Экология / Радиационная
безопасность и социально-экологические проблемы
Науковий
керівник: Дашко І. М.
Гусєва
О. П., студентка 1 курсу спеціальності «Психологія»
Криворізький факультет ДВНЗ «Запорізький
національний університет»
Сутність та
значення екологічних катастроф,
як прояв
соціогеоекологічної кризи
На сучасному етапі існування людства природні катастрофи все частіше
виступають проявом глобальної соціоекологічної кризи. Немає жодної країни
світу, цілком безпечної з погляду стихійних лих. З кожним роком кількість
природних катаклізмів збільшується.
Дослідженням теорії катастроф одним з перших займався у 1849 р. англієць А.
д'Орбіньї. У наш час теорія природних катастроф відома як сальтаціонізм.
На думку доктора геогр. наук, проф. В. С. Пушкаря катастрофа (від грець. katastrophe –
переворот, загибель) – це раптова подія, некерований швидкоплинний
природний процес, що веде за собою тяжкі наслідки, руйнування, жертви.
З економічної точки зору природні катастрофи - порушення
нормальних умов життя та діяльності людини на об'єкті або території, викликане
стихійним лихом, що призвело до загибелі людей або значних матеріальних
збитків.
За своїм походженням катастрофи
поділяються на (табл. 1):
Таблиця 1
Розподіл катастроф за походженням
|
№ п/п |
Назви катастроф |
Значення |
|
1 |
ендогенні |
пов'язані з внутрішньою енергією і
силами Землі. До них відносяться землетруси, цунамі, виверження вулканів; |
|
2 |
екзогенні |
обумовлені, головним чином,
сонячною енергією і сонячною активністю, атмосферними, гідродинамічними і
гравітаційними процесами. Це циклони і урагани, повені, грози, зсуви, засухи
і піщані бурі і т.д.; |
|
3 |
антропогенні |
катастрофи, які виникають в
результаті діяльності людини. Вони викликані людиною, але сили, що привели до
них, є за своєю природою або ендогенними або екзогенними. |
Катастрофи також підрозділяються за часом свого протікання, тобто за часом своєї дії на
природні системи (табл. 2):
Таблиця 2
Розподіл катастроф за часом
|
№ п/п |
Назви катастроф |
Значення |
|
1 |
Різкі стихійні
короткочасні лиха |
землетруси, виверження
вулканів, лавини тощо; |
|
2 |
Стихійні лиха |
виникають унаслідок
тривалого накопичення результату дії якого-небудь негативного явища. Це, перш
за все, техногенна дія на довкілля, пов'язана із забрудненням атмосфери,
гідросфери, літосфери і т.д. До цього типу криз можна віднести й зростання
чисельності населення нашої планети. |
Природні катастрофічні явища можуть також класифікуватися за площею охоплення (табл. 3):
Таблиця 3
Розподіл катастроф за площею охоплення
|
№ п/п |
Назви катастроф |
Значення |
|
1 |
локальні |
окремі ділянки великих
екосистем; |
|
2 |
регіональні |
такі, що охоплюють
окремі регіони, наприклад, Європу; |
|
3 |
глобальні |
які стосуються нашої
планети в цілому, усього живого і неживого на ній. |
Природні катастрофи спричиняються екзогенними й ендогенними факторами,
тобто зовнішніми навколоземними або космічними та внутрішніми силами Землі,
зумовленими процесами в її надрах.
Причинами виникнення катастроф є не лише власне природні фактори, а й
людська діяльність. Знищення традиційних екосистем (наприклад, вирубка лісів)
приводить до збільшення числа засух, повеней і ураганів.
Якщо розглянути найзначніші катастрофи, то можна
говорити про:
1) за півстоліття на Землі сталося більше 250 катаклізмів, які завжди
супроводжувалися людськими жертвами;
2) за статистикою, перші позиції за кількістю жертв займають повені.
Доречно буде згадати трагедію у Венесуелі, коли під шаром води та грязі були
поховані близько 50 тисяч чоловік.
Аварія на Чорнобильській
Атомній Електростанції в травні 1986 р. є прикладом екстремальної ситуації, яка
повністю відповідає характеристиці катастрофічної події, тобто аварія на ЧАЕС
була великою радіаційною катастрофою.
Передумовою для захисту від природних катастроф є визначення причин і
механізму їх виникнення. Знаючи суть катастрофічного явища, можна знайти
способи його прогнозу і проведення захисних заходів, значно зменшуючи наслідки.
Отже, катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх
розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери. Вони трапляються не лише
внаслідок атмосферних, тектонічних процесів, активності Сонця тощо. Однією із
причин виникнення катастроф є сама людина, тому як сягнувши надзвичайно
високого рівня пізнання і розвитку, суспільство тим самим створило реальну
загрозу своєму існуванню.
Список використаних джерел
1. Ананьев Г. С.
Катастрофические процессы в рельефообразовании [текст]: Учебное пособие / Г. С.
Ананьев . - М.: МГУ, 1998. – 102 с.
3. Мягков С. М. География
природного риска. [текст]/ С.М. Мягков.- М.: МГУ, 1995. – 224 с.
4. [текст]: