Филологические науки. 3. Теоретические и
методологические проблемы исследования языка.
Фещук А.М.
Національний технічний університет України «Київський
політехнічний інститут», Україна
Характеризуючи значення слова, К.Д. Ушинський писав, що кожне слово мови,
кожна його форма є результатом думки й почуття людини, через які у слові
відображається природа країни та історія народу. Мова завжди збагачується та
поповнюється новими словами. Так, Бернарден казав, що мови збагачуються різними
словами настільки, наскільки вони збагачуються ідеями.
В наш час англійська мова, як і багато інших мов, переживає так званий
«неологічний бум». Величезний потік нових слів, необхідність їх фіксування та
пояснення зумовив створення особливої галузі лексикології – неології – науки
про неологізми.
Найбільших успіхів в розробці теорії неології досягли французькі лінгвісти.
Починаючи з класичних робіт А. Дамстера, французька лінгвістична школа внесла
значний вклад в теорію і практику неології. Особливої уваги заслуговують
словники-довідники нових слів і значень, складені за матеріалами преси та
художньої літератури під редакцією В.З. Котєлової (1971, 1984, 1986). Цінним є
додаток до «Большого англо-русского словаря» під редакцією І.Р. Гальперіна
(1980). Великий вклад у практику неології вносять англійські та американські
лінгвісти, котрі наполегливо розробляють лексикографічні аспекти неологізмів -
словники нових слів та додатки до тлумачних словників.
Однією з проблем неології в гносеологічному аспекті є питання про те, які
фрагменти суспільного досвіду носіїв мови потребують лексичної фіксації.
Незважаючи на достатній запас лексики, що його має англійська мова, у ній
постійно утворюються і вводяться до вжитку нові слова і нові значення уже
існуючих слів. Нове слово чи значення може ввести окрема особа у певній мовній
ситуації. Потім це слово підхоплюється угрупуваннями мовців, засобами масової
інформації, і якщо воно відповідає вимогам у межах нації, то воно може
завоювати загальне визнання, стати повноправною одиницею і знайти, нарешті,
місце у лексикографічних джерелах.
Створення нових слів відбувається, перш за все, як відображення в мові
нових понять, які постійно виникають в результаті розвитку науки, техніки,
культури, суспільних відносин, тощо. Неологізми пов’язані практично зі всіма
сферами життя сучасного англомовного суспільства. Особливо багато неологізмів
з’являється в науково-технічній мові в результаті бурхливого прогресу науки і
техніки. Прикладами неологізмів можуть служити слова, які з’явилися порівняно
недавно: “atomic pile” – «атомний реактор», “half-life” – «період
напіврозпаду», “tracer atom” – «мічений атом», “to dieselize” – «встановити
дизель, облаштувати дизелем».
Світ не відображається безпосередньо в мові, світ відображається в
свідомості, а свідомість закріплює, фіксує, кодує це відображення в знаках.
Іншими словами, між предметом і назвою стоїть відображений в голові людини
образ предмета, уявлення про нього, певний концепт, тобто певне уявлення про
предмет. Вчені стверджують, що існує наукова картина світу, яка є наочним,
характерним для певної історичної епохи інтегральним образом світу, що слугує
важливим засобом синтезу конкретних знань про світ [1; 40].
Інший характер має мовна картина світу, на якій образ світу фіксується за
допомогою мовних засобів. За словами Є.С. Кубрякової: картина світу – це те,
яким малює світ людина у своєму уявленні – феномен важливіший, ніж мовна
картина світу, тобто та частина концептуального світу людини, яка має зв'язок з
мовою та мовними формами. Не все сприйняте та пізнане людиною, не все, що
пройшло та проходить через органи чуття має або набуває вербальної форми [2; 142].
Поняття неологічної картини світу базується на вивченні комплексу уявлень
про світ, під яким розуміють людину й середовище в їх взаємодії (С.А. Жаботинська, В.І.
Постовалова). Мовна картина світу формується в результаті переробки інформації
про відображення реальної дійсності у свідомості людини. На основі розмежування
мови й мислення як двох самостійних феноменів розрізняють дві картини світу:
концептуальну та мовну, причому роль імпульсу в їх відносинах належить
концептуальній картині світу. Зв'язок концептуальної та мовної картин світу
здійснюється через посередництво слова, яке визначається кардинальною одиницею
останньої. Під концептуальною моделлю ми розуміємо модель предметної сфери, яка
представлена в термінах природної мови й відображає її актуальні об’єкти, їх
характеристики та відношення між ними (Л.С. Рудинська). Ми виходимо з положення
про те, що одним із джерел інформації про концепти у свідомості носіїв мови є
семантика нових мовних одиниць (І.М. Колєгаєва, О.С. Кубрякова, Л.М. Лещова, М.В. Нікітін,
З.Д. Попова, І.А. Стернін). Значення піддається вербальному описові у вигляді
словникової дефініції, яка розкриває основний зміст концепту, представленого
мовним знаком, його найважливіші характеристики (М.М. Болдирєв). Оскільки
значення мовної одиниці є процесом співвіднесення матеріальної форми з
концептом (І.К. Архіпов),
воно покладено нами в основу визначення останнього. Звідси під концептами,
слідом за О.С. Кубряковою та її послідовниками, ми розуміємо оперативні одиниці
нашої свідомості, які займають найвище місце в їх ієрархії (О.С. Кубрякова,
С.А. Жаботинська, О.В.
