ГРОШОВІ ПОТОКИ ПІДПРИЄМСТВА, УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ З МЕТОЮ ЇХ ОТИМІЗАЦІЇ

студент: Загородня Л.А, гр. ЕП-16а

науковий керівник: ас. Яковенко О.П.

Донбаська Національна Академія Будівництва та Архітектури

Розвиток ринкових відносин у нашій країні зумовив необхідність заміни широко використовуваного терміна «грошові кошти» на термін «грошові потоки», який точніше відображає динамічний характер підприємницької діяльності, коли грошові надходження і їх вибуття набувають постійного характеру, здійснюються безперервними потоками.

В.Е. Леонтьев [1], І.А. Бланк [2], Р.Б. Тян [3] і інші - визначають грошовий потік як різницю між отриманими і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний період часу. До грошових потоків не відносять залишки коштів на рахунках підприємства, так як вони не характеризують їх рух, а лише показують наявність на звітну дату. При цьому грошові потоки характеризуються з позиції розміру (величини), напрямку руху (вхідні та вихідні) і часу.

А.Н. Поддєрьогін [4], В.В. Ковальов [5], Р.А Костирко [6], визначають грошовий потік виходячи з елементів грошового балансу і розглядають його як рух грошових коштів, тобто надходження і виплати за певний період часу. Таке розуміння грошового потоку більш точно визначає його як базову категорію ринкової економіки, що характеризує всі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства і дозволяє правильно формувати чистий грошовий потік і його структуру.

В даний час у фінансовому менеджменті спостерігається підвищення інтересу до грошових потоків як до об'єкту управління, тому як саме розгляд грошових потоків дозволяє оцінювати розвиток підприємства в динаміці, а його фінансовий стан на конкретну дату, зафіксований в відповідних формах фінансової звітності, обумовлений матеріальними і їм супутніми грошовими потоками.

Грошові потоки підприємства характеризуються незбалансованістю обсягів і нерівномірністю надходжень і виплат коштів у розрізі окремих часових інтервалів. З одного боку, це може призвести до тимчасового дефіциту грошових коштів, з іншого - до виникнення значних обсягів тимчасово вільних грошових коштів. Тому основною метою управління грошовими потоками є забезпечення синхронності і збалансованості позитивних і негативних потоків за часом виникнення та обсягом, що дозволить підтримувати достатній рівень платоспроможності та фінансової стійкості, а також ефективно використовувати тимчасово вільні кошти.

Основний внесок у формування фінансових результатів і грошових потоків промислового підприємства вносить його операційна діяльність. Коли грошовий потік зменшується або перекривається повністю, виникає явище неплатоспроможності.

Отже, оптимізація грошових потоків є одним з найбільш важливих аспектів вдосконалення управління підприємством. Грошовий потік організації характеризує рух його грошових коштів в реальному часі. Грошовий потік характеризує ступінь самофінансування підприємства, його фінансову силу, фінансовий потенціал, прибутковість.

Оптимізація грошових потоків є важливим чинником прискорення обороту капіталу організації. Цього досягають за рахунок скорочення тривалості операційного циклу, більш економного використання власних, а також зменшення потреби в позикових джерелах грошових коштів. Отже, ефективність роботи підприємства цілком залежить від організації системи управління грошовими потоками. Дана система створюється для забезпечення виконання короткострокових планів підприємства, досягнення стратегічних цілей, збереження платоспроможності та фінансової стійкості, більш раціонального використання його активів і джерел фінансування, а також мінімізації витрат.

Для оптимізації грошових потоків можна запропонувати наступні методи:

1) балансування грошових потоків за обсягами. У першу чергу необхідно домогтися збалансованості обсягів позитивного і негативного потоків грошових коштів, оскільки і дефіцит, і надлишок грошових ресурсів негативно впливає на результати господарської діяльності;

2) балансування грошових потоків у часі. Оскільки незбалансованість позитивного і негативного грошових потоків у часі створює для організації ряд фінансових проблем. Результатом такої незбалансованості навіть при високому рівні формування чистого грошового потоку є низька ліквідність цього потоку, а відповідно і низький рівень абсолютної платоспроможності підприємства;

3) максимізація чистого грошового потоку. Забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства, зріст якого забезпечує підвищення рівня самофінансування підприємства, знижує залежність від зовнішніх джерел фінансування.

В цілому, методи оптимізації грошових потоків дуже різноманітні і охоплюють всі етапи управління грошовими активами . У процесі оптимізаційного управління грошовими потоками доцільно застосовувати загальні організаційні та специфічні заходи, що дозволяють забезпечувати не тільки платоспроможність, ліквідність і стійкість підприємства в конкретний період часу, але здатність до подальшого розвитку.

Література

1. Бочаров В.В. Корпоративные финансы / В.В. Бочаров, В.Е Леонтьев. –– СПб. : Питер, 2004. –– 592 с.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента / И.А. Бланк. –– Т.2. –– К. : Ника-Центр, «Эльга», 2000. –– 512 с.

3. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: [навч. посіб.] / Р.Б. Тян. –– К. : МАУП, 1998.–– 156 с.

4. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств : [підручник] / А.М. Поддєрьогін. –– К. : КНЕУ, 2002.–571 с.

5. Ковалев В.В. Финансовый менеджмент: теория и практика / В.В. Ковалев. – [2-е изд., перероб. и доп.] – М.: ТК Велби, Изд. Проспект, 2007. – 1024 с.

6. Костирко Р.О. Фінансовий аналіз : [навч. посіб.] / Р.О. Костирко. –– Х.: Фактор, 2007. –– 784 с.