К.І. Бородіна, К.І. Рибка,

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

РОЗВИТОК БДЖІЛЬНИЦТВА НА УКРАЇНІ ТА ВПЛИВ ПІДКОРМКИ НА ЛІТНЮ АКТИВНІСТЬ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ (APIS MELLIFERA)

         Ще в давні часи письменники і поети у своїх творах оспівували бджільництво, бджоли і пасіка надихали художників на написання нових картин.

         Найстаріше зображення бджоли знайдено на скелі Аранської печери (Іспанія). На малюнку зображені дві людини, які дісталися за допомогою мотузок до невеликого отвору в скелі. Одна з них дістає з цього отвору бджолині стільники. Над людьми літають бджоли. Цьому наскальному сюжету більше 15 тис. років. Зроблений він ще в палеоліті, кам'яному віці, отже, вже тоді первісна людина ласувала медом.

         У всіх стародавніх народів бджоли були в пошані. Біля 6 тис. років тому  на емблемі своєї країни єгиптяни зобразили бджолу як символ самовідданості, безстрашності, презирства до небезпеки і смерті, а також як зразок хранительки ідеальної чистоти та порядку. На гробницях першої династії фараонів (3200‒2780 роки до нашої ери) також зображена бджола.

        Древні греки дуже успішно розвивали кочове бджільництво, посилаючи на кораблях вулики з бджолами до медоносних рослин. На гербі їх багатого міста Ефеса було зображення бджоли. У часи жертвоприношень, особливо Ескулапу і Бахуру,  у Стародавній Греції та Римі тварини і фрукти обливали медом.

      Геродот у V ст. до н. е. писав про скіфів та їх велику торгівлю медом і воском. Таким чином, на європейському континенті бджільництво було розвинене біля 2,5 тис. років назад. Літописець Нестор (1056‒1114 роки) детально описує як широко розвивалося бджільництво на Русі ‒ мед і віск не тільки слугували для задоволення потреб населення, але і були головним продуктами експорту.

       За перказами, в ХІ ст. місто Липецьк було резиднцією князів. Велика кількість липових лісів сприяла процвітанню тут бджільництва. На старовинному гербі міста зображена липа на золотому полі, а у верхній частині‒вулик з двома вічками на фоні блакитного неба і три бджоли, які летять [1, 183–184].

       За свідченням відомого російського історика П.І. Новомосковського (1525) в московських землях “.... самая верная жатва получается от воску и меду. Ибо вся страна преисполнена весьма плодовитыми пчелами, которые изготовляют превосходный мед " .

         Але вже до ХVІІІ ст. значення примітивного бджільництва (бортництва) починає падати. Головна причина цього - масова вирубка лісів для будівництва, в результаті чого дикі бджоли залишились без багатої кормової бази. Розширення сільськогосподарських угідь також скорочувало площі  медозбору. Розвиток цукрової промисловості, в свою чергу, сприяло скороченню бджільництва. У таких  умовах бджільництво могло розвиватися лише на більш ефективних началах. Поштовхом для цього став винахід українським бджолярем П.І Прокоповичем у 1814 р. першого розбірного рамочного вулика [3, 6].

           Наприкінці 18 ст., коли Прокопович починав свою діяльність, мед, зібраний протягом літа бджолами, вибирали з вуликів тільки після того, як умертвляли бджіл. Пасічники або продавали вулики з бджолами “на вибій”, або самі обкурювали бджіл у вуликах сіркою, а потім продавали мед, перемішаний  з бджолами та воском.

            Щоб покласти цьому край, П.І. Прокопович побудував перший у світі розбірний рамковий вулик ‒ вулик з рухомими стільниками, в дерев’яній рамці, і так удосконалив способи утримання бджіл, що ті почали відкладати у стільниках чистий мед, який легко можна було відбирати, не знищуючи ні самих бджіл, ні бджолиного розплоду [5, 9].

      Винахід раціоналізував техніку бджільництва і значно підвищив його продуктивність та рентабельність, але справжній розквіт галузі почався лише на початку 20 століття. Саме в цей період бджільництво не тільки не втратило свого значення, але знайшло більш широке застосування, тим паче у нашій країні.

         У “Програмі розвитку галузі бджільництва в Україні до 2011 року”  [4] вказується, що Україна ‒ одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних, сільськогосподарських культур, виробництво достатньої кількості меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути для потреб населення, харчової, медичної, парфумерно ‒ косметичної й інших галузей промисловості та для експортних потреб.

            У світі Україну визнають як батьківщину культурного бджільництва, заснованого на прикінці XVIII ст. П.І. Прокоповичем. Однією з вагомих причин стимулювання розвитку галузі бджільництва є повільні темпи нарощування загальної кількості бджолиних сімей в Україні з 3 млн. до необхідного показника 6 млн., тому що тільки при  такій кількості сімей буде ефективне запилення ентомофільних та сільськогосподарських культур.