Афанасьєва).
Перетворення
мовної картини світу може мати різні форми фіксації на лінгвістичній картині.
Новий сектор в неологічній картині світу – комп’ютерна техніка – фіксується на
мовній картині в вигляді окремого нового семантичного поля комп’ютерних
неологізмів, що становлять 5,6% від загальної кількості/ Розвиток комп’ютерних
технологій, електроніки спричинив появу великої кількості неологізмів: “HTTP, HTML, homepage, spam, smiley
face, WAP, information superhighway, search engine”. Але зрозуміло, що такі
слова сприймаються як неологізми до тих пір, поки поняття, що ними виражаються,
не стануть звичними, після чого вони входять в словниковий склад мови і вже не
сприймаються як нові.
Всередині нового семантичного поля слова вступають у системні відносини,
перш за все, у відношенні синонімії. З’явились такі неологізми, як “viewdata”, “teletext” – «комп’ютерна система,
що забезпечує подачу інформації на телеекрани індивідуальних комп’ютерів».
Виділився ще один відносно новий сектор у неологічній картині світу –
космонавтика. В останнє десятиліття ХХ століття з’явилися неологізми, обмежені
колом космічних досліджень США: “chicken-soup” - «суміш амінокислот, вітамінів, яка використовується
для експериментів з метою виявлення метаболічної діяльності на Марсі».
Відносно новим фрагментом негативного соціального досвіду можна вважати
наркоманію, яка викликала номінативний вибух неологізмів на периферії лексичної
системи.
Незважаючи на те, що нові номінативні одиниці сфери наркоманії
обмежені у вживанні субкультурою
наркоманів і торговців наркотиками, вони стають загальновідомими в зв’язку з
широкою боротьбою з наркоманією засобами масової інформації. В зв’язку з
нелегальністю торгівлі наркотиками особи, пов’язані з цією сферою діяльності,
змушені створювати нові слова, керуючись прагматичною ціллю – засекретити свою
справу [3; 178].
За останні два десятиліття в англійській мові з’явилось близько 50 слів,
пов’язаних з наркоманією, які утворюють нові синонімічні ряди та антонімічні
пари. Для евфемістичного позначення однієї тільки марихуани вживаються наступні
слова: “grass, pot, hash, herb, smoke, Acapulco gold, stuff”. Для номінації
наркоманів з’явився наступний синонімічний ряд: “head, smack-head, freak, grass-hopper”. Для опису дій, пов’язаних з
вживанням наркотиків, вживаються дієслова – “to blow, to blowsmoke” – «вдихати наркотики»; “to hit, to shoot” – «робити ін’єкцію
наркотиків». Для опису результату прийому наркотиків вживаються синоніми: “dirty, spaced, zonked” – «який знаходиться під
впливом наркотиків». Антонім “clean” вживається для позначення людини, яка не вживає
наркотики, не знаходиться під впливом наркотичних речовин.
Показною є подальша словотвірна активність одиниць, що номінують наркотики
і яка, в свою чергу, призводить до формування нових словотвірних гнізд. Слово “acid” в значенні
«галюциногенний препарат» утворює словотвірне гніздо, в склад якого входять “acidhead, acidfreak” – «наркоман, який
приймає галюциногенні препарати», “acid trip” – «галюцинації».
У число неологізмів входить велика кількість фірмових найменувань, які
становлять чималий інтерес. Деякі з них відрізняються оригінальністю, стисло
характеризують предмет і вдало передають сутність поняття, що виражають. Багато фірмових позначень, з'явившись у
технічній літературі, швидко стають загальновизнаними технічними термінами.
Наприклад, фірмове позначення для прозорої пластмаси “plexiglass” – «плексиглас
(органічне скло)» на даний час поширено скрізь.
Фірмові
найменування виробів, особливо різних матеріалів і сплавів, найчастіше
утворюються шляхом скорочення, іноді з використанням назви фірми або імені
винахідника: “alnico” – «альнико (магнітний сплав
алюмінію, нікелю, кобальту)».До розповсюджених способів створення фірмових
неологізмів в англійській технічній мові ставиться спосіб утворення неологізмів
шляхом стягнення: “quink” (“quick drying ink”) – «чорнило, яке швидко
висихає».
Останнім
часом у фірмових неологізмах з'явилися й стали широко застосовуватися розділові
букви –a- або –o-: “perm-a-lift” – «безперервно діючий
ліфт»; “expand-o-sock” – «еластичний носок».
