Філософія/2.Соціальна філософія

Червона Д.І., студентка

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Свобода вибору як прояв реалізації особистості

Свобода особистості – один із визначальних критеріїв вільного суспільства, важливий показник цивілізаційного підходу до соціуму як в його ретроспективі, так і в перспективному баченні. Однією з провідних рис розвитку сучасного суспільства є значне посилення особистісного, індивідуального підходів до розуміння людського буття, що й актуалізує філософську проблему індивідуальної свободи. Вільна особистість виступає основою демократичного суспільства.

Свобода дає можливість діяти відповідно до своїх інтересів і уявлень, створює умови здійснювати власний, індивідуальний вибір, володіє максимальною кількістю можливостей для задоволення потреб розвитку і самовираження особистості. Механізм реалізації індивідуальної свободи соціуму виявляється у тому, наскільки різноманітно інтерпретується індивідуальність, як в рамках окремої особистості, так і суспільства в цілому.

Поряд із темою свободи особистості постає проблема вибору як способу її реалізації. Філософська інтерпретація проблеми індивідуального вибору має великий теоретичний і практичний потенціал, тому що саме індивідуальний вибір є сутнісною характеристикою індивіда та його індивідуальної свободи. Можливість особистості здійснювати власний, індивідуальний вибір розкриває сенс індивідуальної свободи, конкретизує її значення. У першу чергу проблема індивідуального вибору сприяє становленню індивідуальної свободи особистості.

Актуалізація досліджень проблеми свободи особистості пов’язана з іменами таких дослідників: В. Табачковський, Е. Агацці, О. Асмолов, Л. Брюль, М. Вебер, А. Вебер та ін.

Однією з найактуальніших проблем людської свободи є проблема вибору як форми «здійснення свободи». Вибір особистості об’єктивується у конкретних рішеннях і вчинках, як міра особистісної свободи, її найважливіший критеріальний показник. Тут постає питання про межі та рамки свободи, важливими є умови і ситуації вибору, а також ціннісні орієнтири людського вибору. Особливу роль у виборі відіграють моральні установки особистості. Саме внаслідок особистісного вибору людина може бути причетною до сил добра чи зла. Із психології нам добре відомо, що дуже часто ми починаємо бачити якусь річ у її правдивому світлі лише після того, як ми її втратили. Нерідко ми по-справжньому звертаємо увагу на щось лише тоді, коли стаємо свідками викривленого чи зневажливого ставлення до того, що мусить бути, як ми відчуваємо, підтвердженим. Свідомо чи несвідомо особистість перебуває під впливом багатьох моральних вимог. Мабуть, свій основний досвід ми здобуваємо здебільшого у царині морального життя.

Визначальний вплив на ситуацію вибору чинить свідомість і почуття відповідальності. Вибір також має відрізнятись творчим, інноваційним характером. Здатність до творення свободи – відмінна риса зрілої особистості, вона є межею між вмінням користуватися вже наявними дарами свободи і потребою в її здійсненні.

Проблема свободи творчості є питанням про нові виміри свободи, її інноваційні ресурси, нестандартні форми прояву свободи волі, вибору, діяльності. Для розвинутої особистості свобода виступає природною потребою, неодмінною умовою існування. Саме у креативній, цілеспрямованій діяльності проявляється духовна сутність людини, її прагнення до саморозвитку і самореалізації. Свобода діяльності – головна умова будь-якої творчості – виробничої, культурної, соціальної.

Проблема свободи вибору має педагогічний аспект – виховання високоморальної відповідальної особистості, яка не просто свідомо здійснює свій вибір, але й водночас бере на себе відповідальність за його реалізацію, своєю практичною діяльністю здійснює свій вільний, але відповідальний вибір.

Вибираючи гідне життя, людина тим самим орієнтує себе на створення таких його умов, які б змогли з часом перетворити людське існування з режиму «виживання» на режим справжнього, творчого життя. Людина сама творить свій вибір. Вибір, у свою чергу, творить людину, визначає сутність і смисл її свободи.

Література

1. А. С. Голубкова. Свобода особистості як форма її самореалізації. // Новий Акрополь. – Україна. – №10. – 2012. – С. 45-49.

2. Людина в цивілізації ХХІ століття: проблема свободи / В. Г. Табачковський ; НАН України, Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди. – К. : Наукова думка, 2005. – 271 с. – (Проект "Наукова книга")

3. Мухін І.М. Свобода як соціальний феномен (теоретико-методологічні аспекти) // Культура народов Причерноморья. – 2002. – №33. – С.224-228.

4. Никифорова Л.А. Реформирование украинского общества и свобода // Проблема свободи у теоретичній і практичній філософії // Матеріали Х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. В 2 ч. Ч. 2. – Харків: “Екограф”, 2003. – С. 69-71.