Господарське право України

Шик Юлія Олександрівна

Криворізького економічного інституту

Державного вищого навчального закладу

Криворізький національний університет

Студентка факультету «Міжнародної економіки і права» 4 курс

Науковий керівник:

к.ю.н  Теличко Оксана Анатоліївна

м.Кривий Ріг, Україна

 

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ В УКРАЇНІ.

Актуальність даної теми полягає у тому,що фондова біржа у державах з розвинутою ринковою економікою служить надійним інструментом для акумуляції вільних капіталів та перерозподілу їх залежно від існуючих потреб. В Україні фондовий ринок, а отже і фондова біржа як його професійний учасник, – це найслабший сегмент української економіки. Його стан є показником низького рівня інвестиційного клімату в державі, суперечностей ринкових перетворень, недостатньо ефективної роботи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, самоусунення від цього напрямку діяльності фінансово-економічного блоку Кабінету Міністрів України. Тобто завданням моєї роботи є визначення засадничих положень функціонування цього інституту в Україні, для глибшого розуміння шляхів подальшого його удосконалення.

Загальні положення щодо утворення фондової біржі міститься у ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та передбачають утворення фондової біржі не менш як двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами,  які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому  ринку,  або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами; набуття фондовою біржею статусу юридичної особи тільки після її державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про державну  реєстрацію   юридичних   осіб   та   фізичних   осіб   - підприємців"[1].

Дослідженням даної проблеми займались такі науковці, як М., Ковтун Л., Диба І, Ярошенко І., Карнеєва Л., Балакшин В.,  та ін.

Метою даної статті є проведення аналізу щодо організаційно-правової форми утворення біржі. Ч.2 ст.83 ЦК України визначає товариство як організацію, створену шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві[2]. Н.С.Кузнєцова зазначає, що товариство – це організація, яка має корпоративний устрій та управляється учасниками[3.с 56]. ЦК України вирізняє два види товариств: підприємницькі та непідприємницькі.

Ст.84 ЦК України передбачає, що підприємницькі товариства – це товариства,  які  здійснюють  підприємницьку  діяльність з метою  одержання  прибутку  та  наступного  його   розподілу   між учасниками (підприємницькі товариства),  можуть бути створені лише як   господарські   товариства   (повне   товариство,   командитне товариство, товариство     з    обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне    товариство)[2].

Застереження у ч.1 ст.21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо неможливості створення фондової біржі у формі повного,   командитного   товариства   і товариства   з   додатковою   відповідальністю (тобто товариств, де учасники несуть повну чи додаткову відповідальність) прямо вказує, що фондова біржа може бути створена у формі акціонерного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю[1].

У зв`язку з цим необхідно звернутися до ст.1 Закону України «Про господарські товариства», де зазначено, що господарські товариства, до яких належить і акціонерне товариство, і товариство з обмеженою відповідальністю, утворюються шляхом участі у підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку[3]. Підприємства  можуть  створюватись   як   для   здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності[2].

Тобто фактично, відповідно до логіки нашого законодавця, фондова біржа має створюватись у формі акціонерного товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, які у свою чергу є господарськими товариствами і мають на меті одержання прибутку, але без мети отримання прибутку.

Однак викликають заперечення думки певних вчених, які пропонують створювати фондові біржі як непідприємницькі товариства. Оскільки підприємницьке товариство – не є організаційно-правовою формою діяльності підприємств, і не можливо утворити фондову біржу у формі установи. Тому доцільніше було б просто зробити відповідну відмітку у вказаних нормативних актах про особливий статус фондової біржі як учасника фондового ринку та суб`єкта господарювання, що тягне за собою необхідність створювати її як акціонерне товариство, однак без здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку її засновниками[4].

Отже  можна висновку, що попри значну правову регламентацію, в Україні фондові біржі розвинуті ще досить слабко, обсяг торгів на них є значно меншим за світових опонентів, а отже, Україні є до чого прагнути у своєму розвитку. На нашу думку, Україні потрібен ліквідний, надійний, прозорий і ефективно працюючий фондовий ринок, який може забезпечити реалізацію національних інтересів України і буде сприяти зміцненню її економічного суверенітету. З цією метою необхідно:

-         сприяти надходженню інвестицій в реальний сектор економіки; сформувати ефективну систему захисту прав і законних інтересів інвесторів;

- побудувати надійну і сучасну систему виконання угод з цінними паперами та обліку прав власності на цінні папери;

- забезпечити умови для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з подальшої цивілізованої його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;

- перешкоджати переміщенню торгівлі та обліку прав власності на цінні папери українських емітентів на фондові ринки інших держав;

- узгоджувати політику держави на фондовому ринку з грошово-кредитної, валютної та бюджетно-податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.

І так можна зробити висновок, що сильний і ефективний фондовий ринок - це, в першу чергу,

- потенціалом. Як тільки вітчизняна економіка почне нормально розвиватися, модернізуючись і

- залучаючи інвестиції, на повну потужність запрацює і фондовий ринок, так як на сьогоднішній день це

- найефективніший інструмент для заробітку грошей в світі

Список використаних джерел:

1.Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 31, ст.268 

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, NN 40-44, ст.356

3. Закону України «Про господарські товариства» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 49, ст.682 

4. Лазько Г.З. Джерела інституту фондового ринку України // Часопис Київського університету права. Випуск 3.; К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006; С. 112-117.