Іншим
способом утворення фірмових неологізмів є заміна літери –c- на –k- з метою помітності й
оригінальності: “kake kover” = “cake” + “cover”, “bread kabinet” = “bread” + “cabinet”.
Нерідко
для створення фірмових неологізмів свідомо спотворюють орфографію слова: “cheez rollz” = “cheese” + “rolls”.
Крім
виділення нових секторів у мовній картині відбувається розширення вже існуючих.
Когнітивна категорія «медицина» становить 4,8% неологізмів. Розширюється сектор
хвороб; з’являються нові види нервових захворювань, наприклад: “Lou Gehrig disease” – «захворювання центральної
нервової системи, яке супроводжується дегенерацією м’язів» (від імені
баскетболіста Луї Геріха, який помер від цієї хвороби).
Відповідно з’являються нові види ліків, діагностик, лікувань. Наприклад,
для лікування агорафобії (страх перед відкритим простором) використовується
новий метод під назвою “implosion” чи “flooding”, який лікує від страху шляхом прямої конфронтації з
джерелом фобії.
Наукові новоутворення – це високо
спеціалізовані терміни, які вживаються у відносно вузьких колах фахівців, наприклад:
“anionic, dimerisation, antinucleus, antielectron, monomer, nucleotide, gas laser, plasma physics, ring vaccination, echo cardiography, heart block”. Деякі слова науково-технічного вокабуляру
зустрічаються у повсякденному вжитку, набуваючи поширення серед
мовців-непрофесіоналів. Оскільки наука у сучасному суспільстві набрала
виробничого характеру, її слова часто вживаються поза вузькоспеціальними
сферами.
Широке вживання наукових термінів у повсякденному мовленні
спонукає до того, що у значенні деяких неологізмів уже спостерігаються процеси
семантичної зміни. До когнітивної категорії «технології» належить 5,7% усього
масиву зафіксованих неологізмів.
Можливий ще один варіант співвідношення між картиною світу та мовною
картиною світу як фіксацією цього відображення. Один і той же фрагмент в
картині світу фіксується на лексичній
карті двома номінативними одиницями, одна із яких – неологізм. Наприклад, як
стверджує американський письменник Стадс Теркель, в Америці слово “slum” – «нетрі» поступилося
місцем “ghetto” – «гетто», а потім
з’явився ще один евфемістичний синонім, який витіснив “ghetto”- “inner city” - «внутрішня частина міста». На
Британських островах, за даними провідного англійського лексикографа Р.
Бьорчфільда, слово “Mahammedan” замінено на нейтральніше “Muslim”, “Negro” – на “Black”, “Asiatic” – на “Asian”, “O-level” – на “GCSE” – «загальне посвідчення про
закінчення середньої освіти». В США “exercise classes” – «вправи з фізичної культури»
замінено на “workouts”; “sweat suits” – «спортивні костюми» -
на “warm ups”; “luncheonette” – на “coffee shop”.
Можливий такий варіант взаємодії між об’єктом номінації та назвою, коли
відмінності між значеннями двох різних назв, які позначають два різних об’єкта,
повністю зникають. Два слова стають повними синонімами. Так, в Англії офіційно
було проголошено акт про скасування традиційних відмінностей між двома
основними термінами Лондонської фондової біржі: “broker” та “jobber” (“broker” – «маклер, який укладає
договори з джобберами, отримуючи за це комісійні»; “jobber” – «біржовий маклер, який
здійснює операції за власний рахунок, укладаючи угоди з брокерами»).
Через певний проміжок часу одне із цих слів повинно вийти з ужитку як
зайве. Який із двох термінів «виживе» покаже час, але можна припустити, що це
буде “broker”, оскільки дане слово в
більшій мірі закріплене в мові та утворює більше словотвірне гніздо: “ship and insurance broker, cotton-broker, tea-broker, wool-broker”.
Даний приклад є наочним підтвердженням тенденції до вираження однакових чи
близьких значень однією формою, а також тенденції до знищення зайвих засобів
вираження.
Таким чином, вивчення нової лексики дозволяє говорити про зміну як
концептуальної картини світу, так і неологічної (лексичної) картини світу, про
зміну категоризації, про нові концепти та концептуальні сфери, про ті нові
фрагменти суспільного досвіду, які вимагають лексичної фіксації, і про
прагматичні фактори, які впливають на створення та вживання нових одиниць. При
цьому між картиною світу як відображенням, образом реального світу та мовною
картиною світу як фіксацією цього відображення існує складний діалектичний
зв'язок.
Література:
1.
Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка / В.И. Заботкина. - М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.
2.
Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира /
Е.С. Кубрякова // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. - М.,
1988. – С. 141-172.
3.
Степанова М.Д., Фляйшер В. Теоретические основы словообразования в немецком
языке / М.Д. Степанова. - М., 1984. – С. 178.