            Світова продукція меду  багато років зростала, однак за останній період як у більшості країн, так і на Україні відмічається значне зниження кількості бджолосімей. Одним із факторів, який негативно впливає на бджіл, є їх загибель під час зимівлі, яка в середньому складає біля 12 % від загальної кількості сімей [2, 3].

          Відомо, що від кількості нектару і пилку залежить життєдіяльність бджіл, підвищується яйцекладка у маток. Зі зменшенням або припиненням узятку кладка яєць знижується або зовсім припиняється ‒ зростання сімей уповільнюється. Бажаючи прискорити темпи приросту бджолиних сімей навесні з метою збільшення кількості  комах на початок основного медозбору, або восени, щоб підсилити сім’ю до зими, бджолярі штучно імітують підтримуючий медозбір, згодовуючи порціями нектароподібні підкормки.

         Метою нашої роботи, яка виконувалася у відповідності з тематичним планом кафедри теорії і методики викладання природничих дисциплін Глухівського  національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, було вивчення впливу  підкормки на літню активність медоносних бджіл.

        Для вивчення залежності продуктивності медоносних бджіл від підкормки нами  у другій половині лютого 2013 року було сформовану одну дослідну та одну контрольну групи сімей.       

         Схема досліду наведена на рисунку 1.

Експериментальний вулик (Канді + гарбузові макухи  +лактоза)

 

Контрольний вулик (Канді цукрове - медове)

 
 

 

 

 

Продуктивність

медоносних бджіл

 

 
 

 

 


Рис.1. Схема досліду

         Дві групи бджіл отримували стимулюючу підкормку канді. Під час експерименту ми враховували зміни літньої активності робочих бджіл на збиранні меду через місяць після другої  підкормки в умовах підтримуючого взятку, коли контрольний вулик не показував скільки-небудь значних збільшень або зменшень, тобто надходження корму в сім’ю було таким же, як і його використання протягом минулої доби.

           Кількість особин, які прилетіли, підраховувалася протягом 3 хвилин з 20 квітня по 26 квітня 2013 року.

            Отримані результати подано в таблиці.

 


Таблиця

Активність бджолиних сімей з 20.04 по 26.04, шт. бджіл, М ± m (n = 10)

Дата обліку

Вулик

Контрольний

Експериментальний

20.04.13

74,8±8,28

165,0±27,18

21.04.13

117,5±11,20

168,9±12,28

22.04.13

122,1±10,31

280,8±21,71

23.04.13

129,6±13,75

267,6±30,24

24.04.13

125,6±12,27

210,1±11,26

25.04.13

121,4±13,95

226,9±20,68

26.04.13

113,7±12,68

153,5±12,94

 

       Протягом облікового періоду сімʼя експериментального вулика була значно сильнішою, ніж сімʼя контрольного за кількістю бджіл, які прилетіли. Наприклад, у сімʼю дослідного вулика в середньому за три хвилини прилітало 210 бджіл, тоді як  у сімʼю контрольного вулика  всього 114 бджіл.

       Відмічені значні  коливання літньої активності бджіл залежать у значній мірі від погодних умов та кількості нектару, що виділяють рослини. Не дивлячись на її зменшення у кінці медозбору, результати експериментальної сімʼї виявилися достовірно вищими, ніж контрольної, що свідчить про більш швидку мобілізацію особин експериментальної сімʼї у  відповідь на зміни умов медозбору. Динаміку літньої активності бджіл наочно показано на діаграмі (рис.2).

Рис.2. Динаміка  активності бджіл, шт.

       Аналізуючи діаграму слід відмітити, що у сімʼї де кількість бджіл склала більше 2,5 кг, інтенсивність праці на медозборі підвищилася до 66% від загальної кількості, а у сімʼї меншій від  2,5 кг  ця  цифра  досягала лише

15 ‒ 20 %.

        З усього вищесказаного можна зробити наступні висновки:

         1. Великий внесок у розвиток бджільництва  на  Україні зробив наш   земляк П.І Прокопович.

         2.  Стимулююча підкормка суттєво збільшила силу сімʼї.

         3. Літня активність медоносних бджіл підвищилася.

 

Література:

1. Гершун В. И. Беседы о домашних животных / Владимир Иосифович

Гершун. ‒ М. : Колос, 1992. - 206 с.

2. Жданова Т. Д. Социальное поведение медоносных пчел / Т. Д. Жданова. ‒ Режим доступа к статье: http //www. Portal-slovo.ru/impressionism/36351.php.

3. Злотин А. З. Насекомые ‒ друзья и враги человека / Александр Зиновьевич Злотин. ‒ К. : Урожай, 1982. - 213 с.

4. Програма розвитку галузі бджільництва в Україні до 2011 року. Протокол №132 від 1.06.2005 р., ‒ К. , 2005.

5. Халіфман Й. Ф. Пароль схрещених антен / Йосип Халіфман. ‒ К. : Веселка, 1972. - 268 с.