Мухіна Н.О.

Фахівець із соціальної роботи Херсонського міського центру соціальних служб для сім’ї , дітей та молоді

Схема опитування дитини, що опинилась у складних життєвих обставинах

Останнім часом в Україні жорстоке поводження з дітьми у власній родині стає все більш поширеним явищем. Отримати достовірну, до певної міри повну інформацію від дитини, що потрапила у складні життєві обставини - це особливо складний процес, оскільки цінність одержаного матеріалу залежить не лише від етапу розвитку, індивідуальних особливостей та сімейного виховання дитини, але й умов та способу проведення такої дії як опитування дитини, що потрапила у складні життєві обставини.

Схема опитування дитини, що опинилась у складних життєвих обставин:

Збір інформації, щодо дитини СЖО

Попередня фаза

Розробка плану питань, які можуть бути вирішені за участю дитини.

Знайомство з дитиною

Встановлення контакту з дитиною

Вступна фаза

Урахування вікових особливостей

Надання можливості дитині висловити свою версію події.

Фаза вільної розповіді

Спостереження за невербальними реакціями дитини.

Використання відкритих запитань

Фаза детальних запитань

Уникати запитань « чому?»

Заключна фаза

Захист психіки дитини

Так, В.Г. Лукашевич зазначає, що психологічний контакт допустимо інтерпретувати і як мету, детермінуючу готовність до спілкування, і як процес обміну інформацією, що відбувається для вирішення питань складних життєвих обставин в яких перебуває дитина,

Попередня фаза: збір інформації щодо дитини яка опинилась у складних життєвих обставинах. в усній формі отримує від дитини її анкетні дані (вік, в якій школі і в якому класі вчиться, в яких умовах живе, з ким товаришує і т.д.). Перш ніж почати спілкування з дитиною яка опинилась у складних життєвих обставинах, визначте, яку інформацію ви хочете від неї отримати. Які питання можуть бути вирішенні за її участі.

Вступна фаза: Знайомство з дитиною яка опинилась у складних життєвих обставинах. Пояснення мети зустрічі та ролі осіб, які проводять бесіду. Що дозволить зорієнтувати дитину щодо ситуації. Для того щоб встановити контакт до дитини краще звертатися на ім’я, розмову починати з нейтральних, безпечних для дитини тем ( улюблена гра, телепрограма, кіно). Уникати тем пов’язаних з функціонуванням сім’ї, відносин з однолітками [3, 27].

Розмова на нейтральні теми з дитиною, служить не лише встановленню контакту з дитиною. Її метою є також попереднє з’ясування можливостей дитини у сфері вербалізації сприйнятих вражень, зниження її емоційної напруги. Ця фаза дозволяє також при аналізі матеріалу здійснити порівняння способу викладу свідком безпечної та обтяжливої для нього інформації, пов’язаної з виникненням складних життєвих обставин. Встановити чи в змозі дитина відрізнити правду від обману з урахуванням вікових особливостей дитини. Можна просто запитати дитину, що означає говорити правду, а що означає обманювати, і що може трапитися якщо хтось обманює. Дитина має право на відмову у спілкуванні із спеціалістами. Варто в такому випадку скористатися допомогою психолога. Або пояснити дитини в коректній формі про важливість інформації яку дитина надати. Яка допоможе вирішити проблему. Часто у справах, пов’язаних із сім’єю та опікою, дитина є єдиним свідком подій. Слід пам’ятати, що в дитини є своя власна картина світу і ключ до оцінки подій та людей. Під час нейтральних тем варто встановити, чи має дитина схильність до відповідей - стереотипів. Таким чином дитина хоче догодити своєму співрозмовнику бо це доросла, авторитетна людина. Спроба з’ясувати якою інформацією щодо виникнення складних життєвих обставин володіє дитина[1, 83].

Фаза вільної розповіді: Дитина має розповідати про хід події вільно, у своєму темпі, згідно послідовності згаданого змісту. Цей етап показує, які елементи подій викликали емоції, було для дитини важливими, вартими того, щоб їх помітити та запам’ятати. Не слід виправляти дитину, уточнювати її висловлювання або їх корегувати, порівнювати з інформацією, яка відома з інших джерел.

Під час вільного викладу подій важливо спостерігати за невербальними реакціями дитини. Звертати увагу на те, про що вона розповідає вільніше, а на що реагує уповільненням, напруженням, тривогою.

Фаза детальних запитань: Метою спеціаліста є доповнення відомої інформації події з урахуванням розвитку дитини. Пояснити дитини, що запитання ставляться з метою доповнення, пояснення сказаного. Треба використовувати відкрити запитання. Що збільшують імовірність отримання важливої та водночас правдивої інформації. Уникайте питань які починаються зі слів «чому?», це може викликати почуття сім’ї. зосереджуйтесь на інформації, яку надає дитина і лише згодом – на данні, отриманих з інших джерел. Спілкуючись з дитиною слова, побудова запитань і процес їх задоволення слід підбирати з урахуванням розвитку дитини.

Заключна фаза: Запитати дитину як вона себе почуває після розмови. Чи є у неї якісь побоювання. Слід поговорити з дитиною на нейтральні, емоційно необтяжливої теми.

  Отже, можна дійти висновку, що при проведенні опитування дитини яка опинилась у складних життєвих обставинах, можна досягти ефективного результату тільки у разі врахування усіх істотних особливостей та належної підготовки спеціалістів.

Література:

1. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. – М.: Педагогіка, 1983. – 271с.

2. Леонтьев А.А. Психология общения. – М.: Смисл, 1997. – 90 с.

3. Петрочко Ж. В. Теорія і практика соціально-педагогічного забезпечення прав дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.05 / Петрочко Жанна Василівна. - К., 2011. - 582 с.