Бутрин Наталія Степанівна
Викладач юридичного інституту
Тернопільського національного економічного університету
 
СТВОРЕННЯ ТОВАРИСТВА ЯК ПОРЯДОК НАБУТТЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ.
Cтворення товариства є одним із первинних способів набуття корпоративних прав. Найбільш вдало законодавчо закріплений порядок створення акціонерних товариств. Відповідно до ч. 4, 6 ст. 81 ГК України для  створення  акціонерного  товариства  засновники  повинні зробити повідомлення про  намір  створити  акціонерне  товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори  і  державну реєстрацію акціонерного товариства[1]. 

Різним аспектам корпоративного права, і зокрема даному проблемному питанню присвячено чимало досліджень, зокрема таких авторів, як В. Васильєвої, Н. Глусь, І.Глущинського, О. Вінника, О.В.Дзери, А.С.Довгерта, О.С.Йоффе, Н.С.Кузнєцової, Т.В.Кашаніної, О. Кібенко,

В. Коссака, В. Кравчука, О.Красавчікова, В. Луця, А.Пилипенка, В. Цікала, В.Щербини, В. Яроцького та інших.

Згідно з ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про акціонерні товариства» для створення  акціонерного  товариства  засновники   повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства. Новизною ЗУ «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI у порівнянні із законодавством про акціонерні товариства, що діяло до того, є те, що у  разі  заснування  акціонерного  товариства  його  акції підлягають  розміщенню  виключно  серед  його  засновників  шляхом приватного розміщення.  Публічне розміщення акцій товариства  може здійснюватися  після  отримання  свідоцтва  про реєстрацію першого випуску акцій[2]. 
Засновниками акціонерного товариства визнаються держава  в 
особі   органу,   уповноваженого   управляти   державним   майном,
територіальна громада в  особі  органу,  уповноваженого  управляти
комунальним  майном,  а  також  фізичні та/або юридичні особи,  що
прийняли рішення про його заснування. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.
Ч. 5 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачені наступні етапи створення акціонерного товариства: прийняття  зборами  засновників  рішення   про   створення 
акціонерного  товариства  та  про  закрите  (приватне)  розміщення
акцій; подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію
випуску   акцій  до  Національної  комісії  з  цінних  паперів  та
фондового ринку; реєстрація  Національною  комісією  з  цінних  паперів та
фондового  ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про
реєстрацію випуску акцій; присвоєння акціям  міжнародного  ідентифікаційного  номера цінних паперів; укладення  з  депозитарієм  цінних  паперів  договору  про обслуговування емісії акцій  або  з  реєстратором  іменних  цінних паперів  договору  про  ведення  реєстру  власників іменних цінних паперів; закрите  (приватне)  розміщення  акцій  серед  засновників
товариства; оплата засновниками повної вартості акцій; затвердження  установчими  зборами  товариства результатів
закритого  (приватного)   розміщення   акцій   серед   засновників
товариства,  затвердження  статуту  товариства,  а також прийняття
інших рішень, передбачених законом; реєстрація товариства та його статуту в органах  державної реєстрації; подання   Національній  комісії  з  цінних  паперів  та фондового   ринку  звіту  про  результати  закритого  (приватного)
розміщення акцій; реєстрація  Національною  комісією  з  цінних паперів та
фондового  ринку  звіту  про  результати  закритого   (приватного)
розміщення акцій; отримання   свідоцтва  про  державну  реєстрацію  випуску
акцій; видача    засновникам    товариства    документів,     що
підтверджують право власності на акції
[2].
У  разі  заснування акціонерного товариства однією особою 
рішення,  які повинні прийматися зборами засновників,  приймаються
цією особою одноособово і оформляються рішенням про намір заснувати
товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її
підпис   на   рішенні  про  намір  заснувати  товариство  підлягає
нотаріальному посвідченню.
Багато науковців відзначають несумісність моменту виникнення в особи прав учасника (акціонера) та права на частку в статутному капіталі (права власності на акцію). На думку І.Т. Тарасова, не можна називати акціонерами власників акцій. Акціонер – це особа, що користується акціонерним правом на підставі її участі у створенні акціонерного капіталу. Автор зазначає, що в поняття «акціонер» входить не володіння акцією, якого може і не бути, наприклад, коли акції повністю не оплачені, а користування акціонерним правом [3, c.56].
О.С Швиденко вважає, що чинним законодавством України не надано можливості реалізувати акціонерами свої права раніше, ніж вони набудуть право власності на акції та будуть зараховані на рахунок їх власника.  Сама акція, як об’єкт права власності виникає з моменту внесення на рахунок власника запису про зарахування акцій [4, c.76]. Досі залишається не вирішеною проблема правового статусу акціонера в проміжку між створенням товариства і набуття права власності на акцію. Для виникнення корпоративних відносин самого лише рішення про вступ нового учасника недостатньо. Таке рішення породжує лише особисту участь учасника у товаристві. Виникнення майнової участі вимагає внесення вкладу та набуття частки в статутному капіталі.
Таким чином, можна підвести підсумок, що значна кількість науковців є прихильниками думки, що вступ до товариства є набуттям немайнових прав, а корпоративні права – це сукупність, як майнових, так і організаційних прав. Можна частково погодитись із думкою,  що відсутність права власності (майнового права) на акції не дає можливості в повній мірі реалізувати корпоративні права. Однак, дане питання залишається відкритим до тих пір, доки не буде чіткого законодавчого закріплення в сфері регулювання корпоративних прав та корпоративних відносин.

Література :

1.  Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІV // Вісник Верховної Ради. — 2003. — № 18—22. — Ст.144.

2.  Закон України «Про акціонерні товариства»  від 17.09.2008 № 514-VI//Відомості Верховної Ради України(ВВР), 2008, N50-51,                                                ст.384 )

3.  Тарасов И.Т. Правовые основы деятельности акционерных обществ: Учеб.-практич. пособие. //Тарасов И.Т.//-М., 2005. – 302с.

4.  Швиденко О.С. Акція як об’єкт права власності : Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - //Швиденко О.С.//-К., 2006. – 203c.