Физическая культура и спорт: 1.Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Журавльов Ю.Г., Дудник Ю. І., Жержерунов А. О., Луценко С.Г., Крюков Ю.М.

Запорізький національний технічний університет. Україна

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОБУДОВА ТРЕНУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ

Спортивна практика останніх років з усією переконливістю свідчить про те, що подальше вдосконалення спортсмена, вимагає безперервного цілорічного тренування. Це цілорічне спортивне тренування розділяється на окремі періоди, під час яких інтенсивність тренувального навантаження, співвідношення загальної фізичної і спеціальної підготовки, а також методи і засоби підготовки і тренування спортсмена істотно розрізняються між собою.

На раціональне тренування найсильніших плавців, в даний час, впливає ряд факторів:

По-перше тренувальні та змагальні навантаження досягли виключно високих величин і це різко ускладнило побудову різних структурних утворень тренувального процесу - макроциклів, періодів, етапів, мезоциклів.

По-друге, інтенсивний розвиток плавання в різних країнах світу ще більше загострив конкуренцію в змаганнях.

По-третє, зростаюча популярність спортивного плавання і його комерціалізація, особливо характерна для останніх років, привели до небувалої раніше кількості різноманітних змагань, які представляють комерційний інтерес для найсильніших спортсменів[1,3,4].

В останні роки дуже популярні рекламні змагання, які організують різні фірми-спонсори, що проводяться в Німеччині, Франції, Італії, Голландії, Великобританії, Швеції, а також багато інших змагань етапів Кубка світу. Досить високі і постійно зростаючі призи за успішну участь у цих змаганнях, що проводяться практично протягом усього року, змушують тренерів і спортсменів вести пошук нових шляхів побудови тренування, що дозволяють забезпечити тривале знаходження в стані готовності до демонстрації високих спортивних результатів. Практика підготовки лідерів переконливо показує можливість цього.

В основі кожного варіанту річної підготовки - система змагань, прийнята в країні, традиції різних плавальних шкіл світу, узагальнений досвід підготовки поколінь видатних плавців, результати наукових досліджень, інтуїція і досвід видатних тренерів, аналіз і облік індивідуальних особливостей талановитих плавців.

Узагальнення такого складного і різноманітного матеріалу, його аналіз дають тренерам ефективний інструмент для творчої роботи і підготовки перспективних плавців до вищих досягнень. Загальні основи побудови річної підготовки

Побудова річної підготовки плавців високої кваліфікації-виключно складний процес підбору і визначення оптимального співвідношення засобів тренувального впливу, побудови і поєднання різних структурних утворень тренувального процесу: макроциклів, періодів та етапів, мезоциклів, мікроциклів і тренувальних занять[2,5,6].

З перших днів підготовчого періоду тренування плавців високого класу будується на основі вправ, які створюють фізичні, психічні та технічні передумови для подальшого спеціального тренування. Вони за характером і структурою можуть значно відрізнятися від змагальних, так як основне завдання підготовки на цьому етапі - не власне розвиток комплексу якостей, що визначають рівень спортивного результату, а підвищення можливостей окремих факторів, які є їх основою.

Підготовчий період прийнято ділити на два етапи: загальнопідготовчий і спеціально-підготовчий.

Основні завдання загальнопідготовчого етапу-підвищення рівня загальної фізичної підготовленості спортсмена, збільшення можливостей основних функціональних систем його організму, розвиток необхідних спортивно-технічних і психічних якостей. На цьому етапі насамперед закладається фундамент для подальшої роботи над безпосереднім підвищенням спортивного результату. Спеціальна частина підготовки полягає в підвищенні окремих якостей, які у вирішальній мірі впливають на рівень спортивного результату. Особлива увага приділяється виборчому впливу на можливості до аеробного і анаеробного ресинтезу АТФ, розвитку швидкісно-силових параметрів робочих рухів, вдосконаленню техніки рухів, продуктивності дихання, економічності роботи та ін.

Тренування на спеціально-підготовчому етапі підготовчого періоду спрямоване на безпосереднє становлення спортивної форми, що досягається широким застосуванням спеціально-підготовчих вправ , наближених до змагальних, і власне змагальних.

Зміст тренування припускає розвиток комплексу якостей (швидкісних можливостей, спеціальної витривалості і ін.) на базі передумов, створених на загально-підготовчому етапі. Значне місце в загальному обсязі тренувальної роботи відводиться вузькоспеціалізованим засобам, що сприяє підвищенню якості окремих компонентів спеціальної працездатності.

