Економічні науки/10. Економіка підприємства

Здобувач Величко К.Ю.

Харківський національний університет міського господарства

імені О.М.Бекетова

ТЕНДЕНЦІЇ РЕОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Сучасні умови розвитку глобальної економіки, яка характеризується високим рівнем конкуренції та постійними економічними змінами, висувають нові вимоги до управління компаніями. Виникає необхідність перетворення не лише напрямків діяльності, але і пошуку нових шляхів подальшого розвитку з метою забезпечення фінансової стійкості, зниження витрат, збільшення прибутку та підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку. Як у закордонній, так і у національній практиці, інтеграційні процеси – це відповідь на економічні проблеми. Для розвитку підприємств в нових умовах акціонери і керівництво компаній змушені вдаватися до найбільш ефективних бізнес-стратегій. До таких стратегій можна віднести реорганізацію компаній у вигляді злиттів і поглинань. Придбання інших компаній і створення стратегічних об'єднань дозволяє створити конкурентні переваги, диверсифікувати бізнес і збільшити частку ринку, скоротити витрати і вдосконалити бізнес-процеси. Реорганізація підприємства є невід'ємним елементом розвиненої економіки і являє собою один з основних способів підвищення ефективності діяльності підприємства, розширення бізнесу і оптимізації податкових платежів. Розвитку процесів реорганізації в Україні, сприяють тенденції сучасного бізнесу:

- до укрупнення - шляхом злиття або приєднання;

- до "прозорості" - шляхом виділення;

- до оптимізації - шляхом поділу.

Реорганізація, являє собою комплексний процес, який включає в себе норми податкового, адміністративного, трудового та цивільного законодавства, вимагає перегляду обліково-аналітичної інформації. При цьому піддаються зміні облікові процедури, вводяться нові правила роботи та організації облікового процесу і облікового апарату.

З правової точки зору, реорганізаційні процеси регулюються ГК України, ЦК України, Законом України «Про господарські товариства», податковим законодавством. Взагалі розрізнюють такі типи реорганізації підприємств:

- приєднання (тобто приєднання однієї або декількох юридичних осіб до іншої юридичної особи. При цьому ці особи припиняють своє існування, а їх права та обов‘язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися);

- злиття (поглинання) - об‘єднання двох або більше юридичних осіб в одну, при цьому ці юридичні особи припиняються своє існування і передаються свої права та обов‘язки новоствореній юридичній особі. ;

- виділення (відокремлення однієї або більше юридичних осіб від однієї існуючої юридичної особи (створення дочірніх підприємств, відокремлення структурних підрозділів); новостворена юридична особа має ті ж самі юридичні права і обов‘язки, що й головне підприємство);

- поділ (виникнення двох або більше нових юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє існування; при цьому новостворені юридичні особи є правонаступниками у частині, обумовленій їх статутними фондами) ;

- перетворення (зміна юридичною особою юридично-правової форми без припинення існування.).

Залежно від виду процесу реорганізації, вносяться зміни в існуючі форми звітності, а залежно від цього і податкові взаємини з фіскальними органами. Майно реорганізованих підприємств зобов'язане піддатися інвентаризації та переоцінці, що повинно бути зафіксовано в облікових регістрах. Тривалість процедури реорганізації підприємства впливає на систему обліку праці та заробітної плати, нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів, обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, переоцінки фінансових і капітальних вкладень

Дослідження практики злиттів і поглинань в національній та міжнародній практиці підтверджує значимість такого механізму як одного з інструментів стратегічного розвитку корпоративних підприємств. Злиття та поглинання та, як наслідок, централізація та концентрація капіталу, на практиці стають більш вигідними, ніж конкуренція. Найчастіше практичною реалізацією процесу реорганізації виступають злиття та поглинання, як угоди щодо придбання одних компаній іншими. Україна є одним із найбільших ринків M&A Східної Європи, проте у більшості випадків інформація щодо обсягів угод не розповсюджується. Згідно з даними експертів, за дев’ять місяців 2011 року в Україні було укладено 17 угод M&A (обсягом понад $30 млн.) на загальну суму $3 344 млн. Злиття може підвищити ефективність компаній, які об'єдналися, проте на практиці може спостерігатися і погіршення результатів поточної виробничої діяльності, збільшитися тягар бюрократії.

Достатньо складно передбачити наскільки великими можуть бути зміни, викликані злиттям або поглинанням. Проте і результати досліджень щодо виміру чистого ефекту вже здійснених злиття і поглинань дають дуже суперечливі, а іноді і абсолютно протилежні висновки. Удаючись до злиття і поглинань в подібних умовах, компанії можуть переслідувати такі цілі:захисні: придбання доповнюючи активів, посилення позиції на ринку, позбавлення від конкурентів; інвестиційні: розміщення вільних коштів, участь в прибутковому бізнесі, скуповування недооцінених активів, використання управлінських навичок, інвестування надлишків готівки, придбання анти циклічних або балансуючих активів для портфелю; інформаційні: отримання інформації щодо технології та витрат, щодо споживачів; протекціоністське: встановлення бар'єрів щодо входу на ринок потенційних конкурентів; інші: створення партнерства або залучення стратегічного інвестора; виділення частини бізнесу в окрему бізнес-одиницю; продаж частини акцій; прагнення отримати податкові пільги; підвищення якості управління, зниження та усунення неефективності; реалізація особистих інтересів менеджменту компанії.