Экономика/Экономика предприятия

Гульченко Н., Недбалюк О.О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Перспективи застосування додаткових

засобів стимулювання праці в рослинництві

Вступ. В умовах реформування виробничих відносин виникає необхідність розробки стимулів і державного регулювання підвищення ефективності праці з метою подолання негативних тенденцій її оплати.

Результати дослідження. На думку вчених, при різних формах власності і системах організації виробництва матеріальні стимули до праці являють собою сутність заходів економічного і соціального характеру, спрямованих на трудову активізацію працюючих з метою досягнення найвищих результатів господарювання при найменших матеріально-грошових витратах. Система державного регулювання орієнтується на забезпеченні високого рівня продуктивності праці, відповідних темпів зростання продуктивності праці, інших соціальних наслідків.

Дедалі актуальнішим це питання постає в галузі сільського господарства, адже методи які використовувалися раніше не є ефективними в нинішніх ринкових умовах.

Наприклад, реформування галузі рослинництва зумовлює пошук теоретичних і методичних підвалин стимулювання праці, які б сприяли посиленню мотивації підвищення ефективності використання трудових ресурсів[1,с.550].

Існує матеріальне та нематеріальне стимулювання, за допомогою яких можна мотивувати працівників до високих результатів праці.

Матеріальне стимулювання потрібно розглядати з урахуванням змін, які відбуваються в аграрному секторі. Рівень оплати повинен задовольняти потреби працюючого і щоб кожен працівник відчував, що його праця об’єктивно і своєчасно оцінюються повною мірою та стимулюється. Тільки за таких умов можлива мотивація людини до праці, що веде до духовного її збагачення та соціального розвитку суспільства.

Формування фонду оплати праці орієнтується на його розподіл між працюючими. Розподіл за працею означає відповідну оплату за відповідну працю. В ринковій економіці важлива не трудова діяльність, а її результати – обсяг, структура, якість продукції та послуг, їх відповідність потребам .

Оплата праці повинна виконувати важливі соціально-економічні функції – відтворювальну, стимулюючу і регулюючу, сприяти піднесенню виробництва і матеріального добробуту селян. Підвищення їх життєвого рівня можна досягти в результаті зростання продуктивної праці.

В умовах реформування сільськогосподарських підприємств мотивація високопродуктивної праці залежить від раціонального розподілу валової продукції має розширити його економічний зміст згідно з дією законів ринку.

Виходячи із структури валової продукції виникає необхідність встановлення нормативів щодо оплати праці, валового доходу, чистого доходу, фонду матеріального стимулювання, розмірів орендної плати та дивідендів. Їх структура залежить від обсягів виробництва (продуктивності землі)[2,с.85-86].

Матеріальне стимулювання аграрної праці в умовах ринкової економіки спрямоване на максимальне виробництво валового доходу. Для повного задоволення потреб людей механізм його перерозподілу між орендодавцями, орендарями, працюючими відбувається через формування фондів; оплати праці, матеріального стимулювання, орендної і дивідендної плати, що дає можливість значно підвищити рівень реальної оплати праці.

Нематеріальне стимулювання розвитку персоналу в організації, насамперед, направлене на задоволення мотиву збереження соціального статусу працівника в трудовому колективі завдяки залишення за ним його робочого місця чи займаної посади; підвищення соціального статусу працівника в трудовому колективі в результаті одержання ним більш високої відповідальної посади, посилення зацікавленості працівника самим процесом опанування новими знаннями, вміннями та практичними навичками; поглиблення інтересу щодо професійного спілкування з професіоналами як в організації, так і поза її межами[3,с.93].

Висновки. Отже, мотивація праці на сільськогосподарському підприємстві є невід’ємною частиною управління. Потрібно враховувати усі фактори щодо мотивації персоналу з метою забезпечення ефективної роботи на всіх організаційних рівнях підприємства. При недостатній мотивації працівники можуть втратити інтерес до праці, що може негативно позначитися на ефективності виробництва та фінансових результатах, на підприємстві може розпочатися процес плинності кадрів, що неприпустимо в такій специфічній галузі як рослинництво.

Література:

1. Горбонос Ф.В. - Економіка підприємств: : Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2008. – 550 с.

2. Колесов О. С., Ратушняк Л. Л. Проблеми мотивації праці в підприємствах АПК // Економічні проблеми розвитку аграрного виробництва в регіоні. – 2008. – C. 85-86.

3. Лузан І.Я. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві.-К, 2000. - 93с.