Право/10.Господарське право

Кириченко М.В.

Магістрант Донецького університету економіки та права, Україна

Про деякі особливості повноважень

Антимонопольного комітету України

В умовах розвитку ринкової економіки все більше актуальним стає питання захисту конкурентних відносин. Якість такого захисту залежить від ефективності діяльності органу, який є головним суб’єктом у відносинах захисту добросовісної конкуренції, реалізації політики антимонопольного регулювання. Цей орган ‒ Антимонопольний комітет України.

Головним документом, який регулює діяльність Антимонопольного комітету є Закон України «Про Антимонопольний комітет». Даний закон розкриває поняття Антимонопольного комітету, його спеціальний статус та поширені повноваження [1]. Згідно зі ст. 1 Закону, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями. Саме аналіз повноважень Антимонопольного комітету нині є актуальним. Причиною цього є те, що існують деякі суперечності у законодавстві, яке регулює відносини у сфері виконання своїх повноважень Антимонопольним комітетом України.

Питання конкурентної політики, повноваження та принципи діяльності антимонопольних органів досліджували такі зарубіжні вчені, як Д. Барнес, Р.Вернон, В.К. Вескозі, Дж.Е. Гарінгтон, І. Кірцнер, М. Портер, А. Чемберлін, Д. Шиллінг, зокрема питання економічної теорії - Д. Гамільтон, К. Макконнел, Е.Маршалл, Д. Рубинфельд, П. Самюельсон, С. Фішер.

В Україні тематика повноважень антимонопольних органів розглядалася в працях таких вчених: Ю. Бажала, Е. Бакалінської, С. Валітова, Ю. Журика, В. Мамутова, та інших.

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день вітчизняні вчені-юристи приділяють недостатньо уваги дослідженню сфери діяльності антимонопольних органів та їх повноважень щодо розгляду справ про конкурентні та монополістичні правопорушення. Але існує необхідність привернути увагу на суперечності у законодавстві, висунути пропозиції та вжити заходів щодо вдосконалення законодавства, що регулює питання діяльності Антимонопольного комітету.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і делегування функцій судів іншим органам не допускається [3]. Закон України «Про Антимонопольний комітет» у ст. 5 зазначає що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України. Але згідно зі Законом України «Про Антимонопольний комітет» антимонопольні органи розглядають та слухають справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проводять розслідування за цими справами, розглядають справи про адміністративні правопорушення, приймають постанови та виносять рішення.

Треба виділити, що Комітет являє собою орган виконавчої влади і це визначено Указом Президента України «Про врегулювання деяких питань забезпечення діяльності Антимонопольного комітету» [2]. Як орган виконавчої влади, комітет не має права виконувати повноваження щодо розгляду справ та прийнятті рішень стосовно цих справ, які закріплені за ним Законом України «Про Антимонопольний комітет» тому що це суперечить конституційним нормам.

Тому незрозумілим є визначення комітету, як органу виконавчої влади, якщо він переважно виконує функції, притаманні судовим органам.

Якщо порівнювати повноваження антимонопольних органів України та антимонопольних органів інших держав, то необхідно вказати, що у багатьох державах с розвинутою економікою антимонопольні органи не наділені повноваженнями стосовно розгляду справ та винесенню рішень, а ці повноваження виконують судові органи.

Виходячи з вищевикладеного вважаємо необхідним винести наступні пропозиції щодо вдосконалення процесуального порядку розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції:

По-перше, Антимонопольний комітет, як орган виконавчої влади не повинен виконувати функції судової влади, а тому його повноваження, викладенні у Законі України «Про Антимонопольний комітет», повинні бути скорочені. Антимонопольний комітет повинен займатися розвитком, захистом і підтримкою економічної конкуренції, виявляти порушення антимонопольного законодавства, але не розглядати справи і не приймати рішення по ним.

По-друге, ми дотримуємося такої точки зору, що повноваження Антимонопольного комітету щодо розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства та прийняття по цим справам рішень повинні перейти до господарських судів України. І тільки тоді чітко можна визначити Антимонопольний комітет як орган виконавчої влади.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що антимонопольне законодавство відіграє значну роль в економіці нашої країни як спосіб державного регулювання економіки, а саме протидії монополістичної діяльності і розвитку конкуренції. Але на сьогоднішній день, з огляду на сучасний стан розвитку нашої держави існує необхідність внесення змін до існуючого антимонопольного законодавства. Практика застосування цього законодавства показує що воно потребує подальшого удосконалення.

Література:

1. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 року // Відомості Верховної Ради України. ‒ 1993. ‒ №50. ‒ Ст. 472.

2. Про врегулювання деяких питань забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України: Указ Президента України від 27.06.1999 № 741/99 // Офіційний вісник України. ‒ 1999. ‒ № 27. ‒ Ст. 68.

3. Конституція України: Закон України від 28.06.1996р. № 254к/96 //Відомості Верховної Ради. –1996. – № 30. – С. 141.