Велика увага приділяється вдосконаленню змагальної техніки. Ця задача звичайно вирішується паралельно з розвитком фізичних якостей і має два аспекти: 1) вдосконалення якісних особливостей рухового навику (форми і структури рухів) як основи підвищення швидкісних можливостей; 2) вироблення економічної та варіабельної техніки рухів як основи підвищення спеціальної витривалості.

Спрямованість засобів і методів тренування на цьому етапі сприяє поліпшенню координації рухових і вегетативних функцій, чому значною мірою сприяє зростаюча частка змагальних вправ. Їх кількість поступово зростає до закінчення другого етапу підготовчого періоду. Це ж стосується і різних спеціально-підготовчих вправ. На початку етапу вони ще дуже далекі від змагальних і сприяють виборчій дії на різні сторони спеціальної працездатності, проте у міру підвищення спеціальної підготовленості набувають виражений інтегральний характер.

Основним завданням змагального періоду є подальше підвищення рівня спеціальної підготовленості і можливо більш повна її реалізація в змаганнях, що досягається широким застосуванням змагальних і близьких до них спеціально-підготовчих вправ.

Спеціальна підготовка плавців у змагальний період здійснюється з урахуванням календаря основних змагань, яких зазвичай від двох до чотирьох протягом макроциклу, при цьому головними є тільки одні. В процесі спеціальної підготовки враховуються всі конкретні особливості головних змагань: від завдань , що стоять перед плавцем, до складу передбачуваних учасників. Решта змагання самі є важливою ланкою підготовки до головних змагань.

На методику безпосередньої підготовки до основних змагань впливають і їх тривалість, і кількість стартів, обумовлене довжиною дистанції, і індивідуальні особливості спортсменів. Слід пам'ятати про те , що величина змагальних навантажень визначається рівнем змагань і природньо більш глибоким впливом на організм.

При підготовці до відповідальних стартів відбувається значне зниження обсягу тренувальної роботи. Разом з тим, при тривалому періоді змагання необхідно підтримувати досягнуту підготовленість. І тому широко застосовуються спеціально-підготовчі вправи, іноді дуже відмінні від змагальних .

При підготовці до відповідальних змагань слід звертати увагу ще на один істотний момент. В процесі тренування у плавця виробляється певний ритм коливань спеціальної працездатності протягом дня, причому її найвищий рівень відзначається в звичайний час тренувальних занять. Тому важливо організувати основні заняття і контрольні старти в той час дня, коли передбачається проведення основних змагань. Географічне положення місця змагань може зажадати від спортсмена зміни добового режиму. І в цьому випадку слід заздалегідь змінити криву добової працездатності, щоб її пік припадав на час проведення змагань. Якщо воно заздалегідь невідомо чи плавець стартує кілька разів протягом дня, то має сенс планувати основні тренувальні заняття і контрольні змагання в різний час, а також несподівано змінювати час їх проведення. Особливо ретельно слід планувати підготовку в дні , що безпосередньо передують відповідальним змаганням. Вона будується сугубо індивідуально, не вписується в стандартні схеми і на її організацію впливають багато факторів: функціональний стан плавця і рівень його підготовленості, стійкість змагальної техніки, поточний психічний стан, реакція на тренувальні та змагальні навантаження та інше . Однак незважаючи на індивідуальний характер підготовки, її раціональна організація обумовлена низкою основних положень. На даному етапі не слід домагатися подальшого підвищення функціональних можливостей основних систем і механізмів, що визначають рівень спеціальної витривалості, а лише підтримувати їх рівень, що, природно, не вимагає великого обсягу інтенсивної роботи.

Особливу складність змагальний період набуває у плавців міжнародного класу які готуються до олімпійських стартів, чемпіонатів світу, Європи іншим найбільшим змагань. У них, як правило, два кульмінаційних змагання: чемпіонат країни, що є зазвичай відбірковим для комплектування збірної команди, і безпосередньо найбільші змагання року. Після чемпіонату країни перед спортсменом, що потрапив до складу команди, і його тренером стоїть складне завдання так побудувати заключний етап підготовки, щоб по можливості істотно перевершити колишні досягнення. Практика дала чимало прикладів того, що раціональним етапом безпосередньої підготовки до основних змагань можна не тільки домогтися особистих досягнень, але і зробити це стрибкоподібно.

