Філологічні науки/3. Теоретичні й методологічні проблеми дослідження мови

К.філол.н. Стасюк Т.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Основні метапоняття соціокогнітивного

термінознавства: термінолект

Оскільки терміни – результат природного розвитку лексики мови в певному спеціальному напрямку, тобто одиниці однієї з “підмов” національної мови, то правомірно бачити аналогію між “термінологією” і такими “підмовами”, як, наприклад діалект або ідіолект. Діалекти характеризують насамперед територіальні варіанти народної мови, ідеолект – мова конкретного носія (наприклад, письменника). Соціолекти виникають у зв’язку з соціальною диференціацією мови: віковою, класовою, професійною тощо.

З точки зору виникнення, “термінологія” в системі мови може розглядатися як одна з форм професійного соціолекту. На рівні з “термінологією” вчені вживають також такі поняття, як “спеціальна підмова”, “професійний соціолект”, “мова спеціальності”, “технолект” і “термінолект”, розуміючи останній як узагальнену назву того сукупного мовного явища, яке може бути як “термінологією” у вузькому смислі, з усіма розвиненими в ній “номенклатурами”, так і таким спеціалізованим для певної галузі науки або техніки мовним утворенням, в якому ще не сформувалися відмінності між внутрішньосутністними і зовнішньосутністними характеристиками іменованих одиниць знання [3; c.51].

Тому для назви такого різновиду соціолекту видається більш зручним найменування “термінолект”, а не “терміносистема”. “Терміносистемою” в цьому випадку можна було б назвати “термінолект” за умови високого рівня його систематизованості. Поняття “термінолекту” можна трактувати як згорнену назву поняття термінологічного діалекту. Як виходить з викладених раніше положень, у термінопросторі сучасної української мови існують терміносфери конкретних галузей знання. В цих терміносферах функціонує велике розмаїття термінів, які входять або просто до сукупності термінолексем певного напрямку (термінології), або до унормованої терміносистеми. В межах терміносфер терміносистеми та термінології можуть інтерферувати або частково накладатися. Так от, “термінологічний діалект” – це стихійно складена термінологія чи щойно утворювана терміносистема вузької галузі науки / техніки / технологій. “Термінолект” можна розуміти як термінологічне ядро певної вузької сфери професійної діяльності, яка, наприклад, може перебувати на стикові різних сфер. “Термінолектом” можна назвати будь-яку термінологію, яка склалася стихійно.

Співвідношення мова – соціум підкреслює смислове професійне спілкування, яке реалізується в особливій лінгвістичній та соціальній площинах. Лінгвістична реалізація є сукупністю термінів певної галузі – термінолектом [3], володіння яким виправдано з точки зору шкали конвенцій і цінностей, прийнятих у певному суспільстві [2; c.10].

Соціальним завданням термінолекту є не тільки забезпечення точного і місткого позначення предметного світу відповідної професії, а й усунення профанів, які своїми поверхневими судженнями, завдають шкоди професіоналам, підриваючи престиж професії [1; c.66].

Термінологічний діалект функціонує в межах професійного соціолекту – соціально зумовленого різновиду національної мови, що вживається у середовищі окремої фахової спільноти.

“Професійний соціолект” – це лінгво-когнітивне утворення, сукупність ментальних категорій, концептів, параметрів класифікації дійсності, що вербалізує професійне світобачення у вигляді термінів, номенклатури, професіоналізмів, професійних жаргонізмів, символів, синтаксичних конструкцій. Він є вмістищем, середовищем термінолекту / термінолектів.

“Професійний соціолект” – це лексико-семантичні „субсистеми”, які вживаються певною професійною групою у певному соціально-культурному контексті, тобто обмежені у функціонально-стилістичному вживанні професійним середовищем (субкультурою), які накреслюють образ професійного світу згідно з системою цінностей, що їх приймає група фіхівців.

Професійний соціолект виявляється у мові і мовленні фаху. Він включає різноманітні вияви спеціальної лексики – від номенів, номенклатурних найменувань, професіоналізмів, символів, умовних позначок, умовних шифрів, кодів, професійних жаргонізмів до квазітермінів / терміноїдів і власне термінів. Як професійний соціолект, так і термінолект реалізуються у професійній спільноті, яка характеризується певними соціальними інститутами. Професійна спільнота – певна кількість людей, які поділяють соціальну практику, організаційну структуру і мають загальні інтереси в межах певного виду діяльності. Потреби, інтереси, мотиви поведінки, думки і почуття окремої людини-професіонала як учасника професійної спільноти формують картину професійного світу цієї людини, а тому концептуалізують реальність певним чином і вербалізують результати пізнання світу в певний спосіб. Саме ці особливості у великій мірі формують характеристики термінолектів.

Література:

1. Карасик В.И. Язык социального статуса // М.: Ин-т языкознания РАН; Волгогр. гос. пед. ин-т, 1992. – 330 с.

2. Ломинина З. И. Когнитивно-прагматические характеристики текстов по экологии: Предметная область "Загрязнение среды" дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Ломинина Зоя Ильинична. – Краснодар, 2000. – 224 с.

3. Мельников Г.П. Основы терминоведения. М.: Изд-во ун-та дружбы народов, 1991. – 116 с.