Бондар О.Є.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ВПЛИВ КРОС-КУЛЬТУРНИХ ЧИННИКІВ НА ПРОЦЕС ОВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

Внаслідок умов розвитку сучасного суспільства в Україні склалася ситуація, при якій виникла потреба у підготовці фахівців з іноземних мов, які б мали не тільки високий рівень мовної підготовки, а також володіли б навичками з крос-культурної психології. Виходячи з реалій сьогодення, перспективність навчання іноземній мові з урахуванням психологічних ознак культури не викликає ніяких сумнівів. До цих ознак належать риси характеру, особливості темпераменту, специфічні ознаки поведінки, що виявляються в міжособистісній взаємодії представників різних культур, у їх ставленні до світу, праці, простору, в якому вони мешкають, до часу.

Успішне навчання іноземній мові неможливе без вивчення іншої культури, подолання психологічних бар’єрів та стереотипів під час спілкування, розуміння понять культурного шоку та соціальної дистанції. Культура – це контекст, в якому ми існуємо, думаємо, відчуваємо та взаємодіємо з іншими. Також культуру можна визначити як ідеї, звичаї, уміння що характеризують дану групу людей у даний період часу. Але культура – це більше, ніж сума цих складових, це – система інтегрованих моделей, більшість яких існує за межами свідомості, та все-таки керує поведінкою людей.

Може здаватися парадоксальним, що різні моделі поведінки, тобто різні культури, мають спільні характеристики. Та деякі вчені вважають, що це саме так. Наприклад, американський дослідник Джордж Пітер Мердок пропонує сім універсальних рис культурних моделей поведінки:

1. Культурні моделі виникають у людському розумі.

2. Культурні моделі полегшують взаємодію між людьми та середовищем.

3. Культурні моделі задовольняють основні людські потреби.

4. Культурні моделі накопичуються та пристосовуються до змін зовнішніх та внутрішніх умов.

5. Культурні моделі мають тенденцію створювати постійну структуру.

6. Культурні моделі вивчаються та розподіляються між усіма членами суспільства.

7. Культурні моделі передаються новим поколінням.

Таким чином, культура встановлює для кожної людини контекст когнітивної та емоціональної поведінки, проектує її власне та соціальне існування. Дуже часто ми сприймаємо чужу культуру в контексті нашої власної, ми утворюємо реальність, яка не завжди є об’єктивною. Так виникають культурні стереотипи, які мають позитивний ефект у тому разі, якщо людина усвідомлює, що вони вірні в зображенні типового представника культури, а не окремої людини.

Процес адаптації до нової культури під час вивчення іноземної мови дуже складний, враховуючи переорієнтацію мислення та спілкування для тих, хто її вивчає. На цьому шляху вони стикаються з явищем культурного шоку, який відчувається від легкої дратівливості до глибокої психологічної паніки. Викладачі іноземної мови мають бути чутливими до студентів, які відчувають вплив психологічних проблем, викликаних культурним шоком, та допомогти їм сприймати його як досвід крос-культурного навчання.

Ролеві ігри ефективно допомагають подолати зазначені негативні наслідки, стимулюючи процес крос-культурного діалогу та пропонуючи чудову можливість усного спілкування одночасно. Особистісно-орієнтовані завдання, виконання яких передбачає виявлення власного ставлення до проблеми розуміння культурних розбіжностей та звернення до індивідуального досвіду спілкування з представниками різних культур, допоможуть перетворити навчання на позитивний досвід. Багато інших навчальних матеріалів та методик можуть бути використані викладачами іноземної мови на шляху занурення у мовне середовище на заняттях: тексти для читання, фільми, ігри-симуляції тощо.

Поняття соціальної дистанції має відношення до когнітивної та емоційної подібності різних культур. Існує думка, що чим менша соціальна дистанція між двома культурами, тим краща ситуація для оволодіння іноземною мовою. Також студентів необхідно ознайомити з різними вимірами культури, запропонованими відомим дослідником Г.Хофстеде, а саме: дистанція влади, індивідуалізм – колективізм, запобігання невизначеності, маскулінність-фемінінність, сприйняття простору та часу.

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що навчання іноземній мові – це ознайомлення, занурення та прийняття іншої культури. Студенти і викладачі повинні усвідомлювати культурні розбіжності та поважати їх. Досвідчений викладач має враховувати соціокультурні фактори та використовувати ефективні методики подолання психологічних проблем, які можуть виникати на шляху вивчення іноземної мови. Результативним кроком підвищення ефективності навчання у соціокультурному контексті може стати практика надання крос-культурних оцінок представниками однієї культури тих рис особистості, які вони вважають привабливими у представників інших культур. Таким чином, сучасним фахівцем з іноземної мови може вважатися такий, що вміє вільно та ефективно спілкуватися з представниками різних культур.