Серед основних завдань перехідного періоду - повноцінний відпочинок після тренувальних і змагальних навантажень минулого року й макроциклу, а також підтримання на певному рівні тренованості для забезпечення оптимальної готовності плавця до початку чергового макроциклу. Особлива увага повинна бути звернена на фізичне і особливо психічне відновлення. Ці завдання перехідного періоду визначають його тривалість, склад застосованих засобів і методів, динаміку навантажень.

Перехідний період зазвичай триває 1 - 4 тижнів, що залежить від планування підготовки протягом року, тривалості змагального періоду, складності та рівня основних змагань індивідуальних особливостей плавця.

Основним завданням втягуючих мезоциклів є поступове підведення плавців до ефективного виконання специфічної тренувальної роботи шляхом застосування загальнопідготовчіх вправ, спрямованих на підвищення можливостей систем кровообігу і дихання. У певній мірі можна використовувати допоміжні та спеціально-підготовчі вправи для підвищення можливостей систем і механізмів, що визначають рівень різних видів витривалості, виборчого вдосконалення швидкісно-силових якостей і гнучкості, становлення рухових навичок і умінь, що обумовлюють ефективність подальшої специфічної роботи.

У базових мезоциклах увага приділяється підвищенню функціональних можливостей організму плавця, розвитку їого фізичних якостей, становленню технічної та психологічної підготовленості. Тренувальна програма характеризується різноманітністю засобів і великими за обсягом та інтенсивністю навантаженнями.

В контрольно-підготовчих мезоциклах синтезуються (стосовно специфіки змагальної діяльності) можливості плавця, досягнуті в попередніх мезоциклах, тобто виконується великий обсяг так званої інтегральної підготовки. Широко застосовуються змагальні та спеціально-підготовчі вправи, використовуються великі тренувальні та змагальні навантаження.

У предзмагальному мезоциклі усуваються дрібні недоліки в підготовленості плавця, удосконалюються його техніко-тактичні можливості, в певному обсязі планується робота по вдосконаленню різних компонентів змагальної діяльності, приросту швидкісних якостей і спеціальної витривалості. Однак основна увага приділяється повноцінному фізичному і психічному відновленню плавців і створенню оптимальних умов для протікання адаптаційних процесів в їх організмі після навантажень попередніх мезоциклів.

Змагальні мезоцикли будуються в строгій відповідності з календарем змагань і відрізняються невисоким тренувальним та високим змагальним навантаженням, широким використанням засобів відновлення.

Спрямованість тренувального процесу змінюється від одного мезоциклу до іншого. Реалізується це поступовою зміною спрямованості мікроциклів в межах мезоциклу. Наприклад, втягуючій мезоцикл зазвичай починається втягуючим мікроциклом з малим навантаженням і широким використанням вправ, далеких за характером і структурою від змагальних. Це сприяє підвищенню загальної фізичної підготовленості плавців і створенню передумов розвитку окремих сторін їх спеціальної підготовленості. В кінці втягуючого мезоциклу зростає сумарне навантаження окремих мікроциклів, значно змінюється їх переважна спрямованість у бік розвитку якостей і здібностей, що визначають спеціальну підготовленість плавців.

Таким чином, типом мезоциклу визначаються поєднання і сумарне навантаження окремих мікроциклів в мезоциклу, основні кількісні характеристики їх програм.

Науково обгрунтовані плани підготовки дозволяють уникати стихійності в діях тренера і спортсмена, зайвих витрат часу, сил і матеріальних засобів, низької якості учбово-тренувальної роботи і кінець кінцем досягти більш високих результатів в обраному виді спорту.

Література

1. Ашмарин Б.А.Теория и методики физического воспитания: Учеб. студентов фак. физ. культуры пед. ин-тов по спец. 03.03 «Физ. культура»/ Мл Просвещение 1990.--287 с:

2. Головин В.А. Физическое воспитание: Учебник / Под ред. В.А. Головина, В.А. Маслякова, А.В. Коробкова и др. - М.: Высш. школа, 1983, - 391 с.

3. Ильинич В.И. Физическая культура студента: Учебник / Под ред. В.И. Ильинича. М.: Гардарики, 2005 -448 с.

4. Коджаспиров Ю. Г. Основы развития силы // Физическая культура в школе. - 2006. № 6.- с.17-212.

5.Матвеев, Л.П. Теория и методика физической культуры.: учебник, для студ.институтов физической культуры./ Л.П. Матвеев. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 543 с.

6. Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте. М.: Советский спорт, 1992 г., 192 с.