Сільськогосподарські науки / 4 Технологія зберігання та переробка сільськогосподарської продукції

Д. е. н., професор Єфіменко Н. А., аспірант Ткаченко Т. І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Проблеми забезпечення безпеки і якості на комбікормових підприємствах

Актуальність теми. На сьогоднішній день відсутня стратегії розвитку вітчизняного кормовиробництва, оптимальної організаційно-технологічної системи контролю якості (сировинних ресурсів комбікормового виробництва – тваринництва – переробка та реалізація тваринницької продукції), працездатних координуючих підрозділів ринкового направлення у центрі та регіонах країни, а також дійових механізмів оптимального функціонування ринку комбікормів і ринку продукції тваринництва, гальмують впровадження наукових розробок, передових технологій, нових методів економічної співпраці між виробниками та споживачами комбікормів, іншими суб’єктами ринку. А головне – не забезпечуються необхідні умови, ефективність роботи ринкових структур різних форм власності у тваринницькій і комбікормовій галузях. Тому на сьогодні більшість тваринницьких господарств та комбікормових підприємств працюють збитково, неритмічно, без прогнозованої перспективи [2, 4].

В різний час проблемам підвищення якості продукції присвячувалися фундаментальні дослідження провідних вчених таких, як: Ю. П. Адлера, Л. Е. Басовского, Ю. А. Івашкіна, М. Г. Круглова, А. С. Зенкіна, Г. І. Хімічевої та ін.

Виробники комбікормової продукції повинні планувати її випуск відповідно до споживчого попиту. І лише взаємний інтерес виробника та споживача може призвести до балансу стратегічної співпраці, заснованої на корисності обох сторін: підвищення ефективності виробника та задоволенні попиту на якісну продукцію споживача. Сутність нового підходу щодо вирішення проблеми якості полягає в об’єднанні розрізнених заходів в єдину систему цілеспрямованих, постійно здійснюваних дій на всіх стадіях життєвого циклу продукту [1, 4]. В даний час управління передовими підприємствами розвинених країн здійснюється на основі досягнень теорії інформації, теорії операцій, теорії ухвалення рішень. Особливого значення питання управління набувають для підприємств АПК, які є постачальником своєї продукції комбікормовим підприємствам, від якої і залежатимуть показники якості. Системна модель управління підприємствами з виготовлення комбікормів на основі процесного підходу до управління представлена на рис. 1.

Рис. 1. Системна модель управління комбікормовим підприємством

Системоутворююче ядро моделі – це управління комбікормовим підприємствами, об’єктами якого є бізнес, якість, безпека і екологія. На зовнішньому колі моделі розташовані основоположні елементи, від яких залежать процвітання підприємства, стійкість його положення в ринковому середовищі.

Таким чином, необхідна розробка системи, що забезпечує безпеку комбікормів. Споживчий ринок продукції комбікормової галузі залишається ринком з деформованою структурою попиту внаслідок низької платоспроможності більшої частини сільськогосподарських підприємств та населення, яке утримує худобу і птицю. На внутрішньому ринку відбувається процес зменшення ресурсів кормового зерна, білкових компонентів (соняшниковий шрот, горох тощо), а також витіснення вітчизняної продукції імпортними закупками [1, 3].

З вище наведеного можна зробити висновок, що ринок кормових ресурсів та продукції кормовиробництва полягає у забезпеченні ефективного функціонування і розвитку механізмів контролю якості виробничих систем, створення умов для формування конкурентного середовища та приватного підприємництва, що включає. вільний рух ресурсів, товарів, прозорість ціноутворення; невтручання у підприємницьку діяльність; стандартизацію та сертифікацію продукції та ресурсів.

Розвиток виробництва комбікормів повинен включати:

- принципи координації при формуванні і розвитку інфраструктури ринку комбікормів;
- - впровадження прогресивних нормативно-правових актів, ефективних організаційно-економічних заходів;
- орієнтування на ресурсо-енергозберігаючі технології, використання лізингу та інноваційних проектів;
- перехід на виробництво комбікормів із заданими параметрами продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці;
- збалансування інтересів виробників сировини, комбікормової продукції, її Споживачів та інших суб'єктів ринку; 
- науково-технічне, інформаційне і кадрове забезпечення кормовиробництва та ринку комбікормів.
Виготовлення комбікормів і основних компонентів, які застосовуються для балансування кормових раціонів тварин (білкова сировина, біологічно активні речовини тощо), органічно пов’язане зі станом тваринництва у країні і, зокрема, в окремих регіонах. Тільки з урахуванням державної стратегії щодо галузі, стану кормовиробництва у нашій та європейських країнах і перспективи, можливо спрогнозувати на найближчий період напрями розвитку вітчизняного ринку комбікормів, обсяги потрібної комбікормової продукти.
Висновки. Для подальшого розвитку вітчизняного ринку комбікормів, ефективного функціонування кормовиробництва необхідно додатково опрацювати і ввести у дію сучасні нормативно-правові акти та нормативні документи (державні стандарти, технічні умови, положення, основи рецептури тощо) ринкової направленості. Важливо адаптувати до умов кормовиробництва питання соціального захисту працівників галузі, забезпечити розробку і впровадження: прогресивного технологічного та механічного обладнання з урахуванням негативної дії комбікормового пилу на здоров’я працюючих і вибуховопожежну безпеку підприємств; дієвої системи управління охороною праці на підприємствах з використанням ефективних технічних засобів; системи діагностування та запобіжних заходів щодо попередження рецидивів техногенного характеру.

Література

1. Борщевський П. П. Шляхи структурних перетворень в агропромисловому комплексі // Економіка АПК. – 1995. – № 1. – С.68 –73.

2. Господарський механізм агропромислового комплексу кризового періоду /Колект. авт. /Редкол.: Б.Й.Пасхавер (відп. ред.) та ін. – К.: Ін-т екон. НАН України, 2005. – 351 с.

3. Кіщак І. Т., В’юн В. Г. Забезпечення ефективної діяльності підприємств комбікормової промисловості // Економіка АПК. – К.; 2006. №5. – С. 21 – 27.

4. Куян Н. В. Краткий обзор рынка кормов Украины // Хранение и переработка зерна. – К. 2006. – С. 9 – 10.