Курка І.В., Курнишев Ю.А.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Cучасний туризм в Україні: основні аспекти розвитку

„…а ще життя прекрасне тому, що можна подорожувати ” - даний вислів став крилатим ще за радянських часів і до сьогодні він несе в собі глибокий зміст прагнення людини до пізнання чогось нового та незвіданого. З розвитком індустріального суспільства створилися всі необхідні умови перетворення стихійного мандрівництва та організований туризм [1, ст. 1].

Сучасний туризм – це та сфера економіки і життєдіяльності суспільства в цілому, яка в тій чи іншій мірі інтегрує практично всі галузі. Якщо звернутися до історії, то розвиток туризму взяв свій початок ще у 1841 році, коли Томас Кук організував туристичну поїздку з Лейстера до Лафбора. Саме в цей період в Україні почали виникати перші туристські організації. У 1890 році в Одесі створили Кримсько-гірський клуб. У 1895 році в Петербурзі був організований російський турист-клуб, пізніше російське товариство туристів. Від функціонування туризму залежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки і близько 10-15% населення України. Починаючи з 1998 року сальдо зовнішньої торгівлі туристичними послугами стало позитивним [3, ст. 24]. Я вважаю це цілком ймовірним явищем, адже сьогодні сфера послуг значно переважає сферу матеріального виробництва, яка сягає лише 30%.

Сукупна частка туристичного обміну з даними державами коливається в межах 60% в загальних обсягах турпотоків. В 2001 році Україна займала 22 місце у світі за кількістю прибутків іноземних туристів. Сьогодні даний показник значно зріс, чисельність туристів зросла з 5,8 млн. осіб до 9,3 млн. осіб. Згідно із статистикою, якщо у 1995 році відношення імпорту до експорту туристичних послуг становило 13/1, то вже 2002 році цей показник скоротився на ½. [3, ст. 106].

Збільшення частки туристичного обміну обумовлено багатьма аспектами, оскільки розвиток туризму в значній мірі залежить від життєвого рівня населення, то саме це, на мою думку, справляє найбільший вплив на розвиток туристичної галузі.

Україна проголошує туризм одним з пріоритетних напрямі розвитку національної культури та економіки. Відповідно до цього дана галузь забезпечена стійкою законодавчою базою. Постановою КМУ від 10 листопада 1992 року було створено Державний комітет молодіжної політики спорту і туризму України. 15 вересня 1995 року було прийнято ВРУ закон України „Про туризм ”. Президент України в указі від 10 серпня 1999 року „Про основні напрямки розвитку туризму до 2010 року” визначив пріоритетні напрямки роботи для уряду, теоретиків і практиків туризму. Важливим кроком у розвитку туризму є те, що у 1997 році Україну прийнято дійсним членом СТО, а у вересні 1999 року на 13 Генеральній асамблеї СТО обрано до керівного органу СТО – виконавчої ради [3, ст. 111]. Необхідно не тільки приймати закони, постанови, а потрібно ще й забезпечувати їх повну реалізацію, тобто приведення в дію.

Існує ряд факторів, які мають негативний вплив на розвиток туристичної сфери: на мікрорівні – це недосконалість інфраструктури та низький рівень менеджменту, на макрорівні – це дефіцит бюджету, високий рівень безробіття, і значний податковий тиск, а також відсутність пільгової політики в цій сфері. Але поряд із цим можна констатувати значні перспективи розвитку туристичної галузі. Перш за все слід врахувати наявність в Україні великої кількості природних ресурсів, які є можливість використати в майбутньому. З 2003 року спостерігається значне збільшення обсягів іноземного інвестування, що є сприятливим для розвитку туризму в цілому. Крім того збільшується частка вкладів внутрішніх капіталів, до 30% доходів „тіньової економіки ” легалізується шляхом інвестування в туристичну інфраструктуру. Європейська інтеграція та вступ України до СОТ оптимізують процес розвитку туризму [5, ст. 109].

Отже, розглянувши туризм у всіх аспектах розвитку, звернувши увагу на його позитивні і негативні сторони та роль економіки, хочеться відзначити, що дана галузь перебуває на досить стрімкій стадії розвитку, що в свою чергу впливає як на економічну політику так і на суспільство в цілому.

Список використаної літератури

1. Туризм в СРСР. Москва. Профиздат, 1983. Ю.Карташов, Е.Симонов.

2. Федорченко В.К., Дьоров Т.А. Історія туризму в України: Навч. посіб. Передмова В.А.Смолія -К: Вища школа. 2002-195с.

3. Кифяк В.Ф.Організація туристичної діяльності в Україні - Чернівці. Книга-XXI, 2003-300 с.

4. Рутинський М.Й. Географія туризму в Україні. Навч. - методологічний посібник – К- 2004-с160.

5. Н.П. Резнік. Розвиток туризму як конкурентноспроможного економічного явища // Формування ринкових відносин в Україні. №11(66), 2006р. ст. 96-99.