальними вправами. Орієнтовна
тривалість фізкультпаузи 15-20 хвилин.
Якщо процес відновлення працездатності затягується, треба
продовжити прогулянку, маршрут якої краще змінити, щоб відволіктися.
З гімнастичного комплексу застосувати вправи на увагу, а
останні виконувати окремо, безпосередньо перед оновленням розумової праці. Якщо
гімнастичний комплекс довелося виконувати в приміщені, потім бажано вийти на
свіже повітря.
Виконуючи дихальні вправи, весь час себе контролюйте. Це
не тільки покращує якість виконання, але й відвертає від домінанти розумової
праці. Зробивши 10-20 циклів дихальних вправ, залиште 5-7 хвилин для вільної
прогулянки.
При підвищеній сонливості рекомендується в фізкультурній
паузі чи фізкультурній хвилинці використовувати
вправи для м’язів шиї і верхньої частини трапецивидної м’язи з розтиранням їх.
Корисні вправи, які можна виконувати не знімаючи рук зі стола: піднімання і
опускання плечей, обертання їх. Розминання м’язів і рухи плечима допомагають
головним чином у початковому періоді роботи. При сонливості від втоми треба
прибігти до гімнастичних комплексів, пов’язаних з прогулянками і дихальними
вправами. В фізкультпаузи можна включати тільки пересування на свіжому повітрі
на протязі 10-15 хвилин (легку пробіжку, змінюючи ходьбою).
Якщо падіння уваги з небажанням продовжувати роботу у
людей працелюбних, то це дуже небезпечний сигнал перевтоми. Але й іноді роботу
необхідно буває продовжити. Якщо це сталося в службових умовах, бажано
використовувати короткочасну перерву. В домашніх умовах це простіше -
відпочинок можна поширювати по потребам, а головне - це його зміст. Дуже
корисно переключитися на улюблене заняття.
При значній втомі присутні «вибухи» фізичних напружень,
10-15 хвилинні фізкультпаузи повинні заповнюватися вправами загальної і
помірної дії на організм. Для такої мети підходять ходьба і легкий біг, їх
зміна з дихальною гімнастикою, яка виконує не тільки своє пряме призначення але
і відвертає від збуджень мозок, які призводять до втоми. Гімнастичні комплекси,
особливо місцевої дії, небажані. Після прогулянки треба виконати вправи на
увагу і координацію рухів. Під час втоми, потреба в відпочинку може бути
задовільнена по різному. Спочатку вистачить коротких фізкультпауз без відриву
від праці. Коли цього вже недостатньо, проробляють подовженні фізкультпаузи з
відривом від роботи на 5-8 хвилин. Потім змінюють зміст фізкультпауз і ще
продовжують їх. Але в останньому випадку мова йде вже не про зняття втоми, а
тільки про її зменшення, затримання падіння працездатності. Однак, настає час,
коли спроби продовжувати роботу стають безплідними навіть за допомогою фізичної
активності і людина повинна тривалий час плідно відпочити.
Проблема зміцнення здоров’я, підвищення загальної і
специфічної працездатності не може бути вирішена короткочасними заходами типу
гігієнічної гімнастики. Людині необхідні додаткові чи самостійні заняття в
вільний від роботи час.
Література
1.
Вилькин Я.С., Каневец Т.М. Организация работы по массовой физической
культуре и спорту. – М.: ФиС, 1985.
2.
Безносиков
Е.Я., Домбровский В.И. Предпосылки приобщения взрослых к самостоятельным
занятиям физическими упражнениями / Безносиков Е.Я.,
Домбровский В.И. // Вопросы теории и практики физической культуры и спорта. – Минск,
1993. – Вып.23. – С.3.
3.
Бальсевич
В.К. Физическая культура для всех и для каждого / Бальсевич В.К. – М.: ФиС, 1989. – 208 с.
4.
Бойко
В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека / Бойко
В.В. –
М., 1987. – 